1. Українська науково-технічна термінологія – автономна й відносно замкнена термінологія, що не позбавлена впливів загальновживаної мови та термінологій інших галузей. 2. Семантична структура терміна-полісеманта, термінологічні синонімічні об’єднання, термінологічні антонімічні пари – це своєрідні мікросистеми із певними відношеннями, що виконують системоформувальну функцію в розвитку УНТТ. Систематизації науково-технічної термінології сприяє також і цілеспрямована термінотворчість у цій сфері, що яскраво відбито у термінологічних словниках. Семантичні відношення термінів установлюються в межах семантичних розрядів УНТТ (полісемія, синонімія, антонімія) і між ними (полісемія), терміни різних семантичних розрядів можуть бути омонімічними. 3. Полісемія, синонімія, антонімія в науково-технічній термінології – мовні явища, однорідні з такими ж явищами в загальновживаній мові, але з певними відмінностями: полісемія та синонімія в УНТТ поширена менше, ніж у загальновживаній мові, а антонімія – більше; можна говорити про різні типи зв’язків між значеннями полісемічного терміна і значеннями слова-полісеманта; немає підстав виділяти синонімічні ряди з домінантою в УНТТ, доцільно говорити тільки про термінологічні синонімічні об’єднання; система словотворчих засобів, що зумовлюють антонімічність термінів, різниться від такої системи в загальновживаній мові. 4. Кожне із проаналізованих у роботі явищ відіграє в УНТТ певну роль: 1) полісемічні відношення сприяють економії мовного матеріалу під час утворення нових термінів, але можуть заважати правильному їх розумінню та перекладу. Тому одним із першочергових завдань термінологів є подальше зменшення багатозначних термінів в УНТТ, для чого потрібно далі вивчати явище полісемії в термінології, відокремлювати значення полісемічних термінів за допомогою словотвірних засобів української мови (крекінг і крекінгування, металопрокат і металопрокатування) тощо; 2) омонімія в цілому не заважає термінам виконувати свої функції, однак до ускладнень у фаховому спілкуванні може призводити внутрішньосистемна омонімія, яка й підлягає першочерговому усуненню з науково-технічних терміносистем; 3) усупереч загальноприйнятому погляду, синонімія в термінології здебільшого не перешкоджає розумінню термінів, терміни-синоніми можуть мати різну функціональну цінність у науковому спілкуванні й відбивати процес формування найбільш оптимальної назви наукового поняття. Проте слід позбуватися тих синонімів, що суперечать нормам сучасної української мови, а також відносних та комплексних синонімів, які заважають точному сприйняттю наукової інформації; 4) відображаючи сутність понять науково-технічної галузі й допомагаючи систематизувати їх, антонімія в українській науково-технічній термінології відіграє позитивну роль. 5. Семантичні відношення між термінами УНТТ досить повно репрезентуються у словникарських працях 90-х років ХХ – початку XXI ст., оскільки засвідчуються перекладними термінологічними й загальномовними, тлумачними загальномовними словниками, а також подаються з розкриттям семантичних структур у термінографічних працях тлумачного типу. Аналіз цих праць показує, що полісемічні, синонімічні, антонімічні відношення та омонімія в УНТТ якісно й кількісно збагатилися в 90-х роках ХХ – на початку ХХI ст., бо розвиток усталених і поява нових понять спричиняє розвиток значень відповідних термінів, а отже, і семантичних відношень в УНТТ. Тому перед науковцями постає завдання описати в термінографічних працях тлумачного типу якомога більше терміносистем, оскільки саме тут робляться перші кроки щодо внормування термінологічних одиниць. Виявлені особливості відображення полісемічних, синонімічних, антонімічних відношень та омонімії в сучасних словниках різних типів можна пояснити їхньою складністю в УНТТ, позиціями укладачів, завданнями словникарських праць, обсягом видань тощо. Усе це свідчить про особливу потребу на сучасному етапі розвитку спеціальної лексики опублікування тлумачних термінологічних праць, де терміни отримають чітку й виразну структурно-семантичну визначеність. 6. У 90-і роки ХХ – на початку ХХI ст. українськими науковцями зроблено дуже багато для впорядкування української науково-технічної термінології шляхом зняття багатозначності термінів й усунення кальок та невиправданих синонімів. Це стало можливим унаслідок перегляду значної кількості теоретичних положень щодо термінів, активізацією надбань українських термінологів 20-х – 30-х років ХХ століття. Чітко окреслені логіко-семантичні межі термінів, зв’язки з іншими термінами та визначеність їхнього місця в галузевих терміносистемах технічної сфери суттєво стримують розвиток полісемічних та синонімічних відношень в УНТТ, однак позбутися повністю цих відношень не можна. У роботі запропоновано рекомендації щодо усунення небажаних полісемії та синонімії з УНТТ, які передбачають насамперед широке використання словотвірних можливостей сучасної української літературної мови. Здобуті результати будуть корисними під час аналізу терміносистем технічної сфери, сприятимуть подальшому впорядкуванню УНТТ й удосконаленню термінографічних праць науково-технічних галузей. |