Евфемізми виступають засобами вторинної номінації з відносно позитивною конотацією, які значною мірою полегшують процес передачі інформації у певних сферах людської діяльності й здебільшого вживаються для субституції соціально чи психологічно неприйнятних прямих номінацій. Існує значна кількість евфемізмів “політичних некоректностей” та арготичних евфемізмів, що не позначають негативні денотати, а є лише замінниками фонетично чи асоціативно неприйнятних лексичних одиниць, які виявляють дискримінацію індивіда чи не сприяють бажаному перлокутивному ефекту на реципієнта. Евфемічні субститути як вид експресивно забарвленої лексики мають складнішу смислову структуру, ніж нейтральна лексика: евфемізмам властива конотативна семантика, що вбирає в себе всю інформацію і реалізує оцінну та емоційну функції. Емотивно-оцінний компонент разом з основою оцінки утворює конотацію евфемізмів, що веде в семантиці евфемічних одиниць до переваги прагматичного компонента над сигніфікативним. Евфемічна конотація визначає прагматичне значення евфемізмів – інформацію про суб’єктивно-оцінне, емоційне ставлення до денотата чи самої прямої номінації. Мотиваційні передумови вживання мовцями евфемізмів зводяться до наміру уникнути табу, прагнення бути ввічливим, бажання завуалювати певні аспекти дійсності у межах групи комунікантів та наміру здійснити прагматичний вплив на реципієнта. Евфемізми замінюють прямі номінації стигматичного, нейтрального чи позитивного денотата внаслідок реліктових чи соціальних заборон на їх вживання, загрози дискримінації індивіда чи суперечності прагматичним намірам мовця. Послаблення евфемістичного потенціалу з часом веде до перетворення деяких евфемізмів на терміни-табу. Вищий евфемістичний потенціал притаманний утворам широкої семантики, оскільки завдяки великій кількості асоціативних зв’язків використання таких лексичних одиниць підвищує ймовірність уникнення негативної конотації. Серед загальновживаних евфемізмів спостерігається велика кількість одиниць, утворених способом фразеологізації. У фразеологічних евфемізмах відображається подвійна інтенція мовця: позначення об’єктів дійсності й вираження ставлення до них за допомогою виразних мовних засобів та субституція номінацій, що асоціюються з негативним денотатом. Поповнення політичної лексики евфемізмами переважно відбувається за рахунок переосмислення значень існуючих одиниць. За семантикою негативного денотата та своїми прагматичними особливостями політичні евфемізми поділяються на військово-політичні, дипломатичні та ідеологічні. Завдяки популяризації усіх трьох підгруп через засоби масової інформації обмеження вживання цих евфемізмів політичним дискурсом є умовним, а межі відповідних підгруп нечіткі, оскільки в певному контексті один і той самий евфемізм може належати до будь-якої з них. Військово-політичні евфемізми поділяються на евфемізми військових дій, зброї та учасників війни. Мотивами вживання мовцями дипломатичних евфемізмів є бажання пом’якшити неприємні повідомлення, переконати електорат чи представників опозиції, приховати політичні помилки. Вживання дипломатичних евфемізмів мовцями часто мотивується наміром введення в оману реципієнта, що супроводжується спотворенням важливої інформації та приховуванням методів нечесної політичної гри. Вживання ідеологічних евфемізмів у сфері політики має на меті досягнення схвалення певної організації суспільства через пропаганду та насадження поглядів, вигідних пануючим політичним режимам, а також прикриття їх протиправних дій. Проаналізовані ідеологічні евфемізми – це власне англійські одиниці з переосмисленою семантикою, кальки та прямі запозичення. Евфемізми сфер реклами та медицини за кількісними показниками значно поступаються сфері політики. Арготичні евфемізми медичного дискурсу використовуються для пом’якшення болісної для реципієнта реальності, своєрідного “кодування” звичайних медичних назв термінами та приховування помилок лікарів. Для більшості евфемізмів сфери реклами характерно їх творення способами гіперболізації та елевації. Вживання арготичних евфемізмів політики, медицини та реклами в засобах масової інформації свідчить про те, що вони виходять за межі первинної сфери своєї дистрибуції. Евфемізми “політичних некоректностей” відображають прагнення мовців уникнути образи співрозмовника внаслідок дискримінації чи порушення його людських прав. Явища табу та евфемії, “політичної коректності” та евфемії виявляють у системі мови причинно-наслідкові зв’язки. Існування давніх та сучасних табу веде до застосування евфемізмів як засобів вторинної номінації, усі з яких мають табуїстично-вербальне походження: евфемізми тем смерті та релігії вживаються внаслідок реліктово-вербальних табу, евфемізми тем анатомії, фізіологічних процесів, статевого життя, негативних суспільних виявів, людських вад, політики, медицини, більшість евфемізмів “політичних некоректностей” та деякі евфемізми реклами використовуються через соціально-вербальні табу, певні евфемізми “політичних некоректностей” та більшість евфемізмів реклами замінюють власне вербальні табу. Деякі теми-табу є центрами синонімічної атракції евфемізмів двох або трьох функціонально-прагматичних розрядів одночасно: психічні хвороби, хабарництво, алкоголізм, наркоманія тощо. Аналіз кількісних показників свідчить про схильність мовців до евфемізації понять шляхом фразеологізації, генералізації, метафоризації, іронії та про накладання різних способів творення. Кількість способів творення функціонально-прагматичного розряду евфемізмів прямо пропорційно залежить від ступеня синонімічної атракції в межах цього розряду. Загальновживані евфемізми характеризуються найбільшою кількістю способів творення (22), а евфемізми “політичних некоректностей” – найменшою (10). Внутрішньомовні закономірності евфемічної номінації перебувають у нерозривному зв’язку з екстралінгвальними чинниками. Усі евфемізми виникають через суспільний конвенціоналізм, який призводить до встановлення конвенціоналізму вербального. Функціонально-прагматичні розряди евфемізмів постійно поповнюються евфемізмами-неологізмами як через виникнення нових номінацій з негативною конотацією та необхідність їх заміни, так і через втрату евфемізмами їх евфемістичних властивостей, що спричинює необхідність створювати нові вербальні засоби досягнення необхідного впливу на реципієнта. Подальше дослідження явища евфемії в лексиці англійської мови може здійснюватися шляхом вивчення особливостей взаємодії евфемії та сленгу, розмежування евфемії та інакомовлення, порівняльного дослідження евфемізмів у британському та американському варіантах англійської мови, стилістичної класифікації евфемізмів з урахуванням евфемізмів-неологізмів, модифікації схеми способів творення евфемізмів шляхом її екстраполяції на нові евфемізми. |