Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Романські мови


Музейник Ірина Володимирівна. Семантичні, прагматичні та структурні особливості висловлювань із запереченням заперечення (на матеріалі сучасної французької мови): дисертація канд. філол. наук: 10.02.05 / Київський національний лінгвістичний ун-т. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Музейник І.В. Семантичні, прагматичні та структурні особливості висловлювань із запереченням заперечення (на матеріалі сучасної французької мови). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спе-ціальністю 10.02.05. – романські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню семантичного, прагматичного й структурного аспектів заперечення заперечення в сучасній французькій мові. Було здійснено комплексне дослідження висловлювань із запереченням заперечення у французькій мові в межах інтегративної прагматики. В результаті вживання у висловлюванні двох негативних значень це висловлювання набуває стверджувального змісту, тобто відбувається перехід із негативного поля до позитивного. Таким чином, інформативне значення висловлювання, що виникає в результаті вживання заперечення заперечення, може як бути еквівалентним стверджувальному, так і мати характер посиленого/ослабленого твердження.

В дисертації визначено прагматичні характеристики заперечення заперечення і виявлено залежність семантичного результату вживання у висловлюванні двох негативних значень від аргументативної (прагматичної) спрямованості висловлювання. У процесі дослідження особливостей реалізації заперечення заперечення в сучасному французькому дискурсі було визначено засоби вираження заперечення заперечення. Було здійснено аналіз прагматичних та семантичних особливостей оцінних висловлювань, що містять заперечення заперечення, у французькому дискурсі й у рекламі, зокрема.

Заперечення заперечення є одним із різновидів подвійного заперечення, що представляє собою у французькій мові співіснування двох чи більше негативних елементів в одному висловлюванні. Заперечення заперечення має місце в тому випадку, коли таке співіснування двох негативних елементів в одному висловлюванні призводить до їх взаємної нейтралізації.

У результаті вживання у висловлюванні конструкцій заперечення заперечення це висловлювання набуває стверджувального змісту, тобто відбувається перехід із негативного поля до позитивного. Інформативне значення висловлювання, що виникає в результаті вживання заперечення заперечення, може бути як еквівалентним стверджувальному, так і може мати характер посиленого/ослабленого твердження.

Відповідно до теорії поліфонії, висловлювання, що містять заперечення заперечення, можуть належати до трьох основних типів заперечення: металінгвістичного, полемічного та дескриптивного.

Висловлювання, що містить заперечення заперечення, у порівнянні з семантично однопорядковим висловлюванням, що не містить заперечення, має більшу аргументативну силу на користь одного й того ж висновку, що може бути зроблений у результаті вживання обох висловлювань.

Семантика заперечення заперечення зумовлена аргументативною (прагматичною) спрямованістю висловлювання, і саме від цієї аргументативної (прагматичної) спрямованості залежить, чи буде інформативне значення висловлювання в результаті вживання двох негативних значень еквівалентне стверджувальному чи ж набуде характеру посиленого або ослабленого твердження. У такий спосіб аргументативна спрямованість висловлювання, що залежить від мовленнєвої стратегії мовця, дозволяє здійснювати вплив на співрозмовника.

Уживання заперечення заперечення в мовленні обумовлено комунікативно-прагматичними інтенціями мовця, в основі яких лежать принцип стимулювання співрозмовника до взаємного розуміння, що є одним з основних принципів остенсивно-інференційної комунікації, й закон вичерпної повноти висловлювання, що відповідає першій максимі якості Грайса.

У ході дослідження структурних особливостей реалізації заперечення заперечення в дискурсі було визначено засоби вираження заперечення заперечення. Заперечення заперечення може бути виражено граматичними й лексико-граматичними засобами, експліцитно й імпліцитно.

При інтеграції ірреальних форм кондиціонала, які являють собою імпліцитно виражені засоби заперечення, з експліцитно вираженими компонентами заперечення висловлювання переводиться в область стверджувальної предикації. Таким чином, було встановлено, що інтеграція ірреальних форм кондиціонала із запереченням є окремим випадком заперечення заперечення.

У дискурсі заперечення заперечення може вживатися в монологічному й діало-гічному мовленні. Взаємна нейтралізація двох негативних значень може здійснюватись як в одному висловлюванні, так і в надфразній єдності, що включає суміжні діалогічні й монологічні репліки.

В результаті вживання заперечення в негативно-оцінних висловлюваннях відбувається зміна поляризації аксіологічного значення висловлювання, наслідком чого є зміщення по оцінній шкалі з негативної зони в позитивну. У ряді випадків заперечення заперечення здатне впливати на зниження категоричності оцінки.

Аналіз оцінних висловлювань, що містять заперечення заперечення, у світлі теорії мовленнєвих актів показав, що вони можуть мати різне актомовленнєве наповнення у залежності від комунікативно-прагматичних намірів мовця. Основним прагматичним типом оцінних мовленнєвих актів, які містять заперечення заперечення, є експресиви. Поряд з експресивами було виділено також такі прагматичні типи як констативи, квеситиви, комісиви і директиви.

У межах дослідження прагматичних і семантичних особливостей оцінних висловлювань, що містять заперечення заперечення, здійснено аналіз уживання заперечення заперечення в рекламному дискурсі. В цьому випадку заперечення заперечення дозволяє домогтися максимального перлокутивного ефекту і сприяє формуванню позитивної оцінної позиції адресата стосовно об’єкта, що рекламується.

Публікації автора:

1. О некоторых особенностях взаимодействия отрицания отрицания с иллокутивными речевыми актами // Вісник Харківського ун-ту. Сер. Романо-германська філологія. – Харків: Константа. – 1999. – № 435. – С. 100-103.

2. О некоторых особенностях интерпретации высказываний с двумя отрицательными маркерами универсума // Единство системного и функционального анализа языковых единиц: Материалы междунар. конф. (Белгород, 12-13 октября 1999). – Белгород: БГУ. – 1999. – Вып. 4. – С. 59-60.

3. О синтагматическом взаимодействии отрицательных значений в современном французском языке // Актуальні питання лінгвістики та методики викладання іноз. мов: Тези доповідей наук. конф. (Харків, 4-6 лютого 1996). – Харків: Основа. – 1997. –
С. 51-53.

4. Отрицание отрицания в оценочных высказываниях // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур: Матеріали VII міжнар. конф. – Сер. Філологічні науки. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2001. – Т.1. –
С. 31-32.

5. Прагматична характеристика негативно-оцінних мовленнєвих актів, які взаємодіють із запереченням //Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ. – 2000. – Вип. 5. – 57-60.

6. Прагматический аспект интеграции ирреальных форм кондиционала с отрицанием (на материале французского языка) // Вісник Харківськ. ун-ту. Сер. Романо-германська філологія. – Харків: Константа. – 1999. – № 430. – С. 111-114.

7. Проблема отрицания отрицания в современном французском языке // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. – Харків: ХДПУ. – 1998. – Вип. 1. –
С. 225-235.