Анотація до роботи:

Федорович Є.І. Селекційно-генетичні та біологічні особливості тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, Київ – Чубинське, 2004.

У дисертаційній роботі вперше комплексно вивчено вікову динаміку росту й розвитку та лінійного росту тварин, екстер’єрно-конституційні особливості, формування м’ясної і молочної продуктивності, вплив матерів, батьків, інтенсивності росту й розвитку, віку першого осіменіння та першого отелення на формування молочної продуктивності корів. Встановлено вплив тривалості сухостійного, сервіс- і міжотельного періодів на молочну продуктивність і характер лактаційної кривої високопродуктивних корів. Вивчено динаміку кількісних і якісних показників молочної продуктивності, біохімічні показники крові та показники природної резистентності, газообмін та енергетичні процеси, генетичний поліморфізм ферментів і білків крові та білків молока й еритроцитарні антигени крові тварин та племінну цінність бугаїв-плідників. Встановлено частку впливу генотипу, матерів і батьків на формування продуктивності й тривалості життя тварин та п’яти джерел інформації – на племінну цінність плідників. Виявлено вплив генотипу та батьків на ріст і розвиток тварин. Вивчено енергетичні процеси та розпад речовин в організмі телиць, динаміку якісних показників молока на протязі лактації, взаємозв’язок гомо- й гетерозиготності за поліморфними системами білків і ферментів крові та білків молока з продуктивністю й відтворювальною здатністю корів. Встановлено оптимальні параметри росту й розвитку тварин за їх живою масою та лінійними промірами.

1. Теоретично обґрунтовано і практично підтверджено доцільність комплексного вивчення особливостей онтогенезу, екстер’єру й конституції, молочної та м’ясної продуктивності, відтворної здатності, селекційно-генетичних параметрів, якісного складу молока, газоенергетичних процесів, біохімічних показників крові та природної резистентності, генетичної структури за поліморфними системами і групами крові тварин західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, що вносить нові положення у розведення і селекцію молочної худоби.

2. Встановлено, що ріст і розвиток теличок і бугайців різних генотипів у різні вікові періоди відбувається нерівномірно. Відносна швидкість росту живої маси у молодняку з віком знижується. Найбільшою вона виявилася у піддослідних тварин у період від народження до 3-місячного віку. Інтенсивність росту теличок і бугайців у висоту, ширину, довжину і глибину у різні вікові періоди відбувається неоднаково. У всі вікові періоди вони мали широкий та глибокий тулуб і добре розвинену грудну клітку. Частка впливу генотипу на динаміку росту живої маси теличок в залежності від віку складала 4,08-14,40 (Р<0,05-0,001), бугайців – 3,96-22,22 % (Р<0,05).

3. На ріст живої маси молодняку значно впливають бугаї-плідники. Від народження до 18-місячного віку кратність збільшення живої маси у дочок різних батьків коливалася від 8,4 до 18,9 раза, у бугайців різних батьків від народження до 15-місячного віку – від 11,8 до 14,8 раза. Частка впливу батьків на живу масу в залежності від статі у новонароджених тварин складала 18,37-25,25, 3-місячних – 21,25-29,42, 6-місячних – 24,33-29,26, 9-місячних – 13,41-31,95 і 12-місячних – 20,28-27,35 %, а у 15- та 18-місячних телиць вона становила відповідно 24,13 та 27,45 % при Р<0,001.

4. У 15-місячному віці бугайці мали добрі м’ясні якості: передзабійна жива маса складала 455,6±2,4, маса туші – 259,6±3,4, маса внутрішнього жиру – 8,52±0,79 та забійна маса – 268,14±3,01 кг, вихід туші становив 56,98±0,54, забійний вихід – 58,85±0,48 %. Питома вага м’якоті в туші складала 79,14±0,27, кісток – 19,29±0,28, сухожилок і хрящів – 1,57±0,04 %, вихід м’якоті на 1 кг кісток – 4,1±0,06. Біоконверсія сухої речовини корму становила 2,06, перетравного протеїну – 14,84 та доступної обмінної енергії – 4,69 %.

5. Частка впливу генотипу на рівень молочної продуктивності корів в залежності від лактації складала 5,84-14,61, матерів – 29,83-32,87, батьків – 33,56-42,26 %. Для отримання високої молочної продуктивності корови при народженні повинні мати живу масу 28-36 кг, у 6 місяців – 160-180, у 12 – 280-300, у 18 – 440-480 і при першому осіменінні – 360-440 кг. Частка впливу живої маси новонароджених телиць на їх подальшу молочну продуктивність в залежності від лактації становила 8,21-9,17, 6-місячних – 24,25-33,07, 12-місячних – 32,01-40,42, 18-місячних – 24,80-42,87 і при першому осіменінні – 24,14-35,37 %. Найбільш продуктивними були корови з висотою в холці 129-138, глибиною грудей – 69-78, шириною грудей – 46-49, обхватом грудей за лопатками – 191-200, косою довжиною тулуба – 160-170, шириною в маклаках – 53-59 та обхватом п’ястка – 18-19 см. Частка впливу висоти в холці на надій залежно від лактації складала 12,09-16,15, глибини грудей – 11,38-15,85, ширини грудей – 8,37-8,88, косої довжини тулуба – 9,78-13,06, обхвату грудей за лопатками – 10,53-13,10, ширини в маклаках – 8,31-9,17 та обхвату п’ястка – 2,44-3,05 %. Найвищу молочну продуктивність мали корови, які вперше осіменялися у віці 16-18 місяців з живою масою 360-400 кг і телилися у віці 26-27 місяців. Частка впливу віку першого осіменіння на надій залежно від лактації становила 8,06-9,02 та першого отелення – 6,10-9,88 %.

6. Корови західного внутрішньопородного типу характеризувалися високою молочною продуктивністю. Надій за лактацію коливався від 4587,3±26,9 (перша) до 5486,4±35,0 кг (найвища). Найвища молочна продуктивність спостерігалася у корів з тривалістю сухостійного періоду 50-60 днів, сервіс-періоду – 90-120 та міжотельного періоду – 375-405 днів. Частка впливу тривалості сухостійного періоду на надій в залежності від лактації складала 18,64-24,29, сервіс-періоду – 33,79-39,67 та міжотельного періоду – 36,47-42,31 %.

7. У високопродуктивних корів найвищі надої за першу, другу, третю і найвищу лактації були на другому місяці лактаційного періоду і складали відповідно 12,3, 12,6, 12,7 і 12,2 % від загального надою за лактацію. Оцінка характеру лактаційної кривої показала високу її стабільність. Обхват вим’я у них становив 144,90±1,62, довжина – 43,14±0,83, ширина – 35,53±0,71 см та швидкість молоковіддачі – 1,98±0,08 кг/хв.

8. Середня тривалість використання корів західного внутрішньопородного типу складала 2266,1±49,1 дня з коливаннями в залежності від генотипу тварин від 1499,0±128,5 до 2497,3±91,4 дня. На тривалість використання корів значно впливають їх батьки. Найбільшою вона була у дочок бугая Іртиша 2983 (3219,3±330,1 дня), а найменшою – у дочок Легенда 85 (1481,0±126,7 дня). Частка впливу генотипу на тривалість використання становила 8,44, а батьків – 29,48 % при Р<0,001. Встановлено, що внаслідок порушення відтворювальної здатності вибувало 46,24 % корів, низької продуктивності – 26,57, захворювання кінцівок – 8,30, захворювання вим’я – 5,68 та внаслідок травм і нещасних випадків – 5,38 %.

9. Встановлено, що у корів на протязі лактаційного періоду зміна вмісту сухої речовини, білка, казеїну, білків сироватки, жиру, сухого обезжиреного молочного залишку, сумарного вмісту жиру з білком відбувалася нерівномірно. Вихід білка на 100 г жиру найвищим виявився на третьому місяці лактаційного періоду. Коефіцієнти кореляції між складовими компонентами молока по місяцях лактації найбільш високими і статистично вірогідними були між сухою речовиною і білком, сухою речовиною і казеїном, сухою речовиною і білками сироватки, сухою речовиною і вмістом жиру в молоці, сухою речовиною і сухим обезжиреним молочним залишком, сухою речовиною і сумарним вмістом жиру з білком, білком і жиром, білком і казеїном, білком і сумарним вмістом жиру з білком (r=0,426-0,989 при Р<0,01-0,001).

10. З віком телиць кількість еритроцитів, резервна лужність, активність АЛТ, АСТ, вміст загальних, білкових і залишкових SH-груп, а у бугайців – кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, резервна лужність, вміст фосфору, кальцію, каротину, глютатіону, цукру, активність АЛТ і АСТ з віком тварин зменшувалися. У корів-первісток на протязі лактаційного періоду кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, вміст кальцію, фосфору, резервна лужність змінювалися незначно. Активність АСТ і АЛТ впродовж лактації і в сухостійний період підвищувалася. У телиць коефіцієнти кореляції між середньодобовими приростами та білком, АСТ, АЛТ, сульфгідрильними групами знаходилися в межах 0,141-0,721, між молочною продуктивністю корів-первісток та вищеназваними показниками – в межах 0,363-0,816 і між надоєм високопродуктивних корів по місяцях лактації та цими ж показниками – в межах 0,167-0,423 при Р<0,001. У бугайців між інтенсивністю росту та кількістю гемоглобіну, загального білка, альбумінів, альфа-глобулінів, бета-глобулінів, гама-глобулінів, окисленого глютатіону, вмістом фосфору, кальцію, каротину, активністю АЛТ і АСТ виявлені значні коефіцієнти кореляції (r=0,271-0,599).

11. Встановлено, що у телиць і бугайців бактерицидна, лізоцимна і фагоцитарна активність сироватки крові з віком збільшувалася. Найвищими ці показники у них були в 15-місячному віці, а у корів-первісток – на 8-9 місяці лактації. За комплексною оцінкою природної резистентності за морфологічними, біохімічними показниками крові, бактерицидною, лізоцимною, фагоцитарною активністю, лейкограмою в залежності від віку телиці мали оцінку 51-55, бугайці – 50-56 та корови-первістки – 58-60 балів. Між середньодобовими приростами та показниками природної резистентності бугайців виявлені значні взаємозв’язки (r=0,277-0,388).

12. Абсолютні показники легеневого газообміну з віком телиць зростали, а відносні – зменшувалися. Встановлено, що в організмі телиць в залежності від віку на 1 кг живої маси за добу розпадалося біля 1 г білка, 1 г жиру і 4-6 г глікогену. За рахунок білка утворювалося 12-20 % теплової енергії, за рахунок жиру – 6-37 та за рахунок глікогену – 50-74 %. Розпад речовин в організмі телиць у різному віці був неоднаковим. З віком у них обмінна енергія, енергія приросту та енергія підтримки збільшувалися.

13. У корів виявлено сім генотипів трансферину, один – гемоглобіну, три – амілази, п’ять – лужної фосфатази, п’ять – церулоплазміну, п’ять – бета-лактоглобулінів, п’ять – _SI-казеїну і три – -казеїну. Встановлено, що коефіцієнти кореляції між рівнем гетерозиготності за поліморфними системами та живою масою в залежності від віку тварин складали 0,120-0,292 (Р<0,05-0,001), між рівнем гетерозиготності і надоєм в залежності від лактації – 0,173-0,211 (Р<0,01-0,001) та між рівнем гетерозиготності і кількістю молочного жиру – 0,249-0,285 (Р<0,002-0,001). Частка впливу рівня гетерозиготності на ріст живої маси становила 5,62-17,14, на надій – 6,75-9,98 та на кількість молочного жиру – 9,79-13,67 %. Коефіцієнт кореляції між рівнем гетерозиготності та заплідненістю корів складав 0,311 (Р<0,001), а частка впливу – 12,49 %. Встановлено відмінності імуногенетичної структури за групами крові між плідниками голландської і голштинської порід та західного внутрішньопородного типу.

14. Середня тривалість життя бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу складала 75,14±0,57, а тривалість використання – 56,88±0,57 місяця. Племінна цінність бугаїв-поліпшувачів за надоєм залежно від присвоєної їм категорії знаходилася в межах 165,5-793,0 кг молока. Частка впливу надою матерів, індексу родоводу, надою дочок батька, батька батька та батька матері на результати оцінки становила 2,45-37,50 %. Частка впливу живої маси бугаїв на кількість отриманих еякулятів, кількість сперми, об’єм еякуляту, концентрацію сперміїв, загальну кількість сперміїв в еякуляті, рухливість сперміїв, стійкість сперміїв до заморожування та на запліднюючу здатність сперміїв складала 15,31-42,20, а їх віку на ці ж показники – 4,53-38,12 %. Виділено чотири основні періоди становлення статевої функції бугаїв.