Анотація до роботи:

Радченко Н.П. Селекційно-генетичні аспекти поліпшення популяції бурої худоби в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – Розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2006.

У дисертації викладені результати досліджень по ефективності ввідного схрещування корів лебединської породи з бугаями-плідниками швіцької породи австрійської, німецької та американської селекції в провідних племінних господарствах та активній частині популяції в умовах Сумської області України.

Проведені дослідження за показниками росту та розвитку корів з різним рівнем продуктивності показали, що починаючи з продуктивності 5500-6000 кг молока за найвищу лактацію, тварини мають більш високу живу масу 600 і більше при висоті в холці 138-140 см, що в середньому на 5-10 см вище, ніж у корів з низькою продуктивністю.

Встановлено, що з підвищенням у родоводі бурої худоби частки швіцької породи північноамериканської селекції, у корів підвищувалась молочна продуктивність, збільшувалась жива маса, абсолютна та відносна швидкість росту, племінна цінність тварин та складові якості молока. Зростання мінливості надою з зростанням долі поліпшуючої породи, при цьому різниця між групою, яка несе в собі 25% крові швіцької породи та тварин 75% складає 13,2%, що є суттєвим.

1. Розроблена і теоретично обґрунтована система селекційного удосконалення популяції лебединської худоби шляхом застосування сучасних методів оцінки фенотипових та генотипових особливостей тварин. Цілеспрямоване виведення бурої молочної породи ґрунтується на доповненні теорії та практики тваринництва сучасними елементами великомасштабної та індивідуальної селекції у вигляді принципово нової системи оцінки генотипу лебединської породи за поліпшуючими породами та відкритості популяції для надоїв з оптимальними складовими молока та бажаним типом будови тіла доступу кращої спадковості бурої худоби. Завдяки поєднанню у селекції тварин високих створені умови для конкурентоспроможності сучасної і майбутньої популяції бурої худоби.

2. На основі розробленої системи створено північно-східний молочний тип бурої худоби та нова бура молочна порода. Основні показники, які характеризують худобу нового молочного типу: надій молока за лактацію – 4100-4600 кг молока з вмістом жиру 3,8-4,0%, білку – 3,4-3,5%, молочний тип будови тіла, жива маса телиць у віці 18 міс. – 386 кг.

3. Встановлено збільшення живої маси тварин при підвищенні частки спадковості швіцької породи до 50,0% і більше на 13,8-21,9 кг у віці 12 місяців та на 30,8-34,6 кг у віці 18 місяців (P>0,999). Абсолютні показники живої маси телиць парувального віку знаходяться в межах стандартів, прийнятих для найбільш продуктивних порід світу. Інтенсивне використання швіцької породи суттєво вплинуло на ріст та розвиток корів поліпшуваної популяції. Висота в холці збільшилась у середньому на 2,4-4,2 см (P>0,99), глибина грудей – на 2,2-2,9 см (P>0,999), коса довжина тулуба – на 0,9-3,0 см (P>0,95). За іншими промірами тіла спостерігається тенденція їх росту зі збільшенням частки крові поліпшуючої породи.

4. Рівень молочної продуктивності корів лебединської породи підвищується зі збільшенням частки спадковості швіцької породи. Надій корів з часткою крові поліпшуючої породи до 50% за першу лактацію склав близько 3330 кг, третю – 3800 кг, що вище від показників лебединських ровесниць на 110-130 кг. Поліпшена популяція має бажаний для молочної худоби рівень вмісту жиру (3,8-4,0%) і білку (3,4-3,5%) в молоці.

5. За вмістом жиру в молоці найвищі показники мали групи чистопородних лебединських та швіцьких корів. В стаді племзаводу Сумського інституту АПВ встановлена висока повторюваність між лактаціями за надоєм без суттєвої різниці в розрізі генотипів тварин, особливо слід наголосити на високих показниках повторюваності середнього вмісту жиру в молоці серед груп тварин від 0,320 до 0,728. Це дає можливість проведенню ефективного добору за жирномолочністю та показниками першої лактації.

6. Проведені дослідження з лінійної оцінки типу будови тіла бурої худоби дозволили провести комплексний аналіз змін при формуванні виробничих типів у процесі селекційної роботи. З підвищенням частки спадковості швіцької породи до 87,5% у генотипі тварин північно-східного молочного типу бурої худоби збільшується обмускуленість на 0,75-0,98 балів, покращується форма тулуба на 0,5 бала. За загальним показником оцінки типу будови тіла перевага цієї групи склала 1,9 бала. Запроваджена система оцінки дозволяє ефективно вести селекцію бурої худоби у напрямку молочного типу будови тіла, забезпечуючи при цьому задовільну обмускуленість тварин.

7. Виявлені суттєві зміни генеалогічної структури бурої худоби у бік збільшення частки крові швіцької породи у лініях та споріднених групах. Виведено нові лінії північно-східного молочного типу бурої худоби, які відіграють провідну роль у сучасній популяції: Елеганта 148551 та Стретча 143612. При цьому шість ліній лебединської породи займають разом 7,0% і їх подальший розвиток визначається програмою створення генофондної популяції лебединської породи. Стратегічним напрямком удосконалення генеалогічної структури популяції бурої худоби є її оптимізація за кількістю структурних одиниць (6-7) та селекційний пошук високоякісних продовжувачів.

8. Найменший вік першого отелення мали корови північно-східного молочного типу бурої худоби з кровністю 75% за швіцькою породою – 96 днів. За цим показником вони перевершували вихідні породи на 37-41 день. Тривалість господарського використання корів північно-східного молочного типу бурої худоби з кровністю 25,0-75,0% за швіцькою породою збільшилась на 0,4-0,6 лактацій.

9. За показниками молочної продуктивності вірогідну перевагу порівняно з чистопородними лебединськими тваринами мали чистопородні швіцькі корови та тварини північно-східного молочного типу бурої худоби з часткою крові поліпшуючої породи 3,1-75,0% (відповідно +297 та 532 кг, P>0,99), а за показниками живої маси корів статистично вірогідна перевага тварин північно-східного молочного типу бурої худоби починається з генотипу 25,1-50,0% (P>0,99).

10. Підвищення частки крові швіцької породи в генотипі корів північно-східного молочного типу бурої худоби з 25 до 50% і вище приводить до поліпшення морфологічних ознак вим’я: обхвату вим’я – на 3,6 см (Р>0,999), довжини вим’я – на 3,8 см (Р>0,999), ширини вим’я – на 4,6 см (Р>0,999).

11. Відтворювальна здатність бурих бугаїв-плідників має вірогідні відмінності, пов’язані з генотиповою та породною належністю. Встановлено, що при підвищенні частки крові поліпшуючої породи в генотипі бугаїв-плідників призводить до зменшення концентрації сперміїв та їх рухливості. За запліднювальною здатністю сперми перевагу мали тварини генотипу 37,5%ш+62,5%л порівняно з показниками чистопородних бугаїв-плідників лебединської породи.

12. Розроблена селекційна програма спрямована на поступове підвищення частки спадковості швіцької породи північноамериканської селекції до 37,5-62,5% у товарних господарствах та до 87,5% і більше у племінних господарствах. Цілеспрямований добір у активній частині популяції бурої худоби 2500 корів селекційної групи забезпечує ефективну селекцію ремонтних телиць і бугаїв.

Публікації автора:

1. Бондар Р.М., Радченко Н.П. Лебединская порода // Животноводство. – 1982 - №2. – С.38-40 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

2. Бондар Р.М. , Радченко Н.П. Одна із кращих вітчизняних порід //Науковий збірник.- Молочно- м’ясне скотарство.-1980.-№7.- С. 34-35 (Дисертантом зроблено огляд літератури, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготовлена стаття).

3. Ворошин Л.Є., Стаценко Л.А., Радченко Н.П., Берестовська Н.М. Молочна продуктивність корів лебединської і чорно-рябої порід в умовах промислової технології // Молочно-м’ясне скотарство. - 1980. – Вип. 54.- С. 20 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

4. Радченко Н.П., Удосконалення лебединської породи //Теория и практика племенного дела в животноводстве / Материалы международной научно – практической конференции, посвященной 80-летию со дня рождения члена-корреспондента ВАСХНИЛ Эйснера Ф.Ф.-Харьков, 1996-С.53.

5. Радченко Н.П. Ефективність використання джерсейських бугаїв для поліпшення бурої худоби за жирномолочністю // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби / Матеріали науково-виробничої конференції. - К: Асоціація «Україна», 1996. - С.39-40.

6. Рубцов И.А., Обливанцов В.В., Радченко Н.П. Эффективность использования швицких быков различной селекции при создании молочного типа Лебединской породы // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби / Матеріали науково-виробничої конференції. - К.: Асоціація „Україна”, 1996. – С. 41- 42 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

7. Радченко Н.П., Ємець В.М., Високопродуктивне стадо бурої худоби // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби / Матеріали науково-виробничої конференції. - К.: Асоціація „Україна”, 1996. – С. 41- 42 (Дисертантом зроблено огляд літератури, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготовлена стаття).

8. Буркат В.П., Ладика В.І., Котенджи Г.П., Радченко Н.П. Селекційні аспекти якісного поліпшення популяції бурої худоби України // Методи створення і використання с.- г. тварин /Матеріали міжнародної науково – практичної конференції. – Харків, 1998 – С.32-33 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

9. Ладика В.І., Обліванцов В.В., Радченко Н.П. Оцінка екстер’єру та технологічних ознак бурих корів різних генотипів // Таврійський науковий вісник.-Херсон, 1999.-Вип.10. – С.83-87 (Дисертантом зроблено огляд літератури, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів).

10. Радченко Н.П., Дубовик І.Т., Лисянська Л.М. Успадкування продуктивності в молочному скотарстві // Розведення і генетика тварин – К.- 2002.-Вип. 36.- С.149-151 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).

11. Радченко Н.П., Лисянська Л.М., Скляренко Ю.І. Вплив додаткових дійок на молочну продуктивність української чорно – рябої молочної породи та північно-східного молочного типу бурої породи // Вісник Сумського НАУ, серія «Тваринництво». – Суми, 2003.- Вип.7 – С.207-209 (Дисертантом зроблено огляд літератури, проведено статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, підготовлена стаття).

12. Буркат В.П., Литовченко А.М., Микитюк Д.М., Радченко Н.П. та ін. Програма селекції бурої молочної породи на 2003-2012 роки.-К., 2003.-51 с. (Дисертант виконав статистичну обробку результатів та їх аналіз).

13. Радченко Н.П., Лисянська Л.М., Скляренко Ю.І. Розведення за лініями як метод племінної роботи // Розведення і генетика тварин.-К., 2005. – Вип. 38. – С. 186-189 (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів досліджень та їх аналіз).