Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – ДВНЗ “Херсонський державний аграрний університет” МінАПУ, Херсон, 2009.
Установлено закономірності реалізації генетичного потенціалу молочної продуктивності голштинських корів залежно від генерації, віку, спадкових і паратипових факторів. Досліджено залежність екстер’єрно-конституціональних характеристик і ознак молочної продуктивності тварин. Встановлено ефективність використання нової системи оцінювання кількісних ознак тварин різних екогенотипів на основі ентропійно-інформаційного аналізу. Проведено дослідження генетико-математичних параметрів лактаційних кривих з використанням моделей Мак-Міллана, Мак-Неллі, Т.Бріджеса та Вуда, за допомогою індексів сталості лактації М.І.Гиль, А.Калантара і Є.Бруна, визначення інтенсивності її нарощування та спаду за В.П.Коваленко. Встановлено характеристики компонентного складу молока голштинської худоби різних екогенотипів. Розкрито нові характеристики ознак молочної продуктивності цих корів у зв’язку з поліморфізмом окремих структурних генів. Визначено специфічність їх алельної частоти з екогенотиповою належністю худоби.
Голштинська худоба зарубіжної селекції має відмінності в розвитку головних ознак молочної продуктивності. Корови датського екогенотипу вірогідно на 988-1590 кг молока переважають ровесниць з Німеччини та Угорщини, але поступаються їм за вмістом в ньому білка і жиру (відповідно на 0,07% та 0,03-0,22%).
Сила впливу спадкових і онтогенетичних факторів на ознаки молочної продуктивності у голштинської худоби є суттєвою (х2=10,5-17,1%), але різниться в оцінених генераціях та лактаціях; з віком залежність ознак від спадкових факторів слабшає. Вміст жиру здебільшого контролюється “жіночою” половиною родоводу, а зміна впливового фактора на ознаки в генераціях обумовлена різними пріоритетами селекції у часовому розумінні.
Міра організованості основних кількісних ознак в оцінених екогенотипах голштинської худоби є вищою в генераціях матерів батьків та в дочках – у представників датської селекції (R2=0,24-0,56), що збігається з мінімальною величиною коефцієнта варіації цих ознак (3,69-14,00%). Вікова мінливість детермінації ознак молочної продуктивності у корів різних екогенотипів є специфічною.
Голштинська худоба всіх оцінених екогенотипів має чітко виражений молочний тип будови тіла та відрізняється подібними пропорціями, що підтверджено значеннями відповідних індексів. Усі лінійні параметри будови тіла тварин мають вірогідну залежність від вивчених спадкових факторів (х2=9,29-17,42%).
Використання констант математичних моделей Мак-Міллана, Мак-Неллі, Вуда та Т.Бріджеса не є однозначним для голштинської худоби різного екогенетичного походження. Найбільш точно характеризують криву лактації моделі Мак-Неллі та Вуда у представниць німецької та угорської селекції, тим часом як для датської – Т.Бріджеса. Остання дозволяє здійснювати вірогідний прогноз щомісячних надоїв молока у всіх груп корів, виходячи з даних за їх початкові місяці лактації, але сталість самої кривої та її пік найбільш точно описує модель Вуда, причому у голштинів німецького походження ці параметри не залежать від віку тварин.
Вищі рівні молочної продуктивності у голштинської худоби датської селекції мають високий зв’язок з максимальними значеннями індексів сталості лактації, що запропоновані М.Гиль, А.Калантаром та Є.Бруном, тим часом у ровесниць німецького та угорського походження встановлено порівняно менші значення одержаного молока.
У голштинської худоби всіх екогенотипів висока молочна продуктивність досягається за одночасно високих значень t-Hp, t-СП-ВП-Нр, у той час як висока інтенсивність формування лактації без достатньої напруги росту надоїв або низькі значення t та Hp не забезпечують значущих надоїв.
Представники всіх екогенотипів голштинської худоби за біохімічним складом молока характеризувалися високою його якістю, але найкращими за більшістю показників у І лактацію були корови угорського екогенотипу, а в ІV – датського. В останніх вміст загального казеїну весь період був вищим.
За сиропридатністю молоко, одержане від корів німецького та угорського походження, є більш якісне, про що свідчать порівняно вищі значення частот алеля ВCSN3 (0,222 та 0,231, відповідно), хоча традиційно низький рівень (0,192) цього структурного гена встановлено для всіх голштинів господарства, як і для породи в цілому.
Корови німецького походження є унікальним екогенотипом за поєднанням порівняно високих рівнів надоїв молока із значущими частотами алеля L соматотропіну (0,729), що спричинило у них підвищену кількість молочного жиру та білка (І – 290…245 кг, ІІІ – 318…256 кг, відповідно).
Голштинська худоба датського походження є найбільш консолідованою порівняно з іншими екогенотипами, про що свідчать значення їх фактичної та очікуваної гетерозиготності (0,153 та 0,207, відповідно). Це твердження збігається з даними ентропійно-інформаційного аналізу та встановленого коефіцієнта варіації кількісних ознак у досліджених корів, а також із значеннями коефіцієнта інбридингу.
Селекційно-генетичне оцінювання голштинської худоби на основі генетико-популяційних, онтогенетичних, біохімічних та генетико-молекулярних параметрів визначило специфічні особливості різних екогенотипів корів, відповідне використання яких дозволяє консолідувати створені генофонди тварин та організовувати селекційно-технологічний процес таким чином, щоб отримати щорічно від однієї корови голштинської породи певного екогенотипу додаткової продукції в межах 111,08-2601,83 грн.
Пропозиції виробництву
Для підвищення ефективності ведення молочного скотарства слід здійснювати комплектацію молочного стада з тварин датської та німецької селекції голштинської породи.
При виробництві молока на підприємствах формувати стада-продуценти молока з худоби німецького та угорського екогенотипів, тимчасом як для одержання максимальної кількості молочного жиру та білка – використовувати лише корів німецької селекції.
З метою оптимізації управління селекційно-технологічним процесом у голштинській породі центрально-південного регіону України слід впроваджувати розроблений комплекс селекційно-генетичної оцінки наявних екогенотипів, що виражається в системному використанні генетико-популяційних, онтогенетичних та молекулярно-генетичних методів дослідження.
Публікації автора:
Наукові статті у збірниках і журналах
1. Гиль М.І. Порівняльний аналіз голштинської худоби різних заводських ліній за молочною продуктивністю в умовах АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області / М.І Гиль, І.А. Галушко // Вісник аграрної науки Причорномор’я: Зб. наукових праць Миколаївського ДАУ. – Миколаїв, 2006. – Вип. 2 (34). – С.151-156. (Дисертант організувала і провела дослідження, опрацювала і узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).
Галушко І.А. Використання математичних моделей для оцінки лактаційних кривих у корів різних екогенотипів / І.А Галушко // Зб. наукових праць Полтавської ДАА: Науково-виробничий фаховий журнал. – Полтава, 2007. – № 3. – С.163-169.
3. Гиль М.І. Зумовленість молочної продуктивності досліджено на коровах голштинської породи / М.І Гиль, І.А. Галушко // Науково-виробничий журнал «Тваринництво України». – 2007. – № 5. – С. 9-10. (Дисертант організувала і провела дослідження, опрацювала і узагальнила отримані результати, підготувала роботу до друку).
4. Крамаренко С.С. Використання математичної моделі Вуда для оцінки лактаційних кривих корів різних екогенотипів / С.С. Крамаренко, І.А Галушко // Таврійський науковий вісник: Зб. наукових праць Херсонського ДАУ. – Херсон, 2008. – Вип. 58 – С. 237-242. (Дисертант виконала експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Галушко І.А. Порівняльний аналіз голштинської худоби різних генерацій з використанням ентропійно-інформаційного аналізу / І.А Галушко // Таврійський науковий вісник: Зб. наукових праць Херсонського ДАУ.– Херсон, 2008. – Вип. 56. – С. 119-123.
Галушко І.А. Зв'язок закономірностей нарощування лактації з молочною продуктивністю у корів різних екогенотипів / І.А Галушко // Зб. наукових праць Білоцерківського ДАУ. – Біла Церква, 2008. – Вип. 53. – С. 101-104.
Галушко І.А. Оцінка онтогенетичних змін основних селекційних ознак голштинських корів з використанням ентропійно-інформаційного аналізу / І.А Галушко // Науковий вісник Національного аграрного університету: Зб. наукових праць. – Київ, 2008. – Вип.118. – С. 97-102.
Галушко І.А. Порівняльна характеристика параметрів стабільності лактаційних кривих корів різних екогенотипів / І.А Галушко //Аграрний вісник Причорномор’я : Зб. наукових праць. – Одеса, 2008. – Вип.43. – С. 24-31.
9. Гиль М.І. Поліморфізм сайтів рестрикції генів капа-казеїну і соматотропіну голштинської худоби різних екогенотипів / М.І Гиль, І.А. Галушко // Вісник Луганського НАУ: Зб. наукових праць. – Луганськ, 2009. – №100. – С.241-246 . (Дисертант виконала експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз, підготувала роботу до друку).
Матеріали конференцій
Галушко І.А. Аналіз молочної продуктивності голштинської породи різної селекції в умовах АТЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області / І.А Галушко // Вісник Сумського НАУ: Зб. наукових праць; Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Аграрний форум-2006». – Суми, 2006. – Вип. 10 (11). – С. 23-27.
Галушко І.А. Факторіальна обумовленість промірів та індексів у корів голштинської породи / І.А Галушко // Науковий вісник Львівської НАВМ ім. С.З.Гжицького: Зб. наукових праць; Матеріали міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми загальної ветеринарної профілактики (гігієна та санітарія, екологія, добробут тварин, етологія)». – Львів, 2007. – Т. 9. – №1 (32). – С. 33-35.
12. Галушко І.А. Порівняльна характеристика факторіальної обумовленості і співвідносної мінливості ознак будови тіла та молочної продуктивності у корів голштинської породи різних екогенотипів / І.А. Галушко // Зб. наукових праць Харківської ДЗВА; Матеріал міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини”. – Харьків, 2007. – Том. 2. – С. 47-57.
13. Галушко І.А. Біохімічна характеристика молока голштинських корів різних екогенотипів / І.А. Галушко // Зб. наукових праць Миколаївського ДАУ; Матеріали міжнародної науково-практичної конференції ” Новітні технології скотарства у ХІХ столітті”. – Миколаїв, 2008. – С. 92-100.
