Шантар Людмила Зигмундівна. Селекційно-генетична оцінка корів проміжних генотипів голштинізованого типу створюваної червоної молочної породи : Дис... канд. с.-г. наук: 06.02.01 / Херсонський держ. аграрний ун-т. — Херсон, 2004. — 155арк. — Бібліогр.: арк. 132-154.
Анотація до роботи:
Шантар Л.З. Селекційно-генетична оцінка корів проміжних генотипів голштинізованого типу створюваної червоної молочної породи. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01-розведення та селекція тварин.
Херсонський державний аграрний університет. Херсон, 2004.
У дисертації викладено матеріал за результатами досліджень екстер’єру, типу конституції, молочної продуктивності, характеру лактаційної діяльності, морфофункціональних властивостей вимені, морфологічних та біохімічних показників крові корів проміжних генотипів голштинізованого типу створюваної червоної молочної худоби
Встановлено позитивний зв’язок між промірами екстер’єру, типом конституції та молочною продуктивністю; визначені фактори впливу на формування молочної продуктивності; досліджено вплив дії адитивного, гетерозисного та материнського ефектів, а також проведена селекційно-генетична оцінка помісних тварин за показниками пластичності; визначена здатність батьків формувати трансгресивних тварин.
Тварини проміжних генотипів голштинізованого типу червоної молочної породи є постійним джерелом для наступних етапів отримання особин бажаних генотипів і подальшого їх розведення „у собі”. Вони мають високу молочну продуктивність та поліпшений екстер'єр і за основними селекціонованими ознаками переважають чистопородних червоних степових тварин.
.За живою масою помісні корови переважали тварин вихідної породи. За результатами першого отелення перевага у корів з часткою крові чг становила 33 кг (Р<0,001), з часткою крові чг - 31 кг (Р<0,001) і з часткою крові чг 19 кг (Р<0,01), за даними третьої лактації різниця становила відповідно 31; 26 кг (Р<0,01), і 13 кг (Р<0,1).
За типом конституції корови переважно належать до анаксіального типу. З групи напівкровних тварин 2% належали до аксіального типу, 65 % - до анаксіального і 33 % - до проаксіального. Корови анаксіального типу були вищими, довшими і ширшими і перевершували корів проаксіального типу за надоєм на 13,4 % (Р < 0,001), висотою у холці - 1,8 % (Р < 0,001), косою довжиною тулуба на 3,6 % (Р < 0,01), шириною у маклаках на 10,7 % (Р < 0,01). Аналогічні показники були і в двох інших групах: корови анаксіального типу з часткою крові чг мали перевагу відповідно на 5,6 % (Р =0,1); 0,3 %; 1,9 % (Р < 0,001) і 6,7 %
(Р < 0,1), а чг - на 7,9 % (Р < 0,1) за надоєм і на 14,2 % за шириною у маклаках, маючи однаковий зріст і довжину тулуба.
Дослідження молочної продуктивності різних породних поєднань показали, що за 1,2 і 3 лактації помісні тварини переважали чистопородних ровесниць за надоєм відповідно на 537 (Р < 0,001) , 282 (Р < 0,05) і 417 (Р < 0,001) кг з часткою крові чг; на 543 (Р < 0,001),323 (Р < 0,01) і 567 (Р < 0,001) кг – з часткою крові чг; на 89, 4 і 227 (Р =0,1) у корів з часткою крові чг. За вмістом жиру в молоці за першу лактацію напівкровні та -кровні помісі з часткою крові поступалися чистопородним ровесницям на 0,03 і 0,01%, а чг перевершували на 0,01%, за другу і третю лактації помісні тварини поступалися відповідно на 0,04; 0,02; 0,01 % і 0,08; 0,1; 0,08 %.Загальний вихід молочного жиру також був вищий у помісей, різниця вірогідна для тварин з часткою крові і за поліпшуючою породою.
Формування молочної продуктивності у значній мірі обумовлено трансгресією. Позитивно трансгресивних тварин в групі чистопородних було 7,2 %, у помісних відповідно 21,3; 7,5 і 27,6 %. Штучний відбір у досліджуваних групах тварин спрямований проти особин з продуктивністю нижче середніх показників продуктивності стада, інтенсивність його в міру наближення до середніх значень знижується. Разом із зростанням надою рівень елімінації зростає, так з групи корів, що мали рівень надою до 4000 кг елімінування складало у чистопорідних тварин 14,2 %; у помісних з часткою крові , і за поліпшуючою породою відповідно 6,5; 19,2 і 36%. Природній добір у більшій мірі спрямований проти особин, що перевершують середній рівень і чим більше це перевершення, тим вища інтенсивність добору.
Найбільш лабільний тип реакції відзначено у дочок бугаїв-плідників червоної степової породи (b=1,022....1,297 ), менш чутливі до коливань умов середовища нащадки плідників голштинської породи (b=0,829....0,965 ).Перевага помісних корів за рівнем надою відбувалася за рахунок адитивного і гетерозисного ефекту. Перевага помісей за живою масою забезпечувалася майже на одному рівні за рахунок гетерозисного і адитивного ефектів відповідно на 21 і 22 кг та 22 і 28 кг. Розрахунки дії генів за проміром „висота в холці показали, що незалежно від рівня продуктивності матерів, у помісних тварин ця ознака носить адитивний характер успадкування
Різниця у основних промірах вимені між помісними і чистопорідними первістками становила: за обхватом вимені 4,4-7,9 %, довжиною вимені 2,0-6,3%, шириною 4,4-8,9 % і глибиною 8,7-17,0 %. Перевага у промірах вимені спостерігалася у помісних тварин і в п’ятирічному віці. Помісні первістки переважали своїх ровесниць за швидкістю молоковіддачі на 12-24 %, за індексом вимені на 1-2 %, за одночасністю видоювання на 4-5 %.
Проведеними дослідженнями установлено, що корови червоної степової породи мали триваліший сервіс - період і міжотельний період. Перевага сервіс – періоду і міжотельного періоду у чистопородних корів над помісними ровесницями з часткою крові за поліпшуючою породою складала відповідно на 26,5 і 20,1 (Р<0,001); - 15,5 і 12,8; - 13,1 і 11 днів. Коефіцієнти відтворної здатності і індекси плодючості були вищими у помісних тварин.
Використання голштинізованих тварин проміжних генотипів нового голштинізованого типу червоної молочної худоби економічно доцільне. Корови – помісі продукують молока базисної жирності в середньому за три лактації на 392; 390 і 86 кг більше ніж чистопорідні ровесниці.
Одержані результати дають підставу пропонувати тварин проміжних генотипів голштинізованого типу червоної молочної породи для формування високопродуктивних молочних гуртів худоби.
Публікації автора:
1. Государственная племенная книга крупного рогатого скота красной степной породы. / Синеокая М. С., Подпалая Т.В. Л.З. Шантарь Л.З., Гапоненко Н.А.,
/ Под ред. Н.В.Кононенко -К.: Урожай, 1989.- 291 с. (обробка даних).
2. Книга высокопродуктивных коров красных пород Украины.
/Синеокая М.С., Жебель Р.В., Шантарь Л.З. / Под ред. Н.В.Кононенко -К.: Урожай, 1993.- 195 с. (Експериментальна частина, обробка даних).
3. Шантарь Л.З. Вплив голштинських бугаїв на якість помісей //Тваринництво України. -1997.-№ 5. -С. 2.
4. Шантар Л.З. Молочна продуктивність помісей: червона степова х голштинська // Тваринництво України. -1997.- № 5 -С.4.
5. Шантар Л.З. ,Волошина Л.М., Миронов В.Г Порівняльна характеристика росту і розвитку ремонтних телиць червоної степової породи та їх помісей з голштинами // Таврійський науковий вісник. -1998.-№ 5.-
Частина 2.- С.36
6 .Шантар Л.З., Вовченко С.Г. Адаптаційні здатності тварин червоної степової породи і їх помісей з голштинами // Таврійський науковий вісник. -1999.- № 12-С.84-86.(Експериментальна частина).
7. Шантар Л.З. Будова тіла корів різних генотипів і їх продуктивність //Таврійський науковий вісник. -2002.- № 24.-С. 85-88.
8. Шантар Л.З .Оцінка морфофункціональних властивостей вимені корів проміжних генотипів нового голштинізованого типу червоної молочної породи. // Таврійський науковий вісник. -2003.- № 25 -С. 133-136.
9. Авторське свідоцтво на селекційне досягнення у тваринництві № 686 Україна. Заводська лінія Дунаю 485 червоної степової породи великої рогатої худоби / Бесараб О.П., Моторний Д.К., Кувшинова Т.М., Вороненко В.І., Шантар Л.З., Кононенко Н.В., Підпала Т.В., Назаренко В.Г., Притуленко Л.С. (Україна) - Заявл. 10.11.92;Опубл. 02.09.94.-1с.(о.в.-10%, виконано роботу з розведення лінійних тварин, створення структури лінії і узагальнення даних отриманих в стадах репродукторах). (Експериментальна частина, обробка даних).
