Анотація до роботи:

Луговий С.І. Селекційно-генетична диференціація та деякі біологічні особливості імпортних генотипів свиней великої білої породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертація присвячена вивченню селекційно-генетичної диференціації та деяких біологічних особливостей імпортних генотипів свиней великої білої породи.

Встановлено, що генеалогічні лінії, які входять до структури стада свиней англійської селекції ВАТ “Племзавод “Степной”, є диференційованими за імуногенетичними характеристиками та продуктивними якостями.

Виявлено, що поєднання кнурів датської та французької селекції зі свиноматками англійської селекції позитивно впливає на відтворювальну здатність останніх та сприяє підвищенню м’ясних якостей молодняку кросованого походження.

У результаті проведених досліджень по визначенню селекційно-генетичної диференціації та деяких біологічних особливостей імпортних генотипів свиней великої білої породи можна зробити наступні висновки:

1. Структура стада свиней великої білої породи англійської селекції ВАТ “Племзавод “Степной” представлена шістьма генеалогічними лініями, які характеризуються своєрідним спектром алелей та генотипів систем груп крові. У свиней генеалогічної лінії 8025АА не виявлено алелей А^ср, Е^aeg, а у тварин генеалогічної лінії 8564АD – алелі К^ас, які є у тварин інших ліній. Свині, що належать до генеалогічних ліній 8564АD та 8025АА характеризуються повним мономорфізмом за алеллю G^b. Алель Е^aef виявлено лише у тварин генеалогічної лінії 8847ВЕ.

2. Найменш диференційованими за імуногенетичними характеристиками є свині генеалогічних ліній 8564AD та 9114АВ (індекс генетичної дистанції – 0,1042). Найбільш генетично своєрідними є тварини генеалогічної лінії 8025АА, що є передумовою для створення на їх основі нової заводської лінії.

3. Незалежно від лінійної належності, свиноматки великої білої породи англійської селекції у ВАТ “Племзавод “Степной” характеризуються високими показниками відтворювальних якостей: багатоплідність – 10,52…11,48 гол., великоплідність – 1,36…1,60кг, кількість поросят при відлученні – 8,50…9,93 гол. Лінійна належність тварин високовірогідно (Р>0,999) впливає на масу гнізда при відлученні та збереженість поросят. Найвищими ці показники є у свиноматок генеалогічних ліній 9114АВ та 8252АА – 131,6 і 126,8кг та 86,7 і 87,0%, відповідно; найнижчими – у свиноматок генеалогічної лінії 8390АВ – 104,2кг та 77,6%, відповідно.

4. Молодняк, отриманий від свиноматок всіх генеалогічних ліній характеризується високим рівнем відгодівельних якостей: вік досягнення живої маси 100кг – 174,0…177,5 днів, середньодобовий приріст – 656,08…667,11г, витрати корму на 1кг приросту – 3,17…3,23 к. од. Статистично вірогідної різниці між тваринами, які походять від свиноматок різних генеалогічних ліній, за даними показниками не виявлено, однак, тенденцію до переважання над тваринами решти груп мали підсвинки, отримані від свиноматок генеалогічної лінії 8025АА.

5. Показники забійних та м’ясних якостей молодняку англійської селекції є характерними для свиней м’ясного напряму продуктивності: забійний вихід – 65,80…67,27%, довжина напівтуші – 97,4…98,5см, товщина шпику над 6-7 грудними хребцями – 21,67…24,33мм, площа “м’язового вічка” – 33,67…36,67см², маса задньої третини напівтуші – 10,44…11,58кг. Вірогідного впливу лінійної належності матерів на дані показники не виявлено. Якісні показники м’яса підсвинків, що походять від свиноматок всіх генеалогічних ліній, знаходяться в межах норми.

6. У свиней великої білої породи англійської селекції існує залежність між показниками продуктивних якостей та імуногенетичними параметрами. Найвищою багатоплідністю характеризуються свиноматки з генотипами Е^aeg/Е^edf та E^aeg/Е^aeg – 17,0 та 16,0 поросят, відповідно. Позитивна корелятивна залежність виявлена між віком досягнення живої маси 100кг та концентрацією алелі K^ad – = 0,828 (P>0,980). Вищим забійним виходом характеризуються тварини, які є носіями алелей Е^aeg та Е^bdf ( = 0,600 та 0,596, відповідно), а найнижчим цей показник є у тварин-носіїв алелей L^bi та L^bcgi ( = – 0,596 та – 0,966, відповідно). Зменшення товщини шпику обумовлюється підвищенням концентрації алелі L^bdfi ( = – 0,745), а його збільшення – підвищенням концентрації алелі L^bi ( = 0,745).

7. Свині великої білої породи англійської, датської та французької селекції характеризуються значними генетичними дистанціями між собою. Це дає підставу вважати, що поєднання тварин вищеназваних популяцій сприятиме прояву у нащадків ефекту гетерозису.

8. Поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами датської селекції, статистично вірогідно, сприяло поліпшенню відтворювальних якостей – багатоплідність підвищилася на 1,01 гол. (9,0%), кількість поросят та маса гнізда при відлученні – на 1,83 гол. (19,8%) та 9,8кг (Р>0,95), відповідно. Комплексний індекс відтворювальних якостей у таких свиноматок був вищим на 6,09 од. або 6,5%, порівняно з контрольною групою. В розрізі ліній, найефективнішим виявилося поєднання кнурів датської селекції зі свиноматками генеалогічної лінії 8390АВ. Поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами французької селекції, певною мірою, призвело до зниження багатоплідності – на 0,7 гол. (6,3%), однак, обумовило підвищення великоплідності. За комплексним індексом вони, статистично вірогідно, (Р>0,95) переважали аналогів контрольної групи на 4,2 од. (4,5%). Найвищими показниками відтворювальних якостей, при поєднанні з кнурами французької селекції, характеризувалися свиноматки генеалогічних ліній 8252АА та 8025АА.

9. Молодняк, отриманий в результаті поєднання свиноматок англійської селекції з плідниками англійської, датської та французької селекції характеризувався високими показниками відгодівельних та забійних якостей – вік досягнення живої маси 100кг – 174,4...177,9 днів, витрати корму на 1кг приросту – 3,21...3,30 к.од., що на 9,1...12,6 днів та 0,50...0,59 к.од., відповідно, перевищує мінімальні вимоги класу “еліта”, встановлені для свиней м’ясних порід. Показники довжини напівтуші та товщини шпику у тварин всіх груп переважають мінімальні нормативні вимоги класу “еліта” на 3,6…4,1см та 4,83…5,11мм, відповідно.

10. Статистично вірогідного впливу кнурів датської та французької селекції на фізичні показники м’язової тканини підсвинків не виявлено, однак відмічено тенденцію до зниження вологоутримуючої здатності у м’яса тварин ІІ та ІІІ дослідних груп.

11. Прибуток від реалізації додатково отриманої продукції в результаті поєднання свиноматок англійської селекції з кнурами датської селекції, в розрахунку на один опорос, становить 900 грн.

Публікації автора:

1. Герасименко В.В., Луговий С.І. Імуногенетична характеристика популяцій свиней великої білої породи різних географічних зон // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2002. – Вип. 6(20). – С. 204-208. (Аналітична частина).

2. Луговий С.І. Велика біла порода свиней імпортної селекції в умовах України // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2002. – Вип. 3(17). – С. 218-220.

3. Луговий С.І. Імуногенетичний аналіз стада свиней великої білої породи англійської селекції // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2004. – Т.6 (№2). – С. 55-59.

4. Луговий С.І. Відтворювальна здатність свиноматок великої білої породи англійської селекції // Аграрний вісник Причорномор’я. – Одеса, 2005. – Вип. 31. – С.44-45.

5. Топиха В., Герасименко В., Волков А., Луговой С., Трибрат Р. Иммуногенетические параметры свиней пород дюрок украинской селекции и крупной белой // Свиноводство. – 2003. – №1-2. – С.6-8. (Аналітична частина).

6. Топіха В.С., Луговий С.І., Крамаренко С.С. Рівень генетичної диференціації різних географічних популяцій великої білої породи свиней // Вісник Сумського національного аграрного університету. – 2004. – Вип. 5(8). – С.93-96. (Експериментальна частина).