1. Характерними ознаками, що відображають господарсько-біологічні особливості корів центрального типу української червоної молочної породи є порівняно високі показники надою, хімічного складу молока, добра відтворювальна здатність, технологічність і пристосованість до місцевих умов розведення. 2. За перші чотири лактації корови (n = 325) перевершують стандарт породи відповідно за надоєм – на 456, 634, 399, 411 кг, вмістом жиру в молоці – на 0,11; 0,08; 0,08; 0,07 %. У молоці корів другого отелення (n = 100), аналогів за фізіологічним станом, у середньому міститься, (%): жиру 3,79; білка 3,38; лактози 4,24; мінеральних речовин 0,96; СЗМЗ 8,57; сухих речовин 12,36; а поживність 1 кг молока складає 664,85 ккал. Успадкування основних показників молочної продуктивності знаходиться в межах: за надоєм – 0,14-0,42; вмістом жиру – 0,33-0,60; кількістю молочного жиру – 0,29-0,39, що дає підстави для ефективної селекції за цими ознаками. 3. У стаді з бажаною (ванноподібне, чашоподібне) формою молочної залози виявлено відповідно 24,2 % та 50,5 % тварин, при відсутності корів з козиною формою вимені. Швидкість молоковиведення добра і складає 1,83±0,010 кг/хв. 4. Серед піддослідних корів (n = 90) одновікових аналогів виділяються найбільш характерні широкотілий (37,8 %) і вузькотілий (62,2 %) конституціональні типи. За лінійними промірами, індексами будови тіла, інтенсивністю спаду росту до річного віку корови широкотілого типу переважають одновікових аналогів вузькотілого типу. У них менші показники товщини вушної раковини, шкіри (за виключенням бокової поверхні шиї), вища частота пульсу та дихальних рухів, при меншій ректальній температурі тіла. 5. Корови широкотілого типу перевершують тварин вузькотілого за надоєм на 228±89,1 кг (Р>0,95), кількістю молочного жиру – на 8,6±3,18 кг (Р>0,99), що відповідно складає 5,5 і 5,4 %. Серед них на 8,8 % менше особин другого типу зв’язку надою з вмістом жиру в молоці (з підвищенням надою вміст жиру в молоці зменшується). 6. Використання індексної оцінки дозволило виділити серед піддослідного поголів’я (n = 40) корів з сильною (n = 30) і слабкою (n = 10) нервовою діяльністю у співвідношенні 75:25 %. Величини ІНС відповідно склали 1,18±0,080 і 2,71±0,151 (Р>0,999). 7. Корови сильного типу нервової діяльності переважають особин слабкого типу за надоєм (середнє за перші три лактації) на 348±171,9 кг (9 %; Р>0,95), молочним жиром на 8,0±5,21 кг (8 %). Між показником ІНС і надоєм установлено від’ємну корелятивну залежність (r = -0,48±0,135; Р>0,999). Регресія надою на одиницю індексу складає – 390 кг. 8. У змінених умовах утримання вміст кортизолу в крові корів сильного типу підвищився в 9 разів, а в слабкого – в 20 разів у порівнянні з фоном. Водночас корови слабкого типу мали вищий рівень АКТГ, адреналіну та кортизолу відповідно на 30,09±0,201 пмоль/л (Р>0,999; 58,3 %), 6954,15±454,384 нмоль/л (Р>0,999; 68,2 %) і на 36,72±3,508 нмоль/л (Р>0,999; 45,9 %). Нижчий їх рівень у тварин з сильною нервовою системою до та після зміни умов їх утримання вказує на збереженість гомеостазу й більш інтенсивний рівень обміну речовин, а саме підвищений рівень гематологічних (гемоглобіну, еритроцитів та лейкоцитів та інших) та біохімічних (загального білка, його фракцій, АЛТ, АСТ та інших) показників крові. Їх слід враховувати в селекційній роботі. 9. Встановлена залежність між типом нервової діяльності та індексом їх теплостійкості. Тварини сильного типу відзначаються підвищеною теплостійкістю. За цим показником у літній та зимовий періоди року вони переважали особин слабкого типу відповідно на 17,7 (20,8 %; Р>0,999) і на 17,3 (18,1 %; Р>0,999). В усі періоди року корови сильного типу мали на 1-1,7 % вищий індекс адаптації. 10. У тварин зі слабкими нервовими процесами переважаючим є поєднання з вузькотілістю (80 % тварин), а з сильними нервовими процесами – з широкотілістю (56,7 % тварин). Між типом нервової діяльності і типом конституції встановлено вірогідний корелятивний зв’язок (r = 0,32±0,142; Р>0,95). 11. За індексом адаптації тварини поєднання сильний-широкотілий типи переважають особин поєднання слабкий-вузькотілий на 25,97 (99,3 %; Р0,999) і 0,49 (3,7 %). Перевага за індексом продуктивності складала за першу лактацію 0,49 (3,7 %; Р0,999) і 0,34 (3,1 %), за другу лактації 0,95 (6,7 %) і 0,56 (4 %). 12. Всі досліджені токсичні речовини в кормах і молоці (важкі метали, пестициди, нітрати, нітрити) знаходились у межах допустимого рівня, але вміст окремих з них був не однаковим залежно від пори року. Максимальна концентрація солей свинцю та цинку спостерігалась у сіні в зимовий період, міді – в осінній, а кадмію у соняшниковому шроті – в літній період. У решти кормів (солома, силос, зелена маса люцерни, зелена маса кукурудзи) концентрація цих речовин в усі сезони року практично не відрізнялася. 13. Використання корів центрального типу української червоної молочної породи економічно доцільне. Найбільш вигідним є використання корів широкотілого типу конституції та сильного типу нервової системи, вартість додатково отриманого молока яких становить 250,78 грн. (на 100 голів – 25078грн.) і 335,95 грн. (на 100 голів – 33595 грн.). |