В дисертації теоретично узагальнено і практично вирішено важливе наукове завдання для гетерозисної селекції соняшнику з визначення селекційної цінності вихідного матеріалу за стійкістю до фомопсису та цінними господарськими ознаками їх гібридів. Шляхом визначення стійкості, мінливості, комбінаційної здатності і селекційної цінності ряду інцухт-ліній виділено стійкі до патогена лінії з різним типом екологічної пластичності та на їх основі створено гібриди, що поєднують ознаку стійкості до фомопсису з високими господарськими ознаками. Встановлені закономірності мають важливе значення в селекції соняшнику на стійкість до хвороб. 1. Встановлено залежність рівня стійкості до збудника фомопсису від генотипу у 144 самозапилених ліній соняшнику національної колекції рослин України, з яких 17,4% стійкі (25 ліній), 20,8% середньостійкі (30 ліній), 61% сприйнятливі (88 ліній). 2. Вперше встановлено особливості екологічної пластичності та стабільності самозапилених ліній соняшнику щодо їх стійкості до фомопсису залежно від генотипу. На основі цього виділено стійкі високопластичні - Х 854 В, Х 946 В, Х 948 В, стійкі середньопластичні лінії - Х 943 В, Х 760 В, Х 950 В, Х 762 В, стійкі гомеостатичні - Х 945 В, Х 843 В, Х 839а В, Х 718а В, Х 718 В. 3. Підтверджена в лабораторних умовах за допомогою експрес-методу висока стійкість самозапилених ліній Х 843 В, Х 839а В, Х 718а В, Х 945 В, Х 718 В. 4. Встановлено пряму залежність рівня ураження фомопсисом ліній-відновлювачів фертильності пилку соняшнику від тривалості міжфазного періоду „сходи – цвітіння” (r = 0,61...0,44). Вперше в умовах східної частини Лісостепу України встановлено, що на ураженість самозапилених ліній збудником фомопсису суттєво впливає складова міжфазного періоду „сходи - цвітіння” - фаза „утворення другої пари справжніх листків – формування кошика” (r = 0,46...0,48). 5. Встановлено складний генетичний контроль успадкування стійкості гібридами до фомопсису, який визначається як комплементарною взаємодією обох батьківських компонентів, так і материнським ефектом, що потребує вивчення індивідуальних донорських властивостей батьківських форм соняшнику. 6. Виявлено позитивну і середню за ступенем кореляцію між рівнем ураженості гібридів соняшнику фомопсисом та лушпинністю (r = 0,51) і висотою рослин (r = 0,25); обернену залежність - з ознаками тривалості вегетаційного періоду (r = -0,18), продуктивності (r=-0,22), олійності (r = -0,13) та діаметру кошика (r = -0,35). 7. Виділено стійкі до збудника фомопсису гібридні комбінації з комплексом цінних ознак на рівні стандартів відповідних груп стиглості: Cх 908 А Х 780 В, Cх 908 А Х 837 В, Сх 2111 А Х 780 В, Сх 2111 А Х 837 В, Сх 2552 А Х 780 В, Сх 2552 А Х 837 В. 8. Встановлено високу генетичну цінність батьківських форм гібридів соняшнику Х 718а В, Х 760 В, Х 837 В, Х 843 В за рівнем ЗКЗ і СКЗ та інтегральних індексів за стійкістю до фомопсису. 9. Установлено високі та середні ефекти ЗКЗ у материнських форм гібридів соняшнику Сх 908 А та Сх 3848 А, Сх 503 А за стійкістю до фомопсису . 10. Виявлено батьківські форми з високою селекційною цінністю за здатністю поєднання в генотипі гібридів стійкості до хвороби з комплексом цінних господарських ознак - Х 843 В, Х 790 В, Х 743 В, Х 727 В, Х 837 В, Х 718а В, Х 767 В, Х 780 В, Х 951 В. 11. За індексами генетичної цінності експериментальних гібридів встановлено високі донорські властивості за стійкістю до фомопсису у материнських форм Сх 503 А, Сх 2111 А, Сх 908 А та у батьківських форм Х 781 В, Х 796 В, Х 727 В, Х 854 В, Х 843 В, Х 790 В. 12. Встановлені закономірності дозволяють значною мірою підвищити ефективність селекційної роботи - виділені кращі лінії поповнили робочу колекцію, а створені в дослідах гібриди мають практичну цінність для використання в подальшій селекційній роботі. |
