Одержані експериментальні дані та їх аналіз дозволили зробити такі висновки: 1. Встановлено, що без урахування ознак продуктивності, які не є об’єктом селекційного процесу в господарствах вищої племінної категорії, а це такі ознаки як: запліднювальна здатність і якість спермопродукції плідника, спроможність свиноматки до продуктивного довголіття та її здатність до запліднення за один статевий цикл – неможливо дати об’єктивну оцінку економічної доцільності системи розведення свиней, де штучне осіменіння є основним методом відтворення стада. Генетично обумовлений прояв бажаного для економіки галузі рівня взаємозв’язків відтворювальних якостей з відгодівельними і м’ясними у свиней, в господарствах вищої племінної категорії, можливий тільки при умов формування селекційних програм, де будуть використанні нетрадиційні в селекційному плані, на даний час, ознаки продуктивності. Це дасть можливість постачати на племпідприємства цінних ремонтних кнурців. 2. Наявна в галузі система оцінки відтворювальних якостей свиней не відповідає змінам щодо економічного значення даних ознак продуктивності, які відбулися останнім часом. Особливо це стосується показників продуктивності свиней, що не були об’єктом масової селекції: запліднююча здатність сперми плідника, здатність свиноматки до запліднення за один статевий цикл, продуктивне довголіття свиноматки. 3. Установлені коефіцієнти кореляції між власною продуктивністю кнурців дослідних генотипів та якістю їх спермопродукції, з відтворювальною здатністю свиноматок, відгодівельними і м’ясними якостями нащадків суттєвої різниці не мали, що не дає підстав стверджувати про визначальний вплив породи на їх величину і напрямок, але 54,3% вірогідних зв’язків – припадали на велику білу породу. 4. Встановлені кореляційні зв’язки між ознаками продуктивності плідників дослідних генотипів ВБ, УМХС, ЕГД та репродуктивними, відгодівельними і м’ясними ознаками, з яких вірогідними є тільки 28,4%, в тому числі 58,7% – припадає на величину “0,4 і менше”, 39,1% –“0,41-0,7 ” і 2,2% – “0,71 і більше”. 5. Індексний метод оцінки відтворювальних якостей свиней сприяє селекційній оцінці генотипів для їх подальшої диференціації. 6. Використання в простому двохпородному схрещуванні плідників української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ сприяє зростанню заплідненості в стаді на 6,2-6,9%, багатоплідності свиноматок на 1,7-1,9 поросяти і збільшенню маси гнізда при відлученні на 12,2% в порівнянні з показниками свиней великої білої породи. 7. При відтворенні стада плідники великої білої породи комплексного модального класу позитивно впливають на стандартизацію величини гнізда (8-11 поросят). Даний ефект був відсутнім у промисловому схрещуванні, де використанні плідники комплексного модального класу української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ, відповідно з лімітами багатоплідності в гнізді 9-16 і 8-18 поросят. 8. Просте двохпородне схрещування свиноматок великої білої породи з плідниками української м’ясної харківського типу веде до зростання мінливості показників багатоплідності на 8,1% і маси гнізда при відлученні на 5,2%. 9. Використання плідників української м’ясної породи харківського типу і експериментальної групи свиней селекції Дніпропетровського ДАУ забезпечує одержання додаткових коштів відповідно в кількості 1259,86 і 1448,63 грн. за рахунок підвищення на один опорос багатоплідності маток, зниження кількості неплідних днів на одну свиноматку, а також скорочення терміну відгодівлі молодняка і поліпшення конверсії корму у додатково одержаних на один опорос поросят. |