Анотація до роботи:

Овсяннікова Н. С. Селекційна і генетична цінність самозапилених ліній кукурудзи в залежності від родоводу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - Селекція рослин. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, Харків, 2003.

Дисертація присвячена вивченню селекційної і генетичної цінності самозапилених ліній кукурудзи в залежності від родоводу.

В роботі розроблені підходи до ідентифікації і класифікації лінійного матеріалу за рівнем ознак (тривалість вегетаційного періоду і міжфазних періодів, продуктивність і елементи її структури) та їх екологічною мінливістю з метою групування його в ознакових колекціях.

Виявлено 7 класів різноманіття ліній за комплексом ознак за допомогою кластерного аналізу при участі слабкокорелюючих ознак

При оцінці комбінаційної здатності 31 лінії методом топ-кросів за продуктивністю і елементами її структури виділено форми з високою її групою. Показана ефективність використання синтетичних популяцій з участю МО 17 при створенні нових ліній, цінних за комбінаційною здатністю.

В результаті проведених схрещувань між 6 лініями, спорідненими з МО 17, виділені 4 гібридні комбінації, які перевищували або були на рівні стандарту за продуктивністю рослини. Виділені 4 сестринські лінії, які мають практичне значення для створення модифікованих гібридів.

На основі узагальнення результатів досліджень визначена ступінь спорідненості ліній зі складною генетичною основою в залежності від родоводу, географічного походження та окреслені шляхи їх використання в селекційних програмах.

1. Встановлено закономірності прояву кількісних ознак у самозапилених ліній кукурудзи зі складною генетичною основою. Визначена ефективність створення ліній з різного за генотипом та географічним походженням вихідного матеріалу. Розроблені підходи до ідентифікації і класифікації лінійного матеріалу за рівнем ознак та їх екологічною мінливістю з метою групування його в ознакових колекціях. Проведена ідентифікація ліній методом кластерного аналізу, який дозволяє групувати лінії за конкретними ознаками. Дана оцінка комбінаційної здатності і рівня гетерозису ліній за основними господарсько-цінними ознаками.

2. В результаті визначення вегетаційного періоду та міжфазних періодів 105 ліній, різних за вихідними формами і географічним походженням, виявлено, що ці ознаки залежать від умов зовнішнього середовища. Встановлено, що при класифікації та ідентифікації генофонду, крім загальної тривалості вегетаційного періоду, необхідно визначати екологічну мінливість його та складових частин.

3. Розподіл ліній за генотиповим ефектом та ступенем пластичності за продуктивністю і її складовими показав, що лінії УХ 800, УХК 437, УХК 438 мають високий прояв ознак і їх стабільність в порівнянні з вихідними формами. Це підкреслює ефективність добору та покращення генофонду нового покоління ліній. Найбільш стабільною є кількість зерен на качані, високою мінливістю та залежністю від зовнішніх умов характеризується маса 1000 зерен.

4. Застосування кластерного аналізу з використанням слабкокорелюючих ознак дозволяє ефективніше розподілити лінії і їх вихідні форми за групами спорідненості. Виявлено на рівні статистичної достовірності 7 класів різноманіття ліній за різним комплексом ознак.

5. Створена ознакова колекція за класами спорідненості за родоводом та рівнем прояву комплексу ознак. З різних кластерів виділені кращі лінії за продуктивністю (69-120 г/зерна з рослини) і масою 1000 зерен (207-310 г): УХ 800 (7), УХ 808 (7), УХ 842 (5), УХ 843 (7), УХ 872 (4), МАН 052 (4), УХК 451 (4), УХК 438 (4), УХК 414 (7).

6. Виділені шість ліній: УХК 438, УХК 439, УХК 443, УХК 444, УХК 449, УХК 455 з високою та середньою загальною комбінаційною здатністю за продуктивностю і елементами її структури.

7. Визначено ефективність використання синтетичних популяцій з участю МО 17 при створенні ліній, цінних за комбінаційною здатністю.

8. Виділені 6 гібридних комбінацій з лініями УХК 432, УХК 438, УХК 439, УХК 444, УХК 445, УХК 463, які мали продуктивність вищу або на рівні стандарту.

9. Більшість комплексно-цінних ліній походили з синтетичних популяцій за участю МО 17, В 73 та ГК 26, а також зі складного гібрида з участю МО 17, що підтверджує ефективне їх використання при створенні нових ліній.

10. В результаті схрещувань між лініями, спорідненими з МО 17, виділено 4 гібридні комбінації, які за продуктивністю перевищували стандарт або були на його рівні.

11. Для створення модифікованих гібридів в наших дослідах виділені 4 сестринські лінії: УХК 383 і УХК 384, а також МАН 078 і МАН 080.

Публікації автора:

1. Овсяннікова Н. С., Гур'єва І. А. Використання мексиканських популяцій у селекції самозапилених ліній кукурудзи // Матеріали наукової конференції "Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни".- Вип. 3. – К. – 2000. – С. 66-72.

2. Овсяннікова Н. С. Генетичне різноманіття ліній кукурудзи, створених на різній генетичній основі // Селекція і насінництво. - Харків.– 2000. - №83. – С. 69-75.

3. Овсяннікова Н. С. Взаємозв'язок між продуктивністю і елементами її структури у ліній кукурудзи з різною генетичною основою // Селекція і насінництво. - Харків. – 2000. - №84. – С. 72-76.

4. Овсяннікова Н. С. Оцінка загальної комбінаційної здатності самозапилених ліній кукурудзи в залежності від вихідного матеріалу // Селекція і насінництво. – Харків. – 2002. - № 86. – С. 201-207.

5. Гур'єва І. А., Вакуленко С. М., Степанова В. П., Кузьмишина Н. В., Овсяннікова Н. С. Вихідний матеріал для селекції самозапилених ліній кукурудзи // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Том 1. – Полтава. – 2002. – С. 43-45.

6. Гур'єва І. А., Овсяннікова Н. С., Кузьмишина Н. В. Дослідження родоводів самозапилених ліній кукурудзи // Збірник наукових праць ВДАУ. – 2002. - № 12. – С. 21-27

7. Овсяннікова Н. С. Порівняльне вивчення нових самозапилених ліній кукурудзи // Тези доповідей молодих вчених та спеціалістів. – Дніпропетровськ. – 2000. – С. 57-58.

8. Овсяннікова Н. С. Взаємозв'язок продуктивності з елементами її структури у ліній з різною генетичною основою // Сборник тезисов конф. мол. учен. "Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений". –Харьков. - 2001. – С. 229.

9. Овсяннікова Н. С. Створення нових самозапилених ліній кукурудзи з інтродукованого вихідного матеріалу // Тези доповідей молодих вчених та спеціалістів "Актуальні проблеми ботаніки та екології".– Ніжин. – 2001. – С. 98.

10. Овсяннікова Н. С. Адаптація мексиканських форм кукурудзи до умов Лісостепу України // Матеріали Міжнар. конф. молодих вчених, присвяченої 185-річчю Харківського ДАУ ім. В. В. Докучаєва "Рослина і середовище". – Харків. – 2001. – С. 64.

11. Овсяннікова Н. С. Використання інтродукованих популяцій кукурудзи з Мексики в селекції самозапилених ліній // Материалы междунар. симпозиума "Нетрадиционное растениеводство, эниология, экология и здоровье". – Симферополь. – 2001. – С. 237-238.

12. Guryeva I. A., Ovsyannikova N. S. Improvement of self-pollinated maize lines with backross methods // Intern. conferen. genetic collection isogenic and alloplasmic lines. – Novosibirsk. – 2001. – P. 20.

13. Овсяннікова Н. С. Стабільність та мінливість взаємозв'язків продуктивності та елементів її структури у ліній кукурудзи різного походження // Овочівництво і баштанництво. – Харків. – 2002. - №47. – С. 204-206.

14. Овсяннікова Н. С. Мінливість вегетаційного періоду і продуктивності у самозапилених ліній кукурудзи в залежності від вихідного матеріалу // Тези Міжнар. конф. "Адаптивная селекция растений. Теория и практика". – Харків. – 2002. – С. 60.

15. Овсяннікова Н. С. Мінливість вегетаційного періоду і міжфазних періодів у самозапилених ліній кукурудзи // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні. – Дніпропетровськ. – 2002. – С. 67.