Анотація до роботи:

Карапіра С.І. Селекція батьківських форм простих і потрійних гібридів соняшнику на адаптивність та комбінаційну здатність за господарськими ознаками. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступення кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, м. Одеса, 2007.

У дисертації висвітлені питання впливу умов середовища на рівень прояву і мінливості комбінаційної здатності ліній та материнських простих гібридів, особливості екологічної пластичності та стабільності простих і потрійних гібридів соняшнику. Обґрунтовано і запропоновано для використання в селекційній практиці інтегральний критерій добору ліній і материнських гібридів – ЗКЗ за збором олії, який забезпечує найвищий приріст насіннєвої та олійної продуктивності у простих і потрійних гібридів соняшнику.

Вперше в умовах північного Причорномор’я досліджено специфічність кореляційно – регресивних зв’язків ЗКЗ і СКЗ материнських ліній і гібридів з ознаками продуктивності простих і потрійних гібридів соняшнику.

Визначено, що за середніми показниками адаптивності та стабільності потрійні гібриди поступаються простим. Але на індивідуальному рівні кращі потрійні гібриди за інтегральним крітерієм продуктивності, адаптивності й стабільності практично не поступаються простим.

Виділені й рекомендовані для широкого використання в селекції кращі лінії та материнські прості гібриди з метою створення високопродуктивних простих і потрійних гібридів соняшнику.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в необхідності експериментального обґрунтування відмінних особливостей простих і потрібних гібридів соняшнику та їх батьківських форм шляхом дослідження закономірностей прояву, середовищної мінливості та кореляційно-регресивних зв’язків комбінаційної здатності ліній і материнських простих гібридів, а також через встановлення відмінностей за параметрами адаптивності, екологічної стабільності та загальної селекційної цінності простих і потрійних гібридів як основних сучасних засобів виробництва соняшнику. Вперше в Україні встановлені закономірності кореляційно-регресивного зв’язку між рівнем продуктивності простих і потрійних гібридів і комбінаційною здатністю батьківських форм за різними ознаками, розроблено інтегральний критерій оцінки і добору материнських форм за їх гетерозисним потенціалом, представлені нові наукові факти щодо відмінних особливостей простих і потрійних гібридів соняшнику за параметрами адаптивності і стабільності.

1. Виявлено тісний кореляційний зв'язок між основними ознаками продуктивності – урожаєм насіння і збором олії з гектара за показниками ЗКЗ (r = 0,87-0,99) і СКЗ (r = 0,70-0,99) у материнських ліній і простих гібридів.

2. При доборі за комбінаційною здатністю екологічно найбільш стабільними ознаками ідентифіковані у ліній – ЗКЗ за врожаєм насіння і збором олії та СКЗ за олійністю насіння; у материнських гібридів – ЗКЗ за збором олії та СКЗ за олійністю насіння.

3. Специфічна комбінаційна здатність ліній і материнських гібридів за врожаєм насіння і збором олії з гектара у ліній і материнських гібридів залежить від умов вирощування в більшій мірі, ніж ЗКЗ, що підтверджує відомі в літературі дані. В той же час рівень СКЗ за олійністю насіння материнських простих гібридів в значно меншій мірі залежить від впливу умов середовища, ніж ЗКЗ.

4. Адаптивна цінність ліній і материнських простих гібридів для гетерозисної селекції соняшнику неоднакова: у сприятливих умовах вирощування безперечні переваги за рівним ЗКЗ і СКЗ з основних ознак мають материнські лінії. У несприятливих умовах у зв’язку з дією певних стресових чинників прості материнські гібриди за своїм адаптивним потенціалом суттєво переважають лінії, що проявляється в значно більш високому рівні та частоті прояву їх ЗКЗ, а в довільних вибірках і за СКЗ з ознак продуктивності порівняно з лініями.

5. Загальна комбінаційна здатність за збором олії з гектара ліній та материнських гібридів в порівняні з іншими аналогічними показниками характеризується значно більшою стійкістю до несприятливих умов, тісною позитивною кореляцією із ЗКЗ за врожаєм насіння, а також найбільш тісним кореляційно-регресивним зв’язком з продуктивністю простих і потрійних гібридів. У зв’язку з цим обґрунтована доцільність використання ЗКЗ за збором олії як інтегрального показника при доборі батьківських ліній та гібридів в селекції простих та потрійних гібридів соняшнику.

6. Добір материнських ліній і гібридів за інтегральним показником – ЗКЗ за збором олії на одиницю приросту ЗКЗ забезпечує у 2,1-10 разів більший приріст збору олії з гектара і врожаю насіння простих і потрійних гібридів, ніж добір за ЗКЗ інших досліджених ознак.

7. Кореляційно-регресивний зв'язок ЗКЗ за збором олії материнських гібридів і олійною та насіннєвою продуктивністю потрійних гібридів, на відміну від простих, не піддається суттєвому негативному впливу несприятливих умов вирощування, і тому може використовуватись як їх важлива адаптивна характеристика.

8. При селекції на підвищення олійності насіння ЗКЗ за олійністю доцільно використовувати не як самостійний, а як додатковий показник разом з ЗКЗ за збором олії з гектара.

9. Кращі прості гібриди в сприятливих умовах переважають кращі потрійні за врожаєм насіння, олійністю та збором олії. У несприятливих умовах кращі потрійні гібриди практично не поступаються кращим простим за рівнем цих показників. За середніми показниками ознак продуктивності не встановлено суттєвої різниці між дослідженими вибірками простих і потрійних гібридів. Ці адаптивні особливості різних типів гібридів дозволяють рекомендувати більш широке використання потрійних гібридів у несприятливих умовах вирощування.

10. За середніми показниками адаптивності та стабільності прості гібриди перевищують потрійні. Проте кращі потрійні гібриди практично не поступаються кращим простим за інтегральним показником селекційної цінності генотипу, який включає параметри адаптивності, стабільності та продуктивності. Це може слугувати теоретичним обґрунтуванням перспективності та конкурентоспроможності такого важливого напряму в сучасній селекції гібридного соняшнику, як створення потрійних гібридів.

11. Встановлено високий рівень середовищної стабільності простих і потрійних гібридів за олійністю насіння, який у 2-3 рази перевищує цей показник у інших досліджених ознаках. Припускається, що встановлений факт зумовлений значним внеском ефектів компенсації генотипу. Для ознак "урожай насіння" і "збір олії з гектара" характерно значне переважання ефектів середовищної дестабілізації над компенсаційними механізмами, що й призводить до високої нестабільності цих ознак у багатьох гібридів.

12. Доведено, що добір гібридів соняшнику тільки за показниками продуктивності й адаптивності не забезпечує необхідний рівень стабільності кращих гібридів. В селекційних програмах необхідно враховувати параметри екологічної стабільності.

13. Виділено 3 лінії (10, 20, 76), які поєднують високі ЗКЗ та СКЗ, 2 лінії з високою ЗКЗ (42, 8), 2 материнських гібрида (8 х 2, 48 х42) з високою ЗКЗ, 4 материнських гібриди з високою СКЗ (20 х 52, 20 х 50, 20 х 60, 12 х 18), а також ідентифіковано 3 лінії-тестери відновлювачів фертильності (13В, 11В, 3В) з високими рівнями ЗКЗ і СКЗ. Вони являються цінним вихідним матеріалом для створених високопродуктивних простих і потрійних гібридів соняшнику. За їх участю створений і включений в 2003 році до державного сортовипробування трьохлінійний гібрид Спринт, де чоловічою лінією – відновлювачем фертильності пилку є лінія 11В.