Анотація до роботи:

Подгайко М.К. Самоврядування грецьких громад в Україні (середина ХVІІ – 70-ті рр. ХІХ ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Інститут історії України НАН України, Київ, 2006.

У дисертації досліджується розвиток форм самоврядування грецьких громад України середини XVII – 70-х рр. XIX ст. З’ясовано історичний контекст становлення грецьких громад – Ніжинської та Північного Приазов’я, причини та характер їх виникнення, охарактеризовано регулювання цього процесу з боку гетьманського та російського урядів. Визначено витоки самоорганізації грецьких спільнот. Проаналізовано політико-правовий аспект оформлення грецького самоврядування, надано оцінку нормативно-правовим актам, що визначали статус грецьких спільнот Ніжина та Північного Приазов’я. Доведено, що однією із провідних вимог як приазовських, так і ніжинських греків до уряду було надання їм певного різновиду автономії як засобу фіксації та розширення привілейованого становища грецьких громад. Особливу увагу акцентовано на вивченні організаційних засад та механізму функціонування органів грецького самоврядування, основних напрямів діяльності Ніжинського грецького магістрату та Маріупольського грецького суду. Висвітлено процес ліквідації грецьких самоврядних установ в контексті реформ 1860-х–1870-х рр.

У висновках викладено результати дослідження та основні положення, що виносяться на захист:

1) В історіографії проблема самоврядування грецьких громад України середини XVII–70-х рр. XIX ст. окремо не досліджувалася. Аналіз джерельного забезпечення – архівних матеріалів, опублікованих документів – засвідчив, що вони дають можливість висвітлити обрану тему.

2) На формування грецьких громад Ніжина та Північного Приазов’я вирішальний вплив справила заохочувальна політика гетьманського та російського урядів. Утім інтереси держави стосовно ніжинських греків полягали в торгово-комерційній площині, а пріоритетну мотивацію переселення греків з Криму до Північного Приазов’я (що дало початок приазовській грецькій громаді) становив комплекс політичних чинників – від намагання „малими кроками” забезпечити анексію півострова до геополітичної примари домінування у Східному Середземномор’ї.

3) Незважаючи на різну динаміку становлення грецьких громад та історичні обставини цього процесу, відмінності в їх соціальному складі та етнокультурних ознаках, однією із провідних вимог як приазовських, так і ніжинських греків до уряду було надання їм певного різновиду автономії. Автономія була засобом фіксації та розширення привілейованого становища грецьких громад та тим стрижнем, навколо якого оберталася їх життєдіяльність.

4) Процес правового оформлення автономних інституцій ніжинських греків розтягнувся майже на сто років – з кінця XVII до кінця XVIII ст. Запровадження грецького магістрату у 1785 р. стало не тільки наслідком адміністративної реформи, але й закономірним результатом тривалого розвитку грецьких самоврядних елементів.

5) Незважаючи на суттєві політичні зміни на українських теренах, тенденція заступництва залишалася незмінною і визначала ставлення до греків як гетьманської влади, так і російського уряду. З одного боку, це свідчить про неабияке суспільне значення економічної функції греків. З іншого, тимчасові поступки грекам з боку російської влади були зумовлені намаганням знайти певних союзників у протиборстві з гетьманською владою.

6) Правове забезпечення греків Північного Приазов’я відрізнялося тим, що питання автономного устрою, судочинства не пройшли таку тривалу еволюцію у законодавчій практиці, а були, по суті, одночасно запроваджені жалуваною грамотою Катерини ІІ. Існування Маріупольської грецької округи – національної адміністративно-територіальної одиниці – становило собою певний суспільно-політичний феномен на теренах еллінської діаспори.

7) Найрозвиненішою формою інституціонального самовизначення греків стали Ніжинський грецький магістрат та Маріупольський грецький суд, компетенція яких поширювалася на всі сфери життя громад. Попередній досвід самоорганізації та власного судочинства у межах суду грецького братства сприяв чіткішій (у порівнянні з Маріупольським грецьким судом) розбудові організаційних засад магістрату, а торгівельно-економічні пріоритети ніжинської громади, існування її в ніжинському міському соціумі, мобільність греків, зумовили такі основні напрями діяльності цієї установи – судочинство, фінансово-господарська діяльність, благодійництво, реєстрація міграційних потоків. Водночас привілейоване становище греків зумовлювало досить великий ступінь конфліктогенності в адміністративно-правових відносинах з органами місцевої влади, зокрема Ніжинським міським магістратом.

Переважно сільський характер приазовської грецької громади, територіальна автономія в межах грецької округи визначили пріоритетність судово-адміністративної та поліцейської функції Маріупольського грецького суду. Але їх зосередження в межах однієї установи породжувало зловживання та неприйняття нововведень як у системі управління, так і в господарському житті.

8) Скасування Ніжинського грецького магістрату та Маріупольського грецького суду є безпосереднім наслідком реформування системи державного управління у 60 – 70-х рр. ХІХ ст. Істотне зниження ефективності управлінських функцій цих установ надавало додаткову аргументацію для скасування грецького самоврядування в Російській імперії.

Екстраполюючи сучасні терміни на політико-правові реалії XVІІІ – першої половини ХІХ ст. можна визнати ніжинську та приазовську моделі грецького самоврядування як певні прототипи національно-персональної та національно-територіальної автономії відповідно.

Публікації автора:

1. Соціальний розвиток Маріупольщини (кінець ХVІІІ–ХІХ ст.) // Історія України. Маловідомі імена, події, факти: Зб. ст. – К.; Донецьк: Рідний край, 2001. – Вип. 18. – С. 3-7.

2. Судочинство в Ніжинському грецькому магістраті (остання чверть ХVІІІ – середина ХІХ ст.) // Український історичний збірник. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 139-148.

3. Правовий статус ніжинських греків та їх взаємовідносини з місцевим населенням // Література та культура Полісся. Сторінки історії і культури Полісся та України в сучасному висвітленні. – Ніжин, 2005. – Вип. 28. – С. 47-52.

4. „Грецький проект” в політиці Російської імперії в останній чверті ХVІІІ ст. // Вісник Східноукраїнського університету ім. Володимира Даля. – Луганськ, 2005. – № 4 (86). – С. 89-96.

5. Социально-политическое и духовное сосуществование различных этнических групп Северного Приазовья // Наука. Релігія. Суспільство. – Донецьк, 2002. – № 1. – С. 178-182.

Публікації, в яких додатково відображено результати дисертаційного дослідження

1. Формування національного складу населення м. Маріуполя наприкінці ХVІІ – 60-х рр. ХІХ ст. // Мариуполь: история и перспективы. Научно-практическая конференция: Сборник трудов. – Т. 2. – Мариуполь, 2002. – С. 27-29.

2. Фінансово-господарська діяльність Ніжинського грецького магістрату (остання чверть ХVІІІ – середина ХІХ ст. ) // Матеріали ІV Всеукраїнської конференції аспірантів та студентської молоді „Від духовних джерел Візантії до сучасної України”. – К., 2005. – С. 52-57.