Проведене теоретичне й експериментальне дослідження дає можливість зробити такі висновки: Педагогічний експеримент підтвердив робочу гіпотезу про те, що якщо під час вивчення математики в старшій школі самостійну роботу розглядати й організовувати як особисту навчальну діяльність учня, формувати навички й уміння здійснювати її, спираючись на запропоновану у даному дослідженні методичну основу, то ефективність процесу навчання підвищиться, утворяться вагомі позитивні передумови для розвитку особистісних якостей учнів, зокрема їх навчально-пізнавальної самостійності. Підтвердилась ефективність методики організації самостійної роботи, у якій враховані такі моменти:
а) самостійна робота учнів має розглядатися: – як навчальна діяльність, якою можуть і повинні оволодіти старшокласники, використовуючи і розвиваючи при цьому свої особисті якості відповідно до індивідуальних пізнавальних можливостей (учні старших класів мають об’єктивні потреби в оволодінні самостійною роботою, здатні сприйняти її як особистісну діяльність, готові до її формування, що відповідає їх психологічному розвитку); – як цілісний процес в умовах диференційованого навчання, в ході якого формуються всі її діяльнісні компоненти та їх функціональні взаємозв’язки; б) формування самостійної роботи учнів як навчальної діяльності учнів має здійснюватись у таких взаємопов’язаних напрямках: формування елементів спонукальної складової самостійної роботи у напрямках: потреба мотив мета об’єкт; формування рівневих структурних елементів самостійної роботи у напрямках: операція дія діяльність, формування кожної з яких зумовлюється спонукальною лінією (потреба, мотив, мета, об’єкт); формування самоконтролю та самооцінки учіння; в) самостійна робота старшокласників повинна систематично плануватись і формуватися в усіх ланках дидактичного циклу процесу навчання і задовольняти такі вимоги: організовуватися з максимальним урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; бути систематичною, тобто використовуватися регулярно; об’єктивно оцінюватися. 3. Організацію самостійної роботи учнів доцільно здійснювати за такими етапами: прогнозування виконання освітніх цілей під час виконання самостійної роботи « здійснення логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу, який цю тему реалізує, з точки зору можливості самостійного опрацювання його учнями виділення у структурно-логічній схемі навчального матеріалу теми елементів, які опрацьовуватимуться учнями самостійно планування самостійної роботи дидактичного спрямування аналіз умов, у яких буде проходити навчання, особисті можливості вчителя, учнів і планування самостійної роботи за ступінню прояву самостійності учня, форми організації такої роботи створення плану самостійної роботи ознайомлення учнів з елементами знань, масивами задач, що визначені для самостійного розв’язування мотивація самостійної роботи організація вчителем планування та виконання учнями особистої самостійної роботи « формування в учнів умінь та навичок навчатися самостійно « контроль і оцінка вмінь учнів навчатися самостійно оцінка результатів навчання тематична атестація аналіз отриманих результатів формування діяльності – самостійна робота корекція отриманих результатів. 4. Експеримент показав також, що перша частина дій цієї структури – від встановлення мети до мотивації учіння – не може бути виконана успішно тільки вчителем математики. Для цього у нього не завжди є достатньо знань і досвіду. Тому вчителю можуть допомогти досвідчені колеги, методисти, психологи. Друга частина дій, починаючи з мотивації учіння і закінчуючи корекцією отриманих результатів, може і повинна здійснюватися вчителем і учнями старших класів сумісно. 5. У матеріалах, що адресуються вчителеві, доцільно звертати увагу на такі питання організації самостійної роботи: а) визначення освітньої, виховної і розвиваючої мети самостійної роботи учнів; б) вибір елементів знань, які доцільно планувати на самостійне опрацювання учнями; в) вибір елементів знань, які сприяють стимулюванню учіння. 6. Творче використання вчителем матеріалів, що пропонуються у даній роботі, підвищує ефективність навчального процесу, робить його продуктивнішим, продуманішим, результативнішим, насиченим активними формами роботи. 7. Дослідженням встановлено, що функції самостійної роботи реалізуються беспосередньо у ході їх виконання. Так, мотивація самостійної роботи найуспішніше реалізує виховну і розвиваючу функції; самостійна робота на повторення опорних знань – контролюючу, діагностичну, прогностичну, стимулюючу функції; самостійна робота, що пов’язана з набуттям знань – навчаючу, стимулюючу, розвиваючу; самостійна робота, що спрямована на закріплення знань – контролюючу, стимулюючу, розвиваючу; самостійна робота на повторення отриманих знань – контролюючу. 8. Застосування розробленої методики сприяє формуванню в учнів навичок і вмінь самоконтролю навчальної праці. 9. Під час формування самостійної роботи учнів достатньо ефективними є: а) вибір відрізка змісту освіти в якості навчальної теми, присвоєння їй статуса носія дидактичного циклу; б) планування самостійної роботи у дидактичному циклі; в) виділення завдань з теорії та практики на самостійне опрацювання учнями, заповнення відповідних таблиць контролю виконання цих завдань; г) попереднє самостійне вивчення учнями теоретичного матеріалу навчальної теми; д) попереднє повідомлення учням задач, які вони повинні будуть розв’язати самостійно. 10. У розробленій методиці найефективнішими видами самостійної роботи є: а) домашня самостійна робота на повторення опорних знань – відшукування відповідей на запитання, поставлені вчителем; б) робота з використанням комп’ютера; в) самостійна робота на створення пошукової ситуації і розкриття перспективи майбутньої навчальної роботи – розв’язування задач; г) домашня індивідуальна самостійна робота на оволодіння теоретичним матеріалом – робота з підручником; д) групова самостійна робота на оволодіння практичною частиною теми; е) індивідуальна самостійна робота на закріплення здобутих знань – робота з завданнями на картках; є) індивідуалізована контролююча самостійна робота - робота з завданнями на картках. 11. Для того, щоб учитель оволодів запропонованою методикою, йому потрібна попередня підготовка. Вона може бути здійснена на курсах підвищення кваліфікації або самостійно. 12. Якщо постійно у навчальному процесі формувати самостійну роботу учня як його особисту навчальну діяльність, то спостерігається підвищення його успішності в навчанні, загальному та математичному розвитку, активізуються особистісні функції в навчальній діяльності. Розумова діяльності під час формування самостійної діяльності є досить активною. Але якщо ця активність зберігається переважно завдяки систематичній індивідуальній допомозі вчителя, то досягнення мети діяльності затягується на тривалий час. І лише за умови підняття учня в розвитку його розумових здібностей до певного рівня (достатнього саме для нього) з одночасним завершенням формування навчальної самостійної роботи як його особистої, відбувається суттєва позитивна зміна в його успішності. У старших класах особливого значення набуває самостійна робота з використанням комп’ютера, але для учнів з різним рівнем знань, навичок і вмінь, з різним рівнем сформованості самостійності учіння таке використання матиме різне дидактичне спрямування. У одному випадку комп’ютер – це засіб візуалізації об’єктів для сприйняття, формування позитивного мотиву її виконання, в іншому – засіб, що дає можливість здійснити перевірку гіпотези, розв’язати практичне завдання, здійснити узагальнення, систематизацію матеріалу, що вивчається, удосконалити методи учіння. Перспективним напрямком розв’язання проблеми організації та проведення самостійної роботи старшокласників з математики в умовах диференційованого навчання є більш глибший і детальніший аналіз можливостей удосконалення форм, засобів, прийомів представлення навчального матеріалу з метою формування самостійної роботи як навчальної діяльності в умовах особистісно орієнтованого підходу. |