Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Гігієна


Рабенда Анджей Стефан. Ризик професійних пилових захворювань як гігієнічна проблема : Дис... д-ра біол. наук: 14.02.01 / Інститут медицини праці АМН України. — К., 2004. — 333арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 244-272.



Анотація до роботи:

А.Рабенда. “Ризик професійних пилових захворювань як гігієнічна проблема” – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 14.02.01 – Гігієна.- Інститут медицини праці АМН України, Київ, 2004 .

Виявлено основні закономірності формування професійних ризиків пилових захворювань у електрозварювальників, ливарників та робітників ткального виробництва Польщі в залежності від умов праці та особливостей професійної діяльності.

Встановлена доз-ефектна залежність розвитку пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту від пилового навантаження, стажу роботи в професії та ролі при цьому віку працюючих.

Суттєво доповнена концепція дозного підходу в гігієнічній оцінці різних видів пилу та доведена адекватність такого підходу у вивченні професійних ризиків пилових захворювань на основі епідеміологічних досліджень.

Запропоновано удосконалений методичний підхід до гігієнічної оцінки середньозмінного пилового навантаження в умовах інтермітуючого впливу виробничого пилу.

Розроблено систему профілактичних заходів працюючих на пилонебезпечних виробництвах.

  1. Комплексними гігієнічними та епідеміологічними дослідженнями встановлено, що проблема професійних ризиків здоров’ю, пов’язаних з впливом виробничого пилу, залишається актуальною для умов сучасного виробництва у Польщі. Зокрема ця проблема стосується захворюваності на професійні пилові захворювання бронхолегеневої системи серед працюючих в електрозварювальному, ливарному та ткальному виробництві.

  2. Негативним наслідком формування нових виробничо-економічних відносин у Польщі є тенденція до зростання професійної захворюваності на фоні зниження показників загальної захворюваності, що спростовує усталену уяву про передування зростання ЗТВП появі професійних захворювань.

  3. В структурі професійної захворюваності у Польщі питома вага пилових захворювань органів дихання складає 13,3%. До 20% всієї захворюваності на пневмоконіоз та до 50% захворюваності на хронічний пилових бронхіт припадає на працюючих в електрозварювальному та ливарному виробництві.

  4. Для об’єктивної оцінки пилової експозиції найбільш раціональним є погодинне визначення концентрацій пилу, що достовірно корелює з результатами цілозмінних вимірів, тим самим може бути запропонованим для достовірного (р < 0,05) швидкого оцінювання пилових ризиків; характеристику середньогодинної пилової експозиції доцільно проводити середньогеометричним значенням вимірів та за статистичним показником “густини” (WSG).

  5. У процесі виробничої діяльності електрозварювальники та ливарники зазначають впливу комплексу шкідливих виробничих чинників, серед котрих провідне місце займає виробничий пил. Рівні запиленості повітря робочої зони можуть перевищувати ГДК у 2-5 разів, що відповідає 3 класу 2-3ст. шкідливості згідно з “Гігієнічною класифікацією праці”. Супутніми шкідливими чинниками в електрозварюванні є оксиди марганцю, заліза, азоту (3 кл., 1-2ст.) та шум ( 3кл., 3 ст.), а в ливарництві – шум, вібрація, нагріваючий мікроклімат (3 кл., 1-2ст.).

6. Перебіг захворюваності на професійну пилову патологію (пневмоконіоз) у зварювальників та ливарників відбиває динаміку рівнів запиленості виробничого середовища у відповідних виробництвах, про що свідчить наявність “відстроченого” кореляційного зв’язку (r = 0,7) між показниками “рівень запиленості – коефіцієнт захворюваності”. Цей віддалений ефект у зварювальному виробництві виявляється приблизно через 10 років, а в ливарному – через 15-20 років.

7. Абсолютний (АR) та відносний (RR) ризик розвитку пневмоконіозу та хронічного бронхіту у зварювальників та ливарників пропорційно зростає в залежності від концентрацій пилу у повітрі виробничого середовища, стажу роботи та дозового навантаження пилом.

Критичним щодо появи ризику захворювання на пневмоконіоз серед електрозварювальників може вважатися накопичення стажевої дози пилу близько 500 г. При накопиченні стажевої дози пилу 1000-1500 г виявляється найбільший ризик захворюваності на пневмоконіоз.

Наявність у зварювальному аерозолі оксидів марганцю та оксидів азоту підвищує ризик захворювання на пневмоконіоз у 1,5-2 рази.

8. Абсолютний (AR) та відносний (RR) ризик розвитку пневмоконіозу та хронічного пилового бронхіту у ливарників перебуває в залежності від концентрації пилу та стажу роботи в професії. Найвищий абсолютний ризик (0,7) спостерігається при сполученій дії концентрацій пилу понад 5 ГДК та стажу роботи в професії понад 40 років.

Критичною стажевою дозою, що складає ризик виникнення пневмоконіозу та хронічного бронхіту є доза 500-700 г, найбільший показник ризику (0,8) спостерігається при накопиченні стажевої дози пилу 1500 мг. При зростанні накопиченої дози пилу з 500г до 1500 г вірогідність захворювання на пневмоконіоз у ливарників зростає більш як у 4 рази.

9. Ризик захворювання на професійний пиловий бронхіт у ливарників суттєво залежить від вмісту оксиду вуглецю у повітрі виробничого середовища. При однакових рівнях пилових експозицій наявність оксиду вуглецю, що перевищує ГДК в 2 рази підвищує ризик захворювання в 1,4-2,0 рази.

10.Встановлено, що більшу чутливість до впливу пилу щодо захворюваності на пневмоконіоз серед професійних груп зварників на ливарників, виявляють молоді особи (до 30 років), де зв’язок “концентрація пилу – ризик” має лінійний характер, в той же час як у старших вікових групах ця залежність нагадує експоненту.

11. Робітники, що працюють у ткальному виробництві Польщі (ткачі, прядильники, чесальники) зазнають впливу інтенсивного шуму (2-3 ступінь шкідливості за критеріями “Гігієнічної класифікації праці”), пилу рослинного походження (1 ст., 3 кл.), а прядильники – також впливу нагріваючого мікроклімату (1ст., 3 кл.).

12. Особливостями професійних пилових захворювань дихальної системи у ткачів є високий ризик ранньої появи цих захворювань (при накопиченні стажевої дози пилу менше ніж 500 г) та їх масовий характер (до 90% експонованих осіб). Подальше “накопичення” стажевої дози пилу у осіб, що залишились на виробництві (1000-1500 г і більше) супроводжується зростанням захворюваності лише на 3-7%. Виявлені закономірності можуть свідчити про наявність і роль алергізуючих компонентів пилу ткаль як факторів ризику професійних пилових захворювань у ткачів.

13. Для мінімізації професійних ризиків, пов’язаних з впливом пилу (прийнятий ризик 10% хворих) стаж роботи в професії повинен бути обмеженим

для електрозварювальника:

- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 10 років;

- при концентраціях пилу 2-5 ГДК до 7 років;

- при концентраціях пилу > 5 ГДК до 5 років;

для ливарника:

- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 13 років;

- при концентраціях пилу 2-5 ГДК до 11 років;

для ткача:

- при концентраціях пилу 1-2 ГДК до 4 років.

14. На основі комплексних гігієнічних, клінічних та статистичних досліджень з використанням індивідуального аналізу та розрахунків професійних ризиків обґрунтовані нові ГДК пилу, які при 8- годинній зміні у зварювальному виробництві повинні складати 2 мг/м3, у ливарному виробництві – 2,3 мг/м3.

15. Страхування працівників пилонебезпечних професій повинно базуватися на знанні кількісних критеріїв ризику професійних захворювань в залежності від конкретних умов праці (рівнів запиленості на робочих місцях).

Такі критерії за показниками додаткового відносного ризику в залежності від зростання дозового пилового навантаження запропоновані за результатами виконаних досліджень для професійних груп зварників та ливарників.

Публікації автора:

Статті в наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України:

1. Rabenda A. Poprawa higieny przemyslowej przez optymalna organizacje stanowiska pracy //Оchrona pracy.- 1979.- Nr 3.- S. 8-9.

2. Rabenda A. Moduowy sposb porobu prb dla oznaczania stopnia naraenia na stonowisku o okreslowo zmiennym zapyleniu //Medycyna pracy.- 1979.- Nr 6.- S. 431-437.

3. Rabenda A. Fizyczne i chemiczne szkodliwoci przemysowe //0chrona lokalnego rodowiska pracy.- Zielona Gra, 1980.- S. 117-141.

4. Rabenda A. Wystpowanie pylicy plu u spawajcych pautomatycznie w wietle bada rodowiskowych //Medycyna pracy.- 1980.- Nr 3.- S.239-253.

5. Rabenda A. Skodliwosci przemysowe w zaodrzanskich zakadach przemysu metalowego "Zasta" w Zielonej Grze (wyniki pomiarw, skutki patologiczne) //Seszyty naukowe.- Zielona Gra, 1982.- Nr 10.-S. 229-235. .

6. Rabenda A. W sprawie normatyww higienicznych, //0chrona pracy.-1982.-Nr 1-4.-S. 15-17.

7. Rabenda A. Ocena zgodnoci rednich wynikw z pomiarw okreslowych i calozmianowych na przykadzie grawimetrycznych, stacjonarnych pomiariw pylu cakowitego //Medycyna pracy.- 1988.-Nr 4.-S. 288-293.

8. Rabenda A. Skodliwosci przemysowe i uciliwoci w przemiasie wkienniczym // Krajowa konferencja "Problemy ochrony pracy i srodowieska naturalnego w przemyle lekkim.- Zielona Gora-Drzonkow, 1988. - S.1-20.

9. Zub A., Rabenda A., Bujnowicz M. Czynniki zawodowe sprzyjajce zachorowaniom na przewekle nieswoiste choroby ukadu oddechowego w zakadach odlewniczych // Zdrowie publiczne.-1988.-Nr7.-S.347-345. (Загальна ідея роботи, проведення гігієнічних досліджень).

10.Rabenda A. Sposoby okrelania relacji dotyczcych wpywu rodowiska pracy na czowieka // Zastosowania Ergonomii.- 2000.- Nr 3/4.-S. 73-81.

11.Rabenda A. Szacowanie ryzka pylicy //ATEST.- 2000.- Nr 5.- S. 42-44.

12. Rabenda A. Ocena ryzyka wzgldnego pylicy i przewlekego zapalenia oskrzeli na wybranych stanowiskach pracy spawaczy //Zdrowie publiczne.- 2001.- T. 111.- Nr 3.- S. 174-177.

13. .Rabenda A. Analiza zachorowalnoci i badanie trendw zmiennych jakociowych chorb zawodowych wywoanych pyem przemysowym w wybranych zakadach pracy //Medycyna pracy.-2001.-T. 52.-Nr l .-S.15-22.

14. .Rabenda A. Empirial and theoretical evaluation of the risk calculated based on retrospective studies of the respiratory system occupational diseases caused by industrial dust. //0ccupational risk in didactic, leaming and training of ergonomics, work safety and labour protection.- Pozna, 2002.- P.283-296.

15. Rabenda A. Ryzyko wzgldne pylicy puc populacji spawaczy z zakadu metalowego // Medycyna pracy.- 2003.- T. 54.- Nr l.- S. 45-50.

16. Рабенда А. Оцінка відносного та абсолютного професійного ризику здоров’ю на робочих місцях електрозварювальників //Гигиена труда.- Киев, 2000.- Вып. 31.- С. 83-89.

17. Рабенда А. Ризик професійних захворювань, викликаних промисловим пилом на робочих місцях в ливарнях та ткальнях //Гигиена труда.- Киев, 2001.- Вып. 32.- С. 34-40.

18. Кундиев Ю.И., Чернюк В.И., Витте П.Н., Чебанова О.В., Рабенда А. Изучение профессионального риска здоровью – актуальная проблема медицины труда //Журнал АМН Украины.- 2001.- Т. 7.- № 3.- С. 550-559. (Дисертантом проведені гігієнічні дослідження та розрахунки ризиків).

19. Rabenda A. Jest choroba czy jej nie ma //Ochrona pracy.- 2000.- No 10.- S. 4-5.

20. Рабенда А. Аналіз розповсюдженості та динаміки професійної пилової захворюваності у Польщі //Гигиена труда. – Киев, 2003.- Вып. 34.- Т. 2.- С. 845-852.

У інших наукових виданнях:

21. Rabenda A., Zub A. Prognozowanie zawodowego uszkodzenia sluchu w zakladzie przemyslu wlokienniczego //Ochrona pracy.- 1979.- No 9.- S.7-9. (Загальна ідея роботи, проведення гігієнічних досліджень).

22. Rabenda F. Ukryte choroby zawodowe. Atest //Ochrona pracy.- 2004.- No 2.- S. 14.

23. Rabenda A. Ocena narazenia zawodowego spawaczy za wskaznika ryzyka wzgednego //Tezy na sympozium Polskiego Towazystwa Higienistow Przemyslowych. Lodz, czerweniec, 2002.- Lodz, 2002.- S. 15.