66. Шарварчук Руслан Іванович. Рикетсіозний кон'юнктивокератит молодняку великої рогатої худоби: дис... канд. вет. наук: 16.00.05 / Білоцерківський держ. аграрний ун-т. - Біла Церква, 2004. : табл.
Анотація до роботи:
Шарварчук Р. І. Рикетсіозний кон’юнктивокератит молодняку великої рогатої худоби. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2004.
Недостатня зрілість лімфоїдного шару кон’юнктиви (відсутність світлих гермінативних центрів у лімфоїдних вузликах, слабовиражена макрофагальна і плазмоцитарна диференціація, які досягають належного розвитку у дорослих тварин, сприяють виникненню рикетсіозного кон’юнктивокератиту молодняку великої рогатої худоби.
Рикетсіозний кон’юнктивокератит уражує молодняк перших 11 місяців життя і перебігає за такими стадіями: сльозна, серозно-ексудативна, корнеально-десквамативна, корнеально-ерозивна, корнеально-перфоративна та гнійно-офтальмічна.
З метою експрес-діагностики рикетсіозного кон’юнктивокератиту слід використовувати мікроскопію препаратів-зскребів, в яких виявляються кокоподібні та паличкоподібні форми мікроорганізмів; розвиток останніх пов’язаний з цитоплазмою десквамованих плоскоклітинних елементів кон’юнктиви .
Рикетсіозний кон’юнктивокератит супроводжується інтенсивною запальною реакцією кон’юнктиви, значним її набряком, майже повним зникненням зі складу епітеліального шару келихоподібних клітин, плоскоклітинною метаплазією, інтенсивною десквамацією епітелію. В епітелії рогівки виявляються дистрофічні зміни, він посилено десквамується, вогнищево оголюється строма рогівки, яка під дією ексудату на окремих ділянках розпадається, що призводить до перфорації рогівки.
Лікування рикетсіозного кон’юнктивокератиту енроксилом більш ефективне (80 %), ніж тетрацикліном(64,3%). Найвищий лікувальний ефект отримано при інтрапальпебральному ін’єктуванні розчинів (раз на добу протягом 6–7 днів) тетрацикліну (76,3%), енроксилу (86,7% ).
1. У дисертаційній роботі дано теоретичне і практичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної задачі щодо розкриття патогенетичних механізмів та особливостей перебігу і симптомів рикетсіозного кон’юнктивокератиту молодняку великої рогатої худоби, а також наведені раціональні методи його лікування.
2. Кон’юнктива молодняку великої рогатої худоби характеризується значною горизонтальною анізоморфністю і органною спеціалізацією. Кон’юнктива повік і склепіння являє собою лімфоїдо-епітеліальний бар’єр, кон’юнктива склери – тонкошаровий епітеліальний бар’єр, кон’юнктива рогівки включає значну кількість глікогену і входить до складу світлопровідної системи ока.
3. Виражену реактивність має сполучна оболонка ока в ділянці повік і склепіння, де відбувається продукування протективних мукосубстанцій келихоподібними клітинами та виявляється підепітеліальний лімфоїдний шар (лімфоїдні вузлики і дифузні лімфоїдні скупчення).
4. Недостатня зрілість лімфоїдного шару кон’юнктиви (відсутність світлих гермінативних центрів у лімфоїдних вузликах, слабовиражена макрофагальна і плазмоцитарна диференціація, які досягають належного розвитку у дорослих тварин) сприяє виникненню рикетсіозного кон’юнктивокератиту.
5. Рикетсіозний кон’юнктивокератит уражує молодняк перших 11 місяців життя і має стадійний перебіг (сльозно-катаральна стадія, стадія ерозії рогівки, стадія клітинної інфільтрації рогівки, стадія формування абсцесу рогівки, стадія утворення виразки рогівки і стадія рубцювання виразки), з яких кінцева стадія характеризується гнійним офтальмітом (14,67 %); хвороба може ускладнюватися гнійним офтальмітом.
6. З метою експрес-діагностики рикетсіозного кон’юнктивокератиту слід використовувати мікроскопію препаратів-зскребів, зафарбованих за методом. Романовського-Гімзи та карбол-фуксином.
7. Рикетсіозний кон’юнктивокератит супроводжується інтенсивною запальною реакцією кон’юнктиви, значним її набряком, майже повним зникненням зі складу епітеліального шару келихоподібних клітин, плоскоклітинною метаплазією, інтенсивною десквамацією епітелію.
8. В епітелії рогівки виявляються дистрофічні зміни, він посилено десквамується, вогнищево оголюється строма рогівки, яка під дією ексудату на окремих ділянках розпадається, що у ряді випадків призводить до перфорації рогівки.
9. Лікування рикетсіозного кон’юнктивокератиту енроксилом більш ефективне (80 %), ніж тетрацикліном (64,3 % ).
10. Найвищий лікувальний ефект отримано при інтрапальпебральному ін’єктуванні розчинів (один раз на добу протягом 6–7 днів) тетрацикліну (76,7 %) та енроксилу (87,6 % ).
Публікації автора:
1. Лімфоїдний апарат кон’юнктиви свійських тварин /О.В. Кудрявченко, Б.В. Борисевич, С.М. Ткаченко, Р.І. Шарварчук //Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.11. – Біла Церква, 2000. – С. 64–69.
Дисертант провів гістологічні і гістохімічні дослідження, розробив обгрунтування імунологічної реактивності кон’юнктиви, сформулював висновки.
2. Лікування рикетсіозного кон’юнктивокератиту у молодняку великої рогатої худоби / Р.І. Шарварчук, В.Б. Борисевич, О.В. Кудрявченко, С.М. Ткаченко, // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Вип.13, ч.1.– Біла Церква, 2000. – С. 117–121.
Дисертант брав участь у лікуванні тварин, обгрунтував етіологічну та патогенетичну терапію кон’юнктивокератиту, сформулював висновки.
Дисертант запропонував інтрапальпебральну ін’єкцію антибіотиків при інфекційних кон’юнктивокератитах, обгрунтував механізм дії інтрапальпебрального лікування хвороб очей.
4. Діагностика, перебіг і лікування інфекційних кон’юнктивокератитів молодняку великої рогатої худоби / В.Б.Борисевич, Б.В. Борисевич, В.М. Коваленко, З.К.Мархонь, Р.І. Шарварчук // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2001. – Вип. 18. – С. 8–13.
Дисертант виявив основні особливості перебігу інфекційних кон’юнктивокератитів, сформулював висновки.
5. Інфекційні кератокон’юнктивіти молодняку великої рогатої худоби / В. Борисевич, В. Коваленко, Б. Борисевич, З. Мархонь, Р. Шарварчук // Вет. медицина України. – 2001. – № 11. – С. 34–35.
Дисертант встановив особливості перебігу інфекційних кон’юнктивокератитів молодняку великої рогатої худоби, описав їх диференціальну діагностику, сформулював висновки.
