1. В результаті дослідження видового складу мікроорганізмів підстилки і ґрунту соснових, осикових і березових насаджень борової тераси р. Сіверський Донець виявлено 94 види (97 внутрішньовидових таксонів) мікроміцетів і 80 видів водоростей. У структурі мікобіоти переважають представники родів Penicillium (53% видів), Mucor (10% видів), Aspergillus (6% видів), Trichoderma (5% видів) та Absidia (5% видів).Основу видової різноманітності фітоедафону складають відділи Chlorophyta (59% видів), Bacillariophyta (16% видів) та Xanthophyta (14% видів). 2. Серед мікроміцетів і водоростей досліджених насаджень переважають широко розповсюджені у лісових ґрунтах види, але під час дослідження виявлено 21 вид мікроскопічних грибів і 25 видів водоростей, які є рідкісними чи не зареєстрованими раніш у лісових ґрунтах України; 43 види водоростей і 27 видів мікроміцетів у ґрунтах дослідженого регіону (Харківська область) виявлені вперше. 3. Найбільш характерними видами для ґрунтів дослідженої території є: серед мікроміцетів – Mortierella longicollis, Absidia coerulea, Mucor hiemalis f. corticola, Zygorhynchus moelleri, Penicillium aculeatum, P. cremeo-griseum, P. martensii, Aspergillus parvulus, Trichoderma hamatum, Tr. koningii, Tr. viride; серед водоростей – Bracteacoccus minor, Chlorella vulgaris, Chlorococcum scabellum, Coccomyxa cf. solorinae, Cylindrocystis brebissonii, Neocystis bohemica, Stichococcus bacillaris, Hantzschia amphioxys та Pinnularia borealis. 4. На основі аналізу видової різноманітності у досліджених шарах ґрунтового профілю встановлено, що 46% видів мікроміцетів і 56% видів водоростей трапляються виключно у підстилці або тяжіють до підстилки і верхнього шару ґрунту, 39% видів грибів і 33 % видів водоростей зустрічаються виключно або переважно в ґрунті. При збільшенні глибини відбору зразків (підстилка, ґрунт 0-5 см і 15-20 см) видове багатство обох груп мікроорганізмів зменшується, причому у водоростей швидше, ніж у мікроміцетів. 5. Провідну роль у формуванні видового складу ґрунтової мікобіоти і фітоедафону у різних насадженнях відіграє фактор взаємної територіальної віддаленості стаціонарів. У підстилці та верхньому шарі ґрунту близько розташованих стаціонарів відносна подібність видового складу водоростей визначається, в першу чергу, фактором лісоутворювальної породи, а подібність 16 складу мікроміцетів – фактором зволоженості місцезростання. 6. Фактор деревної породи не проявляє значного впливу на видове багатство ґрунтової мікобіоти і фітоедафону лісонасаджень. Спостерігається деяка тенденція зростання у хвойних лісах видового багатства Penicillium та Chlorophyta, у листяних – представників інших Ascomycota та Bacillariophyta. 7. При підвищенні ступеня зволоженості насаджень видове багатство водоростей зростає. Максимальне видове багатство мікроміцетів спостерігається на стаціонарах у свіжих умовах місцезростання. За градієнтом зволоження в ряду “сухі – свіжі – вологі місцезростання” у структурі мікобіоти зменшується частка видів Penicillium, збільшується частка видів Mucor; у структурі фітоедафону зменшується частка Chlorophyta та збільшується відносне багатство Cyanophyta і Bacillarіophyta. 8. При порівнянні ґрунтової мікобіоти і фітоедафону у вибірці конкретних досліджених стаціонарів із різною лісоутворювальною породою та із різним ступенем зволоженості, видове багатство ґрунтової мікобіоти від’ємно корелює з видовим багатством фітоедафону. 9. У ґрунті соснового насадження, ураженого кореневим патогеном Heterobasidion annosum, виявлено дещо більше число видів мікроміцетів відділу Zygomycota і водоростей з усіх провідних відділів, порівняно із контрольним стаціонаром. 10. Визначення природного фунгістатичного фону в соснових насадженнях, уражених Heterobasidion annosum, є доцільним для уникнення надмірного застосування біопрепаратів на основі спорової маси грибів-антагоністів кореневих патогенів. |