У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що полягає в розробці теоретико-методичних підходів та пропозицій щодо розвитку зовнішньоторговельних відносин із врахуванням інтеграційних процесів. Результати дисертаційного дослідження дають підстави для наступних висновків: 1. Чергування лібералізації та протекціонізму характерне для зовнішньої торгівлі протягом багатьох років. Якщо на початку XVIІI ст. країни надавали преференції одна одній підписанням двосторонніх угод, то в сучасних умовах цю функцію переважно покладено на СОТ. Країни з відкритішою економікою отримують більші вигоди, але в умовах існуючого протекціонізму лібералізація має бути поступовою й науково обгрунтованою. 2. Встановлено, що у світі спостерігається зростання зовнішньоторговельного обігу сільськогосподарської продукції, причому основні експортери та імпортери займають перші позиції протягом понад 40 років. Це переважно економічно розвинені країни, зокрема США, Канада, країни ЄС, а також такі потужні аграрні держави як Аргентина, Бразилія, Китай. 3. У товарній структурі експорту агропродовольчої продукції України переважає сировина, зокрема частка продуктів рослинного походження у 2006 р. становила 41,4%. Спостерігається зростання експорту та імпорту продуктів харчової промисловості. Причому їх ввозять найбільше (52,3%), а найменше – олій та жирів тваринного походження (12,6%). 4. Дослідженням встановлено, що Україна спеціалізується на експорті зернових культур, зокрема пшениці, кукурудзи, а також насіння соняшнику. Проте зменшилися порівняльні переваги у торгівлі м’ясом, немає їх по сої. Це зумовлює доцільність збільшення виробництва наведених видів сільськогосподарської продукції. 5. Стосовно торгівлі вітчизняною продукцією рослинництва спостерігається переорієнтація експорту з країн СНД до країн ЄС, Азії та Африки. Продукція тваринництва в основному вивозиться до країн СНД, переважно – Росії. Менш ефективними є експорно-імпортні відносини України з Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА) і Південним спільним ринком (МЕРКОСУР). Ввезення сільськогосподарської продукції здійснюється у великих обсягах з країн ЄС і СНД, менших – з НАФТА. Причому значними є обсяги імпорту м’яса з інтеграційного об’єднання НАФТА і в останні роки – МЕРКОСУР, тобто існують передумови поглиблення торговельно-економічного співробітництва з ними. Молоко та молочні продукти переважно ввозять з Росії. Для ефективного розвитку зовнішньої торгівлі необхідно диверсифікувати географічну структуру експорту, при поширенні експортно-імпортних відносин з СНД та ЄС, які є основними торговельними партнерами України. 6. Оцінка найперспективніших напрямів інтеграції країни з урахуванням основних показників зовнішньої торгівлі та визначенням запропонованого коефіцієнта перспектив інтеграції свідчить, що в аграрному секторі для України характерні найсприятливіші передумови інтеграції з ЄС та СНД. 7. Дослідження показали, що передумовами збільшення експорту сільськогосподарської продукції України поряд із зростанням обсягів виробництва є моніторинг і прогноз світового ринку, створення спільних підприємств, залучення іноземних інвестицій, гармонізація стандартів якості сільськогосподарської продукції України із світовими та європейськими, проведення міжнародних виставок, вступ до СОТ. 8. З метою ефективного розвитку інтеграційних процесів при укладанні нормативно-правових документів, що регламентують експортно-імпортні операції мають бути чітко визначені цілі торговельно-економічних об’єднань та методи їх досягнення, терміни усунення протекціоністських заходів за окремими видами продукції. Для ефективного розвитку інтеграційних процесів запропоновано класифікувати агропродовольчу продукцію залежно від ступеня лібералізації відповідного ринку, запровадити єдині стандарти якості; усунути торговельні обмеження за винятком підакцизної продукції. 9. Для поглиблення зовнішньоекономічних зв’язків у торговельно-економічних об’єднаннях доцільно забезпечити обмін інформацією між членами угруповання щодо попиту та пропозиції на їх ринках. |