Анотація до роботи:

Калашніков І.В. Розвиток творчої діяльності у процесі вивчення функцій в основній школі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання математики. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київ, 2003.

У дисертаційному досліджені запропоновано науково обґрунтовану методичну систему розвитку творчої діяльності учнів основної школи на матеріалі функціональної лінії шкільного курсу математики. Встановлено, що запропонована методика істотно підвищує загальний рівень знань учнів з визначеної тематики, рівень їх математичного розвитку та творчої діяльності.

1. На сучасному етапі розвитку суспільства розробка педагогічних проблем творчості є не лише актуальною проблемою, а й одним з приоритетних напрямків сучасних педагогічних досліджень і шкільної практики. Пов’язано це з тим, що ідея розвитку творчої особистості відповідає як інтересам самої особистості, так і інтересам держави та людського суспільства взагалі. Творча особистість краще пристосовується до виробничих, соціальних, побутових умов, ефективніше їх використовує і змінює відповідно до власних переконань і уподобань.

2. Інтелектуальний і творчий потенціал України значною мірою залежить від того, чи зможуть педагогічна наука, разом зі шкільною практикою, розробити науково-обґрунтовану теорію і ефективну педагогічну технологію виявлення і подальшого розвитку в процесі навчання творчих здібностей учнів різних вікових категорій, управління процесом виховання і самовиховання творчої особистості.

3. Виведення діяльності учнів на рівень творчої, вимагає від учителя чіткого розуміння таких понять, як творчі здібності, творче мислення, творча діяльність (творчість). Важливе бачення відмінностей між цими поняттями та шляхи їх формування.

4. Важливе розуміння учителем проведення комплексної діагностики творчих можливостей учнів у трьох напрямках: рівень навченості, креативність, мотивація. Вміння проводити таку діагностику є однією з основних вимог, без якої не можлива продуктивна праця у напрямку розвитку творчих здібностей учнів.

5. Творчу діяльність учнів слід розвивати, в основному, на програмовому навчальному матеріалі, хоч це і не виключає необхідності розробки спеціальної системи вправ. При цьому важливо розвивати творчу діяльність всіх учнів на рівні їх можливостей, в тому числі, і слабких, разом з тим слід визнати, що особливу увагу необхідно приділяти здібним і обдарованим учням.

6. Творча діяльність повинна розвиватись як при вивчені теоретичного матеріалу, так і формуванні навичок і вмінь з врахуванням умов диференціації навчання. Для здібних і обдарованих учнів доцільне розширення і поглиблення навчального матеріалу за рахунок рівневої диференціації в класі та додаткового часу, який відводиться варіативною частиною навчального плану і умов рівневої диференціації в класі та позаурочний час.

7. Одним з основних засобів розвитку творчої діяльності є диференційоване вивчення теоретичного матеріалу при доцільному використанні методів та засобів навчання (особливо СІТН), розв’язування системи вправ, яка має відповідати вимогам 1-8, виділених у п. 2.1 дисертаційного дослідження. Під час розв’язування таких задач, доцільно класифікувати їх відповідно тих математичних моделей, до яких вони зводяться.

8. Під час розвитку творчої діяльності важливого значення набуває доцільне використання методів, організаційних форм та засобів навчання, зокрема програмного забезпечення у вигляді комп’ютерних програм з підтримки шкільного курсу математики.

9. Результати експериментального дослідження показали можливість розвитку всіх категорій учнів і недостатність використання цих можливостей вчителями. Робота в експериментальних і контрольних класах дала такі результати: середній бал учнів за шкалою „рівень навченості” в експериментальних класах у порівнянні з контрольними зріс на 12.5%; показник креативності „вище середнього” в експериментальних класах зріс на 7.3%, тоді як у контрольних класах він залишився майже на місці; показник мотивації, „мотив прагнення до успіхів” в експериментальних класах зріс майже на 11.3%, тоді як у контрольних класах він впав на 3.7%.

10. Теоретичне дослідження та експериментальна перевірка основних положень дисертації підтвердили сформульовану гіпотезу, виконання основних завдань та досягнення мети.

11. Продовження даного дослідження можливе в таких напрямках: вдосконалення тестової методики на різних етапах навчання, створення досконалої системи вправ та їх диференціація відповідно до груп 1-6, продовження роботи в старшій школі.

Публікації автора:

1. Калашніков І.В. Аналіз підходів до проблеми творчості в психолого педагогічній літературі. // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса. – 1999. – №8-9. – С. 113-117.

2. Калашніков І.В. Підготовка учнів до творчої діяльності при вивченні математики. // Науковий вісник ПДПУ ім. К.Д. Ушинського. – Одеса. – 1999. – №3. – С. 151-155.

3. Калашніков І.В. Методичні вимоги до розвитку творчого мислення при вивченні функції в основній школі. // Математика в школі. – 2002. – №5. – С. 30-34.

4. Калашніков І.В. Забезпечення компонента творчого мислення. // Математика в школі. – 2003. – №2. – С. 32-35.