1. У дисертаційній роботі, окрім теоретичного узагальнення наводиться нове вирішення актуальної задачі щодо розвитку і становлення топографії кульшового суглоба, що виявляється в комплексному вивченні особливостей його закладки та динаміки становлення топографії впродовж пренатального періоду онтогенезу та в новонароджених. 2. Формування кульшового суглоба починається в зародковий період - з кінця 5-го тижня (9,0-10,0 мм ТКД) внутрішньоутробного розвитку; поява прохондральних зачатків тазової і стегнової кісток збігається за часом із вростанням нервів у зачатки кінцівки. 3. Кульшовий суглоб у своєму становленні та пренатальному розвитку проходить три стадії, характерні для філогенезу суглобів: від синартрозу (6-й тиждень внутрішньоутробного розвитку) через геміартроз (7-й тиждень) до діартрозу (8-й тиждень внутрішньоутробного розвитку). 4. Найбільш інтенсивно процеси морфогенезу кульшового суглоба проходять у передплодовий період – від 7-го до 9-го тижнів. У цей період (передплоди 24,0 - 28,0 мм ТКД) формуються основні анатомічні компоненти суглоба: суглобові поверхні, суглобова капсула і суглобова щілина. Внутрішньокапсульні зв’язки за часом розвитку передують позакапсульним. На 7-му тижні починається процес невротизації суглоба, з’являються ознаки кровопостачання його з басейну стегнової артерії. 5. Розвиток кульшового суглоба продовжується у плодовому періоді і не завершується на момент народження. У плодів, починаючи з 4 місяців, чітко виявляються статеві відмінності і варіанти будови елементів кульшового суглоба. В усіх випадках як у хлопчиків, так і в дівчаток відзначається чергування інтенсивності росту головки стегна і кульшової западини справа і зліва. 6. Формування суглоба тісно пов’язано з розвитком м’язової системи, судинної сітки суглоба, іннерваційного апарата. Рухова активність у процесі пренатального і раннього постнатального онтогенезу дитини необхідна для правильного формування суглоба. 7. У новонароджених хлопчиків коефіцієнт відповідності головки стегна і кульшової западини вище, ніж у дівчаток (0,67 > 0,65). Незалежно від статі цей коефіцієнт у правому суглобі більше, ніж у лівому. 8. Впродовж II половини внутрішньоутробного розвитку розмір кута деклінації стегнової кістки у дівчаток у середньому на 1-7О більше, ніж у хлопчиків. 9. Збільшення ядра окостеніння клубової кістки до 6 місяців внутрішньоутробного розвитку у хлопчиків відбувається з меншою інтенсивністю, ніж у дівчаток. Надалі це співвідношення змінюється на користь хлопчиків. 10. У недоношених дітей і новонароджених максимальна невідповідність головки стегна кульшовій западині відзначається при випрямленій, приведеній, і злегка (5 - 10О) ротованій зовні, кінцівці. При цьому в диспластичному суглобі створюються умови для виходу головки стегна з кульшової западини. 11. Найбільш повна відповідність головки стегна кульшовій западині відзначається при положенні кінцівки в стані одночасного відведення (40 - 45О), згинання (45-60О) і пронації (25-28О). При такому положенні кінцівки спостерігається не тільки повна конгруентність суглобових поверхонь головки стегна і кульшової западини, але і найменший натяг сумки і зв’язкового апарата суглоба. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО НАУКОВОГО І ПРАКТИЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОБУТИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 1. Результати дослідження можуть бути використані клініцистами - мікропедіатрами, неонатологами, педіатрами, дитячими ортопедами для удосконалення існуючих та розробки нових методів антенатальної профілактики та лікування уроджених вад кульшового суглоба в новонароджених. 2. Знання топографоанатомічних особливостей кульшового суглоба в пренатальному періоді онтогенезу та в новонароджених може бути морфологічною базою для удосконалення існуючих і розробки нових методів діагностики та хірургічної корекції деякої природженої і набутої патології кульшового суглоба у плодів, новонароджених і дітей раннього віку. 3. Здійснення профілактичних заходів для зниження дисплазії кульшового суглоба й уродженого вивиху стегна можливо шляхом боротьби з ускладненнями впродовж вагітності, ретельного контролю за станом плода, його руховою активністю. 4. Одержані результати доцільно використовувати в навчальному процесі та при написанні монографій, навчальних посібників і підручників з ембріології у розділах, які стосуються кульшового суглоба. |