В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо розвитку системи екологічного менеджменту на металургійних підприємствах. Основні висновки та рекомендації теоретичного та практичного характеру, які отримані в процесі дослідження, такі: 1. Визначено, що металургійні підприємства з еколого-економічної точки зору є основним елементом еколого-економічної системи, та, відповідно, суб'єктом еколого-економічних відносин. Еколого-економічна система є сукупністю взаємопов'язаних (за допомогою потоків речовини, енергії і інформації) виробничих, соціальних, природних структур та процесів. Тому існуючу структуру підприємств (соціальна, технічна, економічна) необхідно доповнити екологічною складовою. Управління підприємством, як елементом еколого-економічної системи повинно будуватися на основі збалансованого вирішення економічних і екологічних проблем, знаходженні оптимального співвідношення між необхідністю забезпечення екологічної безпеки і економічної доцільності діяльності металургійних підприємств. 2. Аналіз наукових праць зі змісту поняття «екологічний менеджмент» дозволив навести авторське його визначення, як економічно ефективного управління екологічною складовою підсистем металургійного підприємства, направленого на запобігання забруднення навколишнього природного середовища впродовж всього життєвого циклу виробництва і виготовлення продукції. 3. Дослідження основних підходів до оцінки еколого-економічної стійкості металургійних підприємств дозволило встановити, що їх стійкість як елементу еколого-економічної системи є не просто “стійкість системи”, а “стійкість взаємодії систем”. Це дозволило сформулювати основну екологічну місію металургійного підприємства: підвищення рівня еколого-економічної стійкості не повинне призводити до негативних наслідків, як для нього самого, так і для навколишнього середовища. Запропоновано характеристику видів стійкості підприємства, як елементу формування і існування системи екологічного менеджменту, розглянуто основи оцінки еколого-економічної стійкості металургійних підприємств. 4. Результати досліджень свідчать, що на ряді металургійних підприємств Запорізької області у менеджерів відсутні відповідні сучасним умовам знання у сфері екологічного менеджменту, що, у свою чергу, не сприяє його впровадженню. Визначена пряма залежність між наявністю, функціями, структурою, підлеглістю екологічної служби підприємства і його еколого-економічними показниками, досягненню і забезпеченню прийнятного рівня його еколого-економічної стійкості. Для загальної оцінки стану екологічного менеджменту на металургійних підприємствах пропонуються такі показники: поточні витрати на охорону навколишнього середовища; платежі за забруднення навколишнього середовища (фактичні і розрахункові, в межах можливих концентрацій та у разі перевищення норм); організаційна структура екологічного менеджменту, яка існує, на металургійних підприємствах. Така оцінка сприятиме об’єктивному формуванню системи екологічного менеджменту на металургійних підприємствах. 5. Визначено дві групи чинників впливу на ефективність екологічного менеджменту на металургійних підприємствах: зовнішні (економічні, інституційні, екологічні), формуються за межами підприємства, визначають межі підприємства, його структуру, особливості внутрішніх процесів, їх дія реалізується на національному, регіональному, та міждержавному рівні; внутрішні (техніко-технологічні чинники, персонал підприємства, система управління підприємства), які забезпечують еколого-економічну стійкість металургійного підприємства, безпосередньо обумовлені діяльністю конкретного підприємства, залежать від працівників підприємства. В сучасних умовах необхідним є визначення додаткового зовнішнього чинника: позиція держави і побудована на її основі державна економічна і природоохоронна політика, яка визначає пріоритетні напрями економічного розвитку. Встановлено, що всі внутрішні та зовнішні чинники впливу на ефективність екологічного менеджменту на металургійних підприємствах можуть мати різний за напрямом, інтенсивності і масштабам вплив на підприємство. 6. Запропоновано напрями впровадження організаційних елементів у систему екологічного менеджменту на металургійних підприємствах. З урахуванням специфіки того або іншого підприємства вони можуть бути основою конкретних дій з впровадження на ньому даного типу управління. Аналіз результатів досліджень дав підставу для висновку про необхідність попереднього етапу, який існує до організації екологічного менеджменту. Впровадження організаційних елементів цього етапу дозволить вдосконалити систему екологічного менеджменту на металургійному підприємстві. Визначено, що зусилля органів державної влади в умовах невтручання у внутрішнє життя підприємств, повинні бути направлені на створення зовнішніх природоохоронних, умов, які сприяють впровадженню екологічного менеджменту на металургійних підприємствах. 7. На основі проведених досліджень запропоновано методику оцінки ефективності екологічного менеджменту на металургійних підприємствах. Вона носить якісний характер і у міру розвитку екологічного менеджменту може бути конкретизована з урахуванням їх специфіки. Ефективність екологічного менеджменту безпосередньо пов'язана з досягненням кінцевої цілі діяльності металургійного підприємства, як елементу еколого-економічної системи. Звідси, у якості критерію його ефективності може виступати досягнутий рівень цієї стійкості у відповідності з вимогами стандарту ISO 14001. Відповідно, чим вище рівень еколого-економічної стійкості, яким володіє металургійне підприємство, тим більш ефективним є екологічний менеджмент, який впроваджений на ньому. З метою такої оцінки розробляється послідовний поетапний механізм екологізації металургійних підприємств. 8. Для оцінки рівня еколого-економічної стійкості металургійного підприємства в процесі здійснення екологічного менеджменту в роботі запропоновано групу показників його діяльності: рентабельність підприємства (як показник його економічної стійкості); темп зростання обсягу виробництва (для нівеляції впливу кон'юнктурних чинників); платежі за забруднення навколишнього природного середовища (як показник екологічної стійкості). Запропоновано класифікацію рівнів еколого-економічної стійкості металургійних підприємств, та визначено, що оцінка рівня еколого-економічної стійкості металургійного підприємства може застосовуватися як самостійна процедура, а також за умовою, що відповідний рівень еколого-економічної стійкості забезпечений завдяки реалізації на підприємстві системи екологічного менеджменту. Цей рівень служить одним з критеріїв його ефективності. Впровадження у практику управління металургійним підприємством рекомендацій, розроблених в дисертаційному дослідженні, вплине на вдосконалення системи екологічного менеджменту, сприятиме стабілізації і розвитку української металургії. |