У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та представлене нове вирішення важливого наукового завдання щодо вдосконалення механізмів розвитку ринку послуг в Україні та запропоновано концептуальні підходи щодо його включення у світовий ринок послуг. Для цього досліджені сучасні тенденції розвитку світового ринку послуг як однієї з основних форм сучасних міжнародних економічних відносин та охарактеризовано тенденції та перспективи розвитку сфери послуг в умовах глобалізації економіки. Основні науково-практичні результати дисертаційного дослідження дозволили зробити наступні висновки. 1. Сучасний розвиток світового ринку послуг пов’язаний із посиленням процесів глобалізації та інтеграції у світовій економіці. Так, розвиток новітніх техологій та інтенсифікація міжнародних зв’язків розширили зміст категорії „послуги”: поряд із такими загальними якісними ознаками, як їх невідчутність, невіддільність, непостійність та в більшості випадків нездатність до збереження, деякі види послуг можуть набувати уречевлених форм (комп’ютерна програма на електронних носіях інформації), бути видимими, піддаватися зберіганню (послуги телефонного автовідповідача) та не завжди вимагати прямої взаємодії покупця і продавця послуги (видача грошей за дебіторською карткою). 2. В умовах глобалізації економіки світовий ринок послуг розвивається більш динамічно, ніж інші сегменти світового ринку, що пов’язано з прискореним ростом сфери послуг у більшості країн світу, а також процесами лібералізації, розширенням відкритості національних економік, зростанням інтенсивності потоків інвестицій. Міжнародна торгівля послугами подвоюється кожні 7–8 років, в порівнянні з 15 роками, необхідними для аналогічного збільшення обсягу експорту товарів. 3. Сектор послуг набув динамічного розвитку в економіці багатьох країн світу. У розвинених країнах світу він забезпечує суттєву частку надходжень до ВВП, які досягають 75%, та забезпечує роботою до 77% населення. Значного розвитку сектор послуг набув у найбільш розвинених країнах світу – США (73,9% ВВП і 75,1% робочої сили) та Великій Британії (72,6% і 70,4%, відповідно). Частка країн, що розвиваються, країн з перехідною економікою та НРК, хоча поступово і збільшується у світовому обсязі торгівлі послугами, – все ж залишається незначною: Україна – 47,9% ВВП, Казахстан – 52,3%, Росія – 56,1% відповідно. Очікується, що в найближчому майбутньому вплив сектору послуг на розвиток економічних процесів в глобальному світі посилиться. 4. У структурі світової торгівлі послугами високим динамізмом відзначається розвиток транспортних та туристичних послуг, частка яких у світовому експорті відповідно складає близько 23% та 30% відповідно. Водночас, зростає кількість видів послуг, які є предметом міжнародної торгівлі, серед яких: комерційні послуги, послуги в сфері НДДКР, продаж й оренда нерухомості, послуги з лізингу, зв’язку, з будівництва та суміжні інженерні послуги, послуги дистриб’юторів, послуги у сфері освіти, фінансові, інформаційні, бізнес-послуги, аутсорсінг, офшорінг та ділові послуги, що надаються за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. 5. Зростаючу роль у подальшому розвитку світового ринку послуг відіграє науково-технічний прогрес. Зокрема, пріоритетності набуває сектор інформаційно-комунікаційних послуг з такими новими галузями, як електронна й мобільна торгівля, що базуються на мережі Інтернет. Завдяки цим досягненням послуги можуть більш ефективно впливати на структуру та динаміку експорту країни, продуктивність праці й конкурентоспроможність фірм та галузей, а в кінцевому рахунку – і на рівень життя населення. 6. В умовах глобалізації економіки діюча система регулювання ринку послуг функціонує на декількох рівнях, а саме на національному, галузевому, регіональному і глобальному, для кожного з яких характерна наявність ряду специфічних організацій. Найбільш потужною й усеохоплюючою за сферою системою глобального регулювання є ГАТС, головними задачами якої є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення кількісних та інших нетарифних бар'єрів в торгівлі, а також підтримка справедливої конкуренції в національному і міжнародному економічному просторі. Вона є рамковою угодою і забезпечує стартові умови та правила. Зроблено висновок, що в найближчому майбутньому її потрібно розглядати як дуже важливу, але все ж початкову ланку у створенні багатосторонніх міждержавних правил поведінки урядів у сфері міжнародної торгівлі послугами. 7. Український ринок послуг ще не набув достатнього розвитку. Так, його частка у ВВП та у структурі зайнятості становить близько 50%, що менше у порівнянні з іншими країнами. Найбільшого розвитку набув сектор транспортних послуг – 73,0% у загальній структурі вітчизняного експорту послуг. Пріоритетного значення набувають: – логістичні послуги в рамках ланцюжка матеріально-технічного забезпечення (включаючи їх управлінські, пакувальні, складські, інформаційні та транспортні компоненти), які знижують собівартість виробництва та збільшують експортний потенціал; – фінансові послуги (банківські, страхові, фондові послуги), недостатній розвиток яких негативно впливає на всі сторони економічного і соціального життя; – інформаційно-комунікаційні послуги (електронна та мобільна торгівля за допомогою Інтернет), що значно зменшує вартість послуг та підвищує швидкість і якість їх надання; – лізингові послуги, які особливо важливі в умовах недостатнього оновлення основних виробничих фондів. 8. Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю сферу інвестицій, в т.ч. іноземних. Залучення іноземного капіталу в українську економіку буде сприяти надходженню не тільки необхідних фінансових ресурсів, але й передових, технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості й доступності, культури обслуговування та в кінцевому рахунку – підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг та значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами. 9. На динаміку розвитку ринків послуг суттєво впливає активність приватного сектору. Тому державна політика має бути спрямована на створення сприятливого середовища для розвитку малого і середнього бізнесу у цій сфері, як це має місце в багатьох країнах світу. 10. Для подальшого розвитку сектору послуг в Україні першочергового значення набуває розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, і насамперед Інтернет та електронної і мобільної торгівлі, які набувають все більшого впливу не лише на організацію діяльності окремо узятих підприємств шляхом скорочення витрат, підвищення мобільності та конкурентоспроможності, але й значною мірою визначають напрямки та подальші темпи розвитку як інших видів послуг, так і інших галузей економіки країни. 11. Перспективи розвитку українського ринку послуг та включення його у світовий ринок послуг пов’язані з інтеграцією країни у міжнародні торговельні і фінансові організації, перш за все, з набуттям членства у СОТ. 12. Необхідне вдосконалення статистичної бази національного експорту та імпорту послуг. Доцільною в цьому зв'язку є співпраця між Держкомстатом України та статистичними відомствами зарубіжних країн, зокрема Євростатом, що сприятиме подальшому підвищенню якості статистичної бази даних про розвиток українського ринку послуг. |
