У дисертації здійснено теоретичні узагальнення і висвітлено сутність розвитку соціально-трудових відносин аграрних підприємств. 1. Соціально-трудові відносини є складовою частиною розвитку економіки в цілому, вони мають специфічні регіональні особливості, за допомогою соціально-трудових відносин здійснюється формування попиту і пропозиції на робочу силу в межах сільської місцевості регіону. Раціональне використання трудових ресурсів сільських регіонів є однією з умов збалансованого розвитку їх економіки. Процеси розвитку та відтворення трудових ресурсів сільської місцевості мають місце одночасно у демографічній, економічній, соціальній та екологічних сферах, що забезпечує безперервність оновлення та постійно поповнення складу населення, зайнятого суспільно корисною діяльністю. 2. Для визначення поняття ринку праці в сільській місцевості потрібен комплексний підхід. Комплексність полягає в урахуванні організаційно-економічних, соціально-психологічних, правових, технічних аспектів у їхній сукупності та взаємозв’язку при домінуючій ролі соціально-економічних аспектів. Ринок праці розглядається як частина ринкового господарства, категорія, яка характеризує систему соціально - трудових відносин, що мають товарний характер, пронизують фази відтворення індивідуальної робочої сили, всі ланки і ступені суспільного виробництва регулюються системою соціального партнерства. 3. Сутність трансформації, які відбуваються нині у трудовій сфері аграрного господарства, полягає у заміні формальної зайнятості зайнятістю продуктивною. Під останньою розуміють такий рівень зайнятості, а також умови й особливості використання трудових ресурсів, кили творчі можливості працездатного населення використовуються найефективніше. Ринкове реформування зумовлює об’єктивні зміни у зайнятості та поступово, через ринок праці, підпорядковує сферу соціально-трудових відносин необхідності підвищення ефективності використання трудових ресурсів через запровадження продуктивної зайнятості сільських мешканців. Ринок праці у сільській місцевості має найменш розвинуту інфраструктуру (центри зайнятості, біржі праці, центри підготовки та перепідготовки кадрів, інформаційно-рекламні організації ). Це утруднює реальну оцінку становища на ринку праці у сільській місцевості, використання методик кількісного аналізу. 4. Методика оцінки впливу соціально-трудових відносин на ефективність аграрного виробництва має враховувати: по-перше - особливості впливу демографічної та територіальної організації систем розселення та забезпечення трудовими ресурсами ; по-друге-оцінку рівня та якості життя сільських жителів, умов їх праці, продуктивності праці; по-третє – системно-структурний аналіз попиту та пропозиції на робочу силу, рівень зайнятості та безробіття, галузеву структуру і територіальну організацію трудових ресурсів; і прогноз та обґрунтування розвитку ринку праці та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому. 5. Економічна криза, що охопила економіку нашої країни, безумовно проявляється і у сфері соціально-економічних відносин. В останні роки в Україні, в т.ч. і в Херсонській області, спостерігається зменшення як загальної чисельності населення, так і сільського. В області відбувається перерозподіл населення на користь міського (54, 9 %). Сільське населення складає 38,7 % від загальної кількості. За останні роки чисельність сільського населення зменшується на 3-6 тисяч щорічно, переважно за рахунок від’ємного природного руху. Особливо негативним чинником відтворення трудових ресурсів у сільській місцевості Херсонській області є перевищення смертності над народжуваністю в 1,7 рази. Показники дитячої смертності в сільській місцевості досягають 9-11 чол. на 1000 народжених. 6. У статево-віковій структурі на протязі багаторічного періоду переважають жінки (53,2% населення). Працездатне населення складає 55,5%, осіб старшого віку 22,3%. Це свідчить про значне демографічне навантаження на працюючих. До чинників, які впливають на формування територіальної структури ринку праці в сільській місцевості, належить, насамперед, сільська система розселення. Показник щільності населення в області складає 41чол.км , у тому числі сільського – 16чол.км, це майже в 1,6 рази менше, ніж в Україні. Названі особливості є суттєвими фактором формування ринку праці. 7. Основою територіально-господарського комплексу Херсонській області є аграрне господарство, що впливає на розподіл зайнятого населення. Кількість зайнятих у сільському господарстві області залишається дуже значним – 17,9 % (загальнодержавні показники – 11,5%). З всього економічно активного населення на ринку праці зайнято тільки 86,7% та 13,3% населення вважаються безробітними, з них 99,3% населення працездатного віку. Рівень безробіття на селі зростає та у 2001р. складає 11%(по Україні рівень безробіття 11,7%, у тому числі сільського – 6,8%). В останні роки у сільському господарстві Херсонської області спостерігається негативна тенденція до збільшення вивільнених. Так, у 2001р. було вивільнено 2761 чол., це на 29,6% більш у порівнянні з 2001р. При цьому потреба в працівниках щорічна на рівні 108 – 113 осіб. Коефіцієнт навантаження складає по області складає 21,3 чол. на 1 робоче місце. 8. Важливим показником ефективності сільськогосподарського виробництва є продуктивність праці, а також залежність між продуктивністю праці та заробітною платою. Але розрахунки свідчать, що в останні роки оплата праці у аграрних підприємствах перестала виконувати свої основні функції - стимулюючу та відтворювальну. Середньомісячна заробітна плата у 2006р. в сільському господарстві склала – 446,71 грн., що відповідає загальнодержавній ситуації в сільському господарстві (440грн.), але спостерігається позитивна тенденція до її щорічного збільшення. Грошові доходи населення Херсонської області збільшилися на 38 % у порівнянні з 2000р. Різко збільшилась питома вага по статті надходжень від продажу продукції сільського господарства з 6,4% у 2000р. до 19,5 % у 2006р. 9. Забезпеченість ринку праці трудовими ресурсами в сільській місцевості тісно пов’язана з рівнем розвитку соціальної та виробничої інфраструктури, спеціалізацією аграрного виробництва, екологічною ситуацією в регіоні, забезпеченість житловими будинками. Сільський житловий фонд області нараховує 164,1 тис. будинків, який збільшується щорічно 3-4% тільки за рахунок приватного будівництва. З 2001 р. до 2006 р. відбулося зменшення кількості лікарень на 14 (28%), фельдшерсько - акушерських пунктів на 28 (6,6%), дитячих дошкільних закладів - 171 (38,3%), шкіл – 3 (0,7%), клубів, будинків культури –68 (13,5%), бібліотек – 168 (30,4%), будинків побуту – 16 (55,0%), їдальні, кафе – 21 (5,4), спортивних споруд – 23 (10,1%), відділень зв’язку – 13 (3,7%). 10. Загалом перспективи покращення ситуації на ринку праці в сільській місцевості Херсонської області повинні ґрунтуватися на поєднанні заходів державного, регіонального та місцевого рівнів в єдину систему регулювання ринку. Програма забезпечення зайнятості має бути широкомасштабною і включати вирішення певного комплексу проблем, пов’язаних з розвитком сільської місцевості. Насамперед це такі підпрограми: розвитку на селі інфраструктури соціально-комунального призначення; економічної допомоги розвитку приватної власності; житлового будівництва (планується введення житла – 137 ти. м); розвитку сільського господарства і раціонального природокористування в сільській місцевості. Важливими каналами фінансування цих програм мають бути : бюджетне фінансування (у всіх розвинутих країнах світу сільське господарство є дотаційним); інвестиції (планується залучення протягом 2009р. близько 10 млн. дол. США.),кошти місцевих бюджетів (7,9 млн.грн), кошти громадських організацій, приватних осіб, селянських спілок. 11. Державними органами управління та центрами зайнятості проводяться важливі заходи регулювання ринку праці у сільській місцевості, як: працевлаштування громадян на основі використання резервів та перерозподілу робочих місць (щорічно планується 15-17 тис. осіб); створення додаткових робочих місць шляхом надання дотацій роботодавцям(700 – 800 осіб); організація громадських робіт (8-9 тис. осіб ); професійна підготовка та перепідготовка кадрів у відповідності до попиту на (робочу силу 5,0-5,5 тис. осіб), сприяння самозайнятості та підприємницької діяльності за рахунок одноразової допомоги. |
