1. Особливості ринку птахівничої продукції на відміну від інших ринків, формуються природними умовами, сезонним характером виробництва, виробничою структурою господарств, ступенем забезпечення населення продуктами харчування та попитом на птахівничу продукцію. 2. Товарний ринок інкубаційних яєць і добового молодняку в сутнісному аспекті можна охарактеризувати як сукупність відносин між юридичними і фізичними особами, між виробниками племінних яєць і добового молодняку, споживачами даного товару в умовах конкуренції, сезонності, впливу біологічних і генетичних особливостей птиці. 3. Державна політика регулювання і підтримки виробництва продукції племптахогосподарств та інкубаційних підприємств повинна забезпечувати стимулювання безпосередніх виробників продукції птахівництва з метою нарощування виробництва і товарообігу; розробку перспективних цільових програм відродження та розвитку птахівництва; інвестиційну політику; системне наукове прогнозування; введення системи ціноутворення і забезпечення співвідношення попиту та пропозицій на ринку; гарантовану прибутковість племінних та інкубаторних підприємств; запровадження відповідної фінансово-кредитної й податкової політики. 4. Інкубаторний парк області має в наявності інкубатори таких марок, як «Універсал–45», «Універсал–50», «Універсал–55», ІУП-Ф-45, «Інка». Їхня потужність, при чисельності 156 шт. в 2004 році, склала 8328,5 тис умовних яєць. Більша їх частка пройшла амортизаційний строк та морально застаріла. Тільки інкубатори «Інка» відповідають сучасним технологіям. В області зараз існує 30 господарств, які займаються інкубацією яєць птиці. Їх кількість зросла майже у 1,6 раза, хоча кількість інкубаторів тільки в 1,35. У 1990 році середня кількість оборотів інкубаторного парку склала 7,1 за рік, а в 2004 р. – 1,83. Це означає, що велика частка виробничих потужностей не використовується. 5. При дослідженні попиту встановлено, що молодняк курей яєчних, м’ясо-яєчних і м’ясних порід в основному реалізується з лютого по серпень. У лютому і серпні продаж незначний. З початку квітня до кінця червня спостерігається пік купівельного попиту населення на молодняк курей яєчних порід, м’ясо-яєчних – з початку березня до кінця червня, м’ясних – з початку лютого до кінця червня. Добові каченята реалізуються з березня по серпень, а гусенята – з лютого по серпень. З початку квітня до кінця червня – підвищення купівельного попиту на водоплаваючу птицю. Попит на індиків виникає з квітня по серпень. Максимум продажу припадає на період з початку квітня по кінець липня. Тому інкубаторним підприємствам необхідно нарощувати обсяги виробництва в період найбільшого попиту. 6. Купівельна спроможність на молодняк птиці для населення мало залежить від валового збору зернових культур в області. Обсяги продаж молодняку птиці формуються від варіабельності попиту на нього, вартості комбікормів та зерна одержаного в рахунок оренди землі і продукції рослинництва особистих господарств. Так, при збільшенні вартості комбікормів за період з 1997-2004 рр. для яєчного птахівництва у 2,4 та м’ясного – 2,6 рази, продаж добового молодняку зменшився у 30 разів. 7. У зв’язку із скороченням батьківських стад, інкубаторні підприємства змушені завозити яйце з репродукторів інших областей. Якщо в 1990 році загальна потреба складала 27649 тис. яєць, а завезено було 8395,8 (30,36 %), то в 1997 році вже 55,3% при потребі 3275,2 тис. яєць. У 2004 році відсоток завезення племінних яєць склав 61,7 %. Регіональний ринок добового молодняку птиці з кожним роком все більше залежить від ввезення інкубаційних яєць з інших областей. 8. Виробництво м’яса бройлерів та гусей в Дніпропетровській області перевищує потребу відповідно на 14,8 та 0,7 тис. т. при забезпеченні м’ясом качок, індиків відповідно на 9,6 та 2,2 %. 9. Встановлено, що для раціонального харчування і відповідного нарощування виробництва додаткова потреба в інкубаційному яйці складе для курей – 639 тис. шт., качок – 9022 тис. шт., індиків – 1065 тис. шт. Для їх інкубації необхідно додатково 25324 тис. яйцемісць. При використанні наявних потужностей інкубаторного парку області кількість оборотів інкубації може підвищитись до 4,84. Для цього потрібно довести потужність племінних ферм: бройлерів до 201,4 тис. гол., курей яєчних та м’ясо-яєчних порід до 55,0 тис. гол., качок до 187,5 тис. гол., індиків до 14,3 тис. гол. Потужність племінних ферм гусей перевищує 90 тис. гол. та забезпечує потреби в племінному яйці на регіональному рівні і їх вивіз за межі області. 10. Ціноутворення на добовий птахомолодняк обумовлене вартістю інкубаційного яйця, дотриманням режимів інкубації, ветеринарно-санітарних вимог та якості сортування пташенят. У структурі витрат пов’язаних з інкубацією найбільшу питому вагу займають заробітна плата з нарахуваннями, амортизація та інші витрати, відповідно 40,1, 20,0, 20,2 %. 11. Визначальною складовою ринку добового молодняку птиці та інкубаційного яйця треба вважати Асоціацію інкубаторно-птахівничих підприємств, яка буде інформаційним та управлінським центром для обласних і регіональних управлінь, Укрптахопрому, племрепродукторів та інкубаторних підприємств. 12. Оптимізація перерозподілу постачальників племінних яєць на інкубаторні підприємства показала, що необхідно нарощувати маточне поголів’я бройлерів в приватній виробничій фірмі “Агроцентр” і покращувати співпрацю з вісьмома інкубаторними станціями. Для ЗАО “Птахокомбінат Дніпровський” краще працювати тільки з двома інкубаторними станціями, що ефективно працюють в регіоні. В цьому випадку обсяги вантажоперевезень племінних яєць для м’ясної птиці становили б в 2,8 рази менше за фактичні. 13. Внутрішньообласне забезпечення потреби яєць м’ясо-яєчної птиці на інкубацію зумовлює необхідність нарощування до 45 тис. гол. батьківського стада в ТОВ “Агроцентр-К” (до 35 тис.) і ПП “Кравець” (до 10 тис), що при роботі з наявними інкубаторними підприємствами дозволять зменшити вантажоперевезення в 2,28 рази. |
