У дисертаційній роботі обгрунтовано теоретичні положення та практичні рекомендації для вирішення наукової задачі розвитку підприємництва в сільському господарстві. 1. Підприємництво в сільському господарстві є складним процесом, що включає самоорганізацію індивідів і підприємств, а також здійснюється у взаємодії з мікро- і макросередовищем їх функціонування. Це вид господарської діяльності, що пов'язаний із ризиком, і здійснюється в певному середовищі, яке визначає мотиви, що його викликали, а також передбачає присутність специфічної особи, яка здатна генерувати ідеї і перетворювати їх у життя завдяки своїм унікальним якостям. У майбутньому переваги будуть мати підприємства, що активно використовуватимуть інновації, які передбачають впровадження передових організаційно-управлінських, техніко-технологічних і соціально-економічних рішень, з альтернативними варіантами їх поєднання, пов’язаними з еволюцією розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. 2. Зважаючи на недосконалість інституційного забезпечення трансформаційних процесів у сільському господарстві обгрунтовано необхідність формування нормативно-правової бази, основою якої є соціально-орієнтована ринкова економіка, що визначає мету, принципи, механізми і критерії подальших аграрних перетворень. При цьому інституційне забезпечення розвитку сільськогосподарського виробництва та підприємницької діяльності не здійснюються ізольовано, а є складовою частиною процесу трансформації економічної системи держави в цілому, результатом певних інституціональних змін та державного регулювання і покликані забезпечувати підвищення ефективності функціонування агропромислового комплексу. 3. Сільськогосподарське підприємництво виникло на основі приватизації земельних угідь та майна і створення на цій основі організаційно-правових форм господарювання різного типу. Нині воно перебуває на інтеграційному етапі розвитку, який передбачає як формування регіональних об’єднань, так і вертикальних інтегрованих структур та організації кооперативних структур. З огляду на це основою для стабільного й ефективного розвитку підприємницьких структур є встановлення державою чітких правових норм через врегулювання законодавчої бази в галузі підприємництва. 4. Ринкові умови висувають нові вимоги щодо ефективної діяльності підприємницьких формувань. У зв’язку з цим подальший розвиток суб’єктів господарювання повинен узгоджуватися з прогнозами щодо майбутньої ринкової кон’юнктури з виробництва того чи іншого виду сільськогосподарської продукції. При цьому обов’язково повинні впроваджуватися у господарські процеси інноваційні технології та передові наукові досягнення з дотриманням вимог щодо екологобезпечного та сталого розвитку агропромислового комплексу. 5. Кількість діючих сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм господарювання у Вінницькій області у 2007 р. становила 2035 од., з них 2024 недержавних і 11 державних. За підсумками 2007 р. загальний обсяг валової продукції сільського господарства (у порівнянних цінах 2005 р.) становив 5048,0 млн.грн. За цей період сільськогосподарськими підприємствами Вінницької області вироблено валової продукції на суму 2031,0 млн грн., що становить 34,3 % порівняно з 1990 роком, в тому числі рослинницької продукції – 1518,9 млн грн (46,8 %), тваринницької продукції – 512,1 млн грн (19,2 %) відповідно. 6. Основними факторами, що впливають на ефективність функціонування підприємницьких структур в аграрній сфері, є показник валових витрат на виробництво продукції та її ціна. Оскільки ціна продукції в основному диктується ринком, хоча значною мірою залежить від якості продукції, то найважливішим чинником виробництва продукції для підприємства є зниження виробничих витрат. З огляду на це встановлено, що нині найвищої ефективності господарювання мають закриті акціонерні товариства, дочірні, а також спільні підприємства. 7. На подальший ефективний розвиток сільськогосподарських підприємств впливає сукупність ситуативних чинників внутрішнього і зовнішнього характеру. Основними зовнішніми чинниками є: необґрунтованість трансформаційних перетворень форм власності та господарювання в аграрному секторі економіки, відсутність ефективного державного контролю за дотриманням чинного законодавства, деградація ресурсного потенціалу аграрного сектору економіки, недосконалість системи державного регулювання підприємницької діяльності в аграрній сфері. Найвпливовішими внутрішніми чинниками є: неефективне використання ресурсного потенціалу, недоліки державного регулювання цінової політики на аграрному ринку, негативні результати розвитку фермерства на селі, низька мотивація сільських працівників і низький підприємницький потенціал керівників господарств. 8. Дослідження економічних показників виробництва сільськогосподарської продукції свідчать про те, що аграрні перетворення призвели до деградації сільського господарства, погіршення господарської діяльності підприємств. Як наслідок, практично знищено закладені основи ефективного господарювання, руйнуються матеріально-технічний потенціал сільського господарства, деформовано звичний уклад життя сільських працівників. 9. Розрахунок ступеня завершеності аграрних реформ й оцінки ефективності трансформаційних перетворень у сфері аграрного виробництва показав, що аграрні реформи та трансформація форм господарювання в Україні у цілому завершені лише на 37 %. За оптимістичним прогнозом перспектив розвитку підприємництва виробництво сільськогосподарської продукції в аграрних підприємствах Вінницької області поступово зростатиме. При цьому великі підприємства будуть зосереджені навколо переробних підприємств або будуть їх асоційованими членами, насамперед з виробництва цукрових буряків. Основним видом діяльності середніх за розмірами підприємств буде рослинництво (всі види зернових) і тваринництво (особливо птахівництво). Малі підприємства будуть виробляти трудомістку продукцію і таку, що швидко псується. Окремі підприємства займатимуться нетрадиційними видами сільськогосподарської діяльності (вирощуванням енергетичних видів рослин (верба та мальва), розведенням декоративних рослин, садівництвом) а також рибництвом. На цих підприємствах будуть активно розвиватися технології органічного виробництва. |
