Анотація до роботи:

Кічурчак М.В. Розвиток підприємництва у сфері мистецтва в умовах ринкової трансформації економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.01.01 – економічна теорія. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

У дисертації досліджуються проблеми розвитку підприємництва у сфері мистецтва в Україні в умовах переходу до ринкової економіки. Значна увага приділяється теоретико-методологічним засадам аналізу підприємницької діяльності у сфері мистецтва. У роботі з’ясовується суть підприємництва як економічної категорії та досліджуються особливості підприємництва у сфері мистецтва. Здійснено аналіз інституційних та економічних чинників, що впливають на його розвиток в перехідній економіці, із застосуванням системного і процесного підходів. Розглянуто процес формування соціально-економічних умов розвитку підприємництва у сфері мистецтва, проаналізовано його стан в Україні. Для прогнозування змін щодо величини забезпеченості дизайнерами в Україні та привабливості вкладання коштів у мистецтво обгрунтовано можливість використання таких показників: кількість дизайнерів на 1 млн. населення та ефективність інвестування у твори мистецтва. Дано оцінку світовому досвідові стимулювання розвитку під-приємництва у сфері мистецтва і запропоновано схему реформування цієї галузі господарювання.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в викладенні напрямів розвитку підприємницької діяльності у сфері мистецтва в Україні з метою формування ринкових відносин у цій галузі господарювання. Це дозволяє зробити такі основні висновки:

1. Дослідження підприємництва як економічної категорії вимагає розмежування понять “підприємництво” і “бізнес”, що випливає з особливостей функціонування сфери мистецтва. Підприємництво – це самостійна, на власний ризик діяльність особи або групи осіб, в основі якої лежить творча природа людини, яка, використовуючи свої здібності, бере на себе ініціативу започаткування власної справи, несе весь тягар відповідальності, метою якої є задоволення особистих і суспільних потреб. Бізнес – це процес втілення підприємницьких ініціатив у життя, метою якого є одержання прибутку.

2. Можна виділити три основні періоди еволюції теорій підприємництва. Докласичний період можна охарактеризувати як такий, що основною рисою підприємництва визнає діяльність із організації парадів та управління будівельними проектами. До середини ХІХ ст. підприємництво спочатку асоціювалося із діяльністю в умовах невизначеності, спричиненою купівлею і перепродажем благ. Згодом представники класичної школи політичної економії ототожнюють підприємця із капіталістом, тому його прибуток з капіталу розкладається на певні складові, які характеризують спосіб використання ресурсів. Загалом, формування категорії підприємництва безпосередньо пов’язане із визначенням категоріального апарату економіки як науки. Починаючи від середини ХІХ і протягом ХХ ст. розвиток поняття підприємництва вказує на різноманіття трактувань його різними економічними школами і напрямами. Сьогодні підприємництво – це категорія, яка наділена функціями, не притаманними жодному іншому суб’єктові господарювання. Необхідно виділяти суб’єктивні чинники, що визначають причини, які спонукають індивіда до відкриття власної спра-ви, очікувані вигоди і ступінь його готовності, та об’єктивні, що залежать від таких параметрів, як вік, стать, кліматичні умови, адміністративний поділ, професія, національність тощо.

3. Підприємницька діяльність у сфері мистецтва може здійснюватися наступним чином: приватний підприємець, юридична особа і посередницька діяльність. Розглядають два підходи до підприємництва у сфері мистецтва: започаткування власної справи у комерційному та високому мистецтві. Для комерційного мистецтва характерне надання різноманітних дизайнерських послуг для задоволення потреб інших галузей господарювання. Високе мистецтво грунтується на створенні та функціонуванні галерей, проведенні тендерних торгів і філантропічній діяльності. Тому підприємництво у сфері мистецтва складається із наступних стадій: пошук нової ідеї та її оцінка, авторська творчість, пошук необхідних ресурсів, втілення задуму в життя, управління створеним підприємством. Особливий наголос необхідно поставити на інтелектуальній складовій підприємництва у сфері мистецтва, яка дозволяє створювати унікальні блага, що характеризуються рідкісністю. Зазначимо, що підприємницька діяльність у сфері мистецтва – це започаткування і розвиток підприємств, які зараховуються до категорії малих.

4. Для прогнозування змін, що характеризують динаміку розвитку галузі доцільно використовувати такі показники: 1) показник кількості дизайнерів на 1 млн. населення; 2) модель ефективності інвестування у твори мистецтва. Обчислення показника кількості дизайнерів показало значне відставання України від розвинутих країн світу, його значення у декілька десятків разів є нижчим від загальноприйнятих стандартів. Загалом, незначна питома вага товарів народного споживання у валовому внутрішньому продукті і брак дизайнерів позначається на конкурентоздатності вітчизняної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Проте це одночасно свідчить і про існування перспектив, які змінять ситуацію на краще. Важливе значення набуватиме система підготовки фахівців із даного напрямку діяльності. Модель ефективності інвестування у твори мистецтва виявила, що вкладання коштів у цю сферу є привабливим, причому річні банківські відсоткові ставки по депозитах є нижчими або співпадають із річною відсотковою ставкою зростання початкової ціни мистецького твору.

5. В умовах ринкової трансформації економіки України існують причини, що гальмують розвиток підприємництва у сфері мистецтва. До них насамперед належать: загальна економічна нестабільність, спричинена особливостями перехідного періоду, і значна диференціація доходів населення; відсутність відповідної законодавчої бази, яка б враховувала специфіку даної сфери діяльності; помірні темпи приватизації соціально-культурної сфери; недостатня поінформованість про доступність та наявність основних компонентів для організації підприємницької діяльності у сфері мистецтва; існування потужного тіньового сектора економіки; порушення прав інтелектуальної власності; існування бюрократичних перешкод при вивезенні творів мистецтва за кордон; відсутність розвиненої мережі інституцій приватної філантропії; відсутність належного досвіду організації підприємницької діяльності у сфері мистецтва.

6. Щодо сфери культури і мистецтва Міністерство статистики України пропонує систему показників, яка повністю не відображає стан справ у цих сферах. До цього часу у статистичних щорічниках відображаються такі показники, як кількість музеїв і театрів в Україні та у регіонах, частота відвідування цих установ, кількість журналів і книг, їх показник на 1000 жителів України тощо. Для аналізу стану підприємницької діяльності у сфері мистецтва в Україні недостатньо існуючих на сьогодні статистичних даних. Доцільно проводити моніторинг розвитку підприємницької діяльності у сфері мистецтва. При проведенні кон’юнктурного обстеження необхідно розглядати такі показники: кількість малих підприємств у цій сфері, їхня динаміка; кількість зайнятих на цих підприємствах, їх розподіл за формами власності; фінансові результати діяльності малих підприємств; структура використання прибутку малих підприємств тощо.

7. Розвиток мистецької галузі у перспективі складатиметься із двох взаємодоповнюючих напрямків: державного забезпечення та формування підприємницького сектора. Підприємництво у сфері мистецтва включатиме такі типи діяльності: формування розвиненої системи галерей і торгових центрів; організація та проведення аукціонів; надання різноманітних дизайнерських послуг; розвиток розгалуженої мережі філантропічних закладів, які допомагатимуть пристосовуватися до мінливих умов зовнішнього середовища та надаватимуть необхідну фінансову допомогу. Для реалізації ефективної політики розвитку підприємництва у сфері мистецтва необхідно створити сприятливе макросередовище, що досягається через систему відповідних законодавчих актів, запровадження національної програми підтримки мистецтва, проведенні подальшої реструктуризації відносин власності, зміну психолого-поведінкових установок. На початковому етапі становлення і розвитку підприємницької діяльності у мистецтві необхідно забезпечити стабільність і довіру до урядових реформ.

Публікації автора:

1. Кічурчак М. Фінансово-інформаційне забезпечення малого підприємництва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні аспекти розвитку підприємництва: Щорічник наук. праць. – Випуск VII. – Львів, 1998. – С. 162-169.

2. Кічурчак М. Проблеми становлення підприємництва в мистецькій сфері // Перехідна економіка: проблеми теорії і практики: Наук. зб. – Львів: Інтереко, 1999. – С. 334-339.

3. Кічурчак М. Підприємницькі здібності в мистецтві // Вісник Львівського університету. Сер. екон. – Львів: Світ, 1999. – Вип. 29. – С. 185-188.

4. Кічурчак М. Особливості підприємницької діяльності в мистецькій сфері // Регіональна економіка. – 2000. – № 1. – С. 176-181.

5. Кічурчак М. Деякі аспекти фінансового забезпечення сфери мистецтва // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності: Щорічник наук. праць. – Випуск ХІХ. – Львів, 2000. – С. 518-527.

6. Кічурчак М. Реформування відносин власності в мистецькій сфері як чинник стимулювання розвитку підприємницької діяльності // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. зб. – Львів: Інтереко, 2000. – С. 318-324.

7. Кічурчак М. Деякі аспекти діяльності міжнародних мистецьких аукціонів // Регіональна економіка. – 2001. – № 3. – С. 200-207.

8. Кічурчак М. Мистецький ринок в умовах трансформації економіки України // Діалог культур: Україна у світовому контексті: Мистецтво і освіта: Зб. наук. праць. – Львів: Каменяр, 1998. – Вип. 3. – С. 243-251.

9. Кічурчак М. Комерційне мистецтво у системі ринкових відносин // Економічна система України: європейський вибір: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2000. – С. 48-49.

10. Кічурчак М. Соціально-економічні проблеми розвитку мистецького бізнесу // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку: Матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів. – Львів, 2000. – С. 416-418.

11. Кічурчак М. Проблеми економічної освіти в мистецтві // Формування нової парадигми економічної освіти в Україні: Матеріали міжнародної науково-методичної конференції. – Львів, 2000. – С. 113-115.

12. Кічурчак М. Мистецький аукційний ринок: типи та механізми // Україна в ХХІ ст.: формування економічної системи: Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конфереції. – Львів, 2001. – С. 136.

13. Кічурчак М. Підприємницька діяльність в сфері мистецтва: соціологічний аспект // Дух, наука, думка, воля поступу української економіки: Матеріали наукової конференції. – Львів, 2001. – С. 25-27.