У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в застосуванні досвіду розвитку міжнародних комерційних банків в умовах глобалізації до українських кредитно-фінансових установ. Виявивши сучасні тенденції інтернаціоналізації банківської діяльності та розробивши теоретичні та практичні засади системи стратегічного планування діяльності вітчизняних кредитно-фінансових установ на світових фінансових ринках, ми досягли мети наукового дослідження та можемо зробити наступні висновки: Міжнародна фінансова інтеграція, елементом якої є міжнародна банківська діяльність, на сучасному етапі характеризується наступними рисами: відбувається значна глобалізація фінансових ринків, невпинно зростають потоки світового капіталу, підсилюється фінансова конкуренція між країнами; активно усуваються бар’єри між внутрішніми і міжнародними фінансовими ринками, що відбувається паралельно із розвитком множинних зв’язків між цими секторами ринку; революційними темпами відбуваються фінансові інновації, тобто створення нових фінансових інструментів і технологій; Сучасні комерційні банки будь-якої країни світу виступають основним елементом інституціонального забезпечення світової фінансової системи та підтримують таку свою роль здійсненням широкого кола міжнародних операцій. Така роль може бути збережена за комерційними банками лише при умові забезпечення комплексу з мінімум трьох основних груп операцій: Портфель міжнародних банківських послуг (згідно видової структури операцій) повинен складатися з 2-х основних частин: Традиційні послуги – послуги, що діють значний проміжок часу, задовольняють значне коло клієнтів, змінюються досить рідко, в основному, пристосовуючись до інформаційних нововведень; Інноваційні послуги – це нові фінансові інструменти та технології, які з’являються в портфелі міжнародних банківських послуг для задоволення нових, зростаючих потреб клієнтів, що викликані революційними змінами в процесах міжнародної фінансової інтеграції; Для успішного оперування на світових фінансових ринках комерційні банки повинні використовувати організаційні та маркетингові стратегії. Аналізуючи можливі організаційні форми, що використовуються кредитно-фінансовими установами на міжнародному ринку, можна відокремити п’ять варіантів стратегій, що є репрезентативними: стратегія світової мережі; стратегія великої кількості закордонних філій; стратегія однієї філії; стратегія представництв; стратегія кореспондентських зв'язків.
Українські кредитні інститути, в основному, застосовують стратегію кореспондентських зв’язків і, лише декілька, мають закордонні представництва (стратегія представництв). Серед маркетингових стратегій оперування банків на міжнародних ринках ми виділяємо наступні: стратегія „послідовності кроків”, стратегія „ефекту масштабу”, стратегія "прямування за клієнтом" В сучасних умовах глобалізації основними механізмами диверсифікованого росту міжнародних банків ми визначаємо такі інструменти:
Ми однозначно встановили, що з початку 90-х років минулого століття і по сьогодення основні напрямки диверсифікованості діяльності міжнародних банків — це злиття та поглинання в інвестиційній банківській справі і страховому бізнесі. Проаналізувавши сучасний стан банківської системи України, ми дійшли висновку, що в Україні вдалося побудувати стабільно працюючу банківську систему з наступними рисами: Банківська система України побудована по європейському дворівневому принципу: функції центрального банку щодо підтримання стабільної грошової одиниці виконує Національний банк України; існує розгалужена мережа комерційних банків різних організаційно-правових форм утворення, поділених НБУ на 4 групи у залежності від розміру чистих активів. Банківська система України розвивається аналогічним для більшості країн Східної Європи шляхом – від утворення великої кількості комерційних банків до поступового звуження їх кола. Українська банківська система надає практично повний спектр стандартних банківських послуг стосовно обслуговування грошових потоків підприємств країни. Разом з тим, послуги фізичним особам представлені досить бідно у зв’язку з нерозвинутою фінансовою структурою країни, відсутністю певної інфраструктури, низькими доходами населення та низькою фінансовою культурою. Стосовно готовності національних кредитно-фінансових установ до оперування на міжнародних ринках ми визначили, що у такій стадії знаходяться лише 2–3 великих банки з першої групи класифікації НБУ. Всі інші комерційні банки України не мають обумовленої потреби здійснення своєї діяльності шляхом територіальної присутності за межами України та здійснюють свою діяльність виключно шляхом застосування організаційної стратегії кореспондентських зв’язків. Як інтернаціоналізаційну стратегію для основного масиву українських банків, ми пропонуємо поєднання двох типів організаційної та маркетингової стратегії. Ми пропонуємо реалізовувати маркетингову стратегію прямування за клієнтом шляхом застосування наступних організаційних стратегій у вказаній послідовності: на сучасному етапі – стратегія кореспондентських зв'язків; далі – стратегія представництв; далі – стратегія однієї філії, причому, перехід від однієї організаційної стратегії до іншої повинен обумовлюватися розвитком діяльності клієнтів банку на міжнародних ринках.
Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертації викладено у таких фахових виданнях: Журавльов О. Класифікація та огляд комерційних банків Великої Британії // Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України, 1999. – Вип. 26. – С. 27–32. Журавльов О. Типові риси та основні характеристики сучасних кредитно-фінансових установ // Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – Вип. 35. – С. 256–262. Журавльов О. Етапи розвитку банківських установ, що працюють на міжнародних ринках // Зб. наук. пр. – К.: ІСЕМВ НАН України, 2002. – Вип. 38. – С. 128–131. Журавльов О. Оцінка готовності національних кредитно-фінансових установ до оперування на міжнародних ринках // Актуальні проблеми міжнародних відносин – Зб. наук. пр. – К.: Київський національний університет ім. Т. Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2004. – Вип. 46. – Част. 1. – С. 111–115.
В інших виданнях: Журавлев О. Интеграция Великобритании в Европейский союз: мифы и реальность // Мир денег. – 1999. – №4–5. – С. 37–39. |