Анотація до роботи:

Жигадло Г.Б. Розвиток методичної підготовки вчителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах України (1964-1998 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Інститут вищої освіти АПН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена проблемі розвитку методичної підготовки вчителів фізичного виховання в ретроспективі системи вищої педагогічної освіти України (1964-1998 рр.). У дослідженні методична підготовка розглядається одночасно як системоутворююча та самостійна складова професійної підготовки педагогів. На основі аналізу наукових розробок, архівних документів та періодичних видань визначено основні періоди розвитку, специфіку й особливості методичної підготовки на кожному з них. Удосконалено структурну модель професійної підготовки вчителів, особливе місце в якій займає методична підготовка; обґрунтовано основні напрями використання історичного досвіду в умовах світових інтеграційних процесів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється в науково-теоретичному обґрунтуванні й розкритті змісту, особливостей структури та організаційних форм методичної підготовки вчителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах України. Одержані в ході виконаного дослідження результати підтверджують гіпотезу, покладену в його основу, а реалізовані мета й завдання дослідження дають можливість зробити основні висновки й рекомендації, що мають теоретичне й практичне значення.

1. На основі системного й концептуально-порівняльного аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів визначено, що підготовка вчительських кадрів узагалі й фахівців з фізичного виховання зокрема здійснюється в процесі професійно-педагогічної освіти, яка виступає системою більш високого порядку та складається із загальнокультурного, психолого-педагогічного й спеціального компонентів. Зроблений аналіз засвідчив, що проблема методичної підготовки вчителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах України не досліджена, а задіяна модель ще не повною мірою відповідає вимогам адміністративної реформи України й умовам ринкової трансформації українського суспільства; понятійно-категоріальний апарат з теми дослідження практично відсутній; не розроблено структурні та аналітичні моделі, не узагальнено досвід методичної підготовки на різних рівнях суспільного розвитку, не сформована повністю нормативно-правова база щодо функціонування системи методичної підготовки.

2. Узагальнення науково-практичних підходів у літературі за темою дослідження дозволило виявити рівень теоретичного осмислення категорії “методична підготовка”, яка передбачає, з одного боку, її визначення як системоутворюючого компоненту професійної підготовки вчителя, з другого – як самостійної, динамічної та комплексної системи з особливим змістом, структурою, функціями й організаційними формами здійснення. У дисертації обґрунтовано багатовимірність використання поняття “методична підготовка”: як складової професійної підготовки кваліфікованих кадрів з фізичного виховання у вищій педагогічній школі; як процесу оволодіння теоретичними знаннями та професійно-методичними уміннями й навичками на когнітивному, діяльнісному й особистісному рівнях; як результату, що визначає підсумковий рівень випускників ВНЗ. Зміст і структура методичної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання як самостійної й динамічної складової професійної підготовки педагогічних кадрів визначається нормативними документами, що регламентують роботу ВНЗ.

3. Дослідженням визначено, що розвиток методичної підготовки вчителів фізичного виховання у вищій педагогічній школі України має історичні, соціальні й організаційно-педагогічні передумови. Аналіз історичного досвіду функціонування педагогічної школи України в першій половині ХХ століття дозволив виокремити складові системи народної освіти, в якій здійснювалась підготовка (в тому числі й досліджуваний напрям) учителів з фізичного виховання: Вищі курси П.Лесгафта, окружні організаційно-інструкторські курси, Вищі курси фізичного розвитку та допризовної підготовки молоді, відділи фізичної культури при інститутах народної освіти, технікуми фізичної культури, Державний інститут фізичної культури, Вища школа тренерів, факультети фізичного виховання при вчительських і педагогічних інститутах.

Започаткована структура методичної підготовки вчителів фізичного виховання в системі вищої педагогічної освіти України набуває свого подальшого розвитку.

4. Обґрунтовано періоди розвитку методичної підготовки вчителів фізичної культури:

1-й період (1964-1977 рр.) – уніфікація змісту й форм методичної підготовки педагогів даного профілю у вищій педагогічній школі України;

2-й період (1977-1984 рр.) – пошук оптимальних варіантів навчальних планів і програм ВНЗ, тяжіння до урівноваження всіх складових методичної підготовки майбутніх учителів фізичної культури;

3-й період (1985-1991 рр.) – розвиток системи методичної підготовки педагогічних кадрів зі спеціальності “Фізичне виховання” (зміст, структура, форми організації, основні тенденції розвитку), обумовлений зміцненням зв’язку між діяльністю ВНЗ та реалізацією навчально-освітніх шкільних програм;

4-й період (1991-1998 рр.) – пошук нових форм методичної підготовки в умовах наближення вищої педагогічної освіти України до світових стандартів.

5. На основі системно-змістовного та структурно-порівняльного аналізу розвитку методичної підготовки встановлено, що в досліджуваний період (1964-1998 рр.) методична підготовка набуває питомої ваги та своєрідних особливостей через структурне наповнення всіх складових, самостійність у визначенні змісту, структури та основних організаційних форм. Сформована мережа вищих навчальних закладів, які здійснюють професійну (а отже, і методичну як її складову) підготовку фахівців з фізичної культури за освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр.

6. Зроблений історико-структурний та статистичний аналіз нормативної документації, що регламентувала діяльність вітчизняних вищих педагогічних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, які здійснювали підготовку вчителів фізичного виховання, дозволив визначити спільні та своєрідні, позитивні й негативні тенденції розвитку; трансформацію особливості (зміст, структура, функції) методичної підготовки в послідовно-часовому розвитку. Теоретичний і нормативно-порівняльний аналіз сучасного світового досвіду підготовки педагогів даного профілю надав змогу вдосконалити структурну модель професійної підготовки фахівців фізичної культури, особливе місце в якій займає методична підготовка.

7. Доведено, що важливим етапом у дослідженні проблеми є прогнозування шляхів розвитку в умовах наближення освітньої галузі України до світових стандартів. Змістовно-процесуальний аналіз методичної підготовки як складової професійної підготовки в умовах інтеграційних процесів дозволив обґрунтувати такі перспективи творчого використання здобутків національної педагогічної школи: оновлення навчальних планів і програм на основі переходу до багатоступеневої підготовки педагогічних кадрів; створення в кожному ВНЗ своєрідної системи методичної підготовки вчителів фізичного виховання; застосування ідей інтеграції в умовах повернення до власного досвіду підготовки вчительських кадрів широкого профілю; створення на базі ВНЗ регіональних науково-методичних комплексів; розроблення гнучких варіативних освітніх програм підготовки педагогічних працівників.

8. Історико-педагогічний аналіз розвитку методичної підготовки вчителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах дав змогу визначити перспективні шляхи її подальшого здійснення. Сутність їх полягає в тому, що потрібно вивчати, узагальнювати позитивні надбання вищої педагогічної школи України минулого; провідні ідеї національного досвіду підготовки фахівців з фізичної культури можуть бути використані в сучасних умовах реформування освітньої галузі на теоретичному та практичному рівнях. Перший передбачає обґрунтування концептуальних засад діяльності ВНЗ та їх адаптацію до ринкових умов, науковий відбір змісту професійно-методичної підготовки фахівців даного профілю та прогнозування подальших змін. Другий сприятиме розв’язанню таких нагальних завдань, як розробка державних стандартів професійно-методичної підготовки майбутніх фахівців з фізичного виховання, оновлення комплекту навчально-методичного забезпечення з урахуванням вітчизняного та світового досвіду підготовки педагогів, запровадження своєрідних курсів з урахуванням регіональних потреб і професійно-кадрового потенціалу конкретного вищого освітнього закладу, моніторинг професійної діяльності випускників педагогічних ВНЗ у галузі “Фізична культура”.

Науково обґрунтовані результати дослідження дозволили висловити рекомендації: Міністерству освіти і науки України щодо розробки та запровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів різних форм власності державних стандартів підготовки вчителів фізичного виховання; Науково-методичному центру щодо відновлення діяльності науково-методичних рад за відповідним фаховим рівнем підготовки педагогів з метою моніторингу професійно-методичної діяльності випускників ВНЗ.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання з вищою педагогічною освітою. Подальших досліджень потребують питання: розроблення концептуальних основ ступеневої підготовки фахівців з фізичної культури з вищою освітою та визначення характеристик кожного рівня; запровадження гнучкої системи навчальних планів і програм підготовки кадрів даного профілю з метою вільного переходу за даною спеціальністю або спеціалізаціями з одного ВНЗ до іншого, в тому числі за межами України; використання новітніх навчальних планів і програм індивідуального розвитку студента; запровадження екстернатної та дистанційної форм навчання.

Публікації автора:

1. Жигадло Г.Б. Проблеми формування професійних якостей майбутніх учителів фізичної культури у ВНЗ // Наук. вісн. Миколаївського держ. ун-ту. – Миколаїв: МДУ, 2005. – Вип. 10. – Т. 1. – С. 156-160.

2. Жигадло Г.Б. До проблеми визначення сутності методичної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах. – О.: Південноукраїнський держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського, 2005. – С. 158-163.

3. Жигадло Г.Б. Історичний досвід підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах України у 60-70 роках ХХ століття // Наук. вісн. Національного пед. ун-ту ім. М.П.Драгоманова. – К.: НПУ, 2006. – Вип. 62. – С. 106-109.

4. Жигадло Г.Б. Моделювання професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури в процесі проведення уроків з фізичної культури на заняттях зі спортивних ігор // Фізична культура, спорт та здоров’я нації: Зб. наук. пр. – Вінниця, 2006. – С. 329-334.

5. Жигадло Г.Б. Актуалізація історичного досвіду професійно-методичної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання у вищій педагогічній школі України (початок – 60-і роки XX століття) // Наука і освіта. – 2006. – № 5-6. – С. 159-160.

6. Вертилецький О., Жигадло Г., Пильненький В. Шляхи оптимізації фізичного виховання учнівської молоді // Наук. записки Тернопільського держ. пед. ун-ту. – Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2000. – № 7. – С. 48-49. – Авторські – с. 49.

7. Жигадло Г.Б., Іванов М.І., Козубенко О.С. Підготовка майбутніх учителів початкової школи до роботи з фізичного виховання // Підготовка педагогічних кадрів до роботи в умовах нової структури і змісту початкової освіти: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 23-25 квіт. 2001 р., м. Полтава. – Полтава: ПДПУ ім. В.Г.Короленка, 2001. – С. 165-166. – Авторські – с.165.

8. Иванов М.И., Жигадло Г.Б., Вертилецкий О.И. Учебная практика студентов на курсе подвижных игр как средство подготовки учителей физической культуры // Динаміка наукових досліджень: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., 28 жовт. – 4 листоп. 2002 р., м. Дніпропетровськ. – Д.: Наука і освіта, 2002. – Т.12: Фізична культура. – С. 11-12. – Авторські – с. 11.

9. Жигадло Г., Іванов Н., Казаков Д., Козубенко А. Подвижные игры в системе подготовки будущих учителей физической культуры // Конструктивні підходи в забезпеченні єдності навчально-виховного процесу фізичного виховання різних ланок освіти: Зб. матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф., 21-22 квіт. 2004 р., м. Полтава. – Полтава: ПДПУ ім. В.Г.Короленка, 2004. – С. 233-234. – Авторські – с. 233.

10. Иванов Н.И., Жигадло Г.Б. Моделирование будущей деятельности учителя физической культуры // Освітні технології у школі та вузі: Зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., 14-16 квіт. 1999 р., м. Миколаїв. – Миколаїв: Видавн. відділ МФ НаУКМА, 1999. – С. 171-172 . – Авторські – с. 171.

11. Жигадло Г.Б. Шляхи до розв’язання проблеми під назвою “ножиці” між теоретичною підготовкою вчителів та їх психологічною непідготовленістю до роботи в школі // Зб. матеріалів наук.-практ. конф. МДУ ім. В.О.Сухомлинського, присвяченої 40-річчю факультету фізичної культури (1997 р., м. Миколаїв). – Миколаїв: МДПІ, 1997. – С. 53.