1. Проведений аналіз сучасного стану та напрямків синтезу полігармонічних вимірювальних СНС показав необхідність удосконалення методів їх синтезу та принципів побудови апаратурної реалізації калібраторів сигналів. 2. У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає в розробці та удосконаленні методів синтезу оптимальних вимірювальних полігармонічних СНС з поліпшеними характеристиками, а також принципів побудови калібраторів (мір) таких сигналів, і спрямована на підвищення ефективності повірки, калібрування, атестації, контролю й ідентифікації лінійних динамічних систем. 3. Найбільш важливими науковими та практичними результатами, отриманими в роботі, є: – удосконалений метод синтезу СНС типу парний та непарний мультисинус, який ґрунтується на оптимізації сигналу за критерієм мінімуму коефіцієнта амплітуди з використанням мультистарту й покоординатного спуску для довільних наборів фазових коефіцієнтів; – запропонований метод синтезу бінарних ЧІМ сигналів за критерієм максимуму середнього значення корисних гармонік при обмеженні на корисну потужність СНС, який ґрунтується на послідовному квадратичному програмуванні, причому змінними оптимізації є фазові координати точок переключення СНС; – запропонований метод синтезу бінарних ЧІМ сигналів за критерієм мінімуму розкиду амплітуд корисних гармонік з метою досягнення рівномірного спектра за допомогою оптимізації СНС за фазовими координатами точок переключення його рівнів; – розроблена методика оцінювання складових сумарної відносної похибки відтворення нормованого спектра калібратором ЧІМ сигналів; – алгоритми, методики та програми синтезу вимірювальних СНС на персональному комп’ютері, а також результати моделювання методів на ПК з використанням сучасної системи комп’ютерної математики MATLAB; – розробка макета мікроконтролерного калібратора вимірювальних ЧІМ сигналів та його експериментальні дослідження. У роботі отримано позитивний ефект, який полягає в поліпшенні характеристик розглянутих СНС, а отже, досягнуто мету досліджень. Зокрема це підтверджується даними порівняльного аналізу запропонованих методів та результатів відомих робіт, поданими в табл. 1, 3, 5. 4. Значення розв’язаної в дисертації задачі для науки та практики полягає в подальшому розвитку теоретичних та прикладних основ синтезу вимірювальних полігармонічних сигналів з нормованим спектром, які містять розробку загальних теоретичних основ синтезу СНС типу парний і непарний мультисинус та бінарних ЧІМ сигналів, методичних основ оцінювання похибок формування заданого спектра амплітуд, методик отримання оптимальних значень характеристик СНС, принципів побудови калібраторів вимірювальних сигналів. 5. Наукове використання отриманих у дисертації результатів може полягати в напрямку подальшого розвитку теорії та практики синтезу бінарних сигналів на основі часоімпульсної модуляції, а також СНС типу парний і непарний мультисинус на основі кусково-східчастої апроксимації для повірки (калібрування, атестації, контролю) СЗВТЧ та ідентифікації ЛДС, а практичне використання – при обґрунтуванні метрологічних і технічних характеристик автоматизованих й автоматичних повірочних установок з калібраторами вимірювальних полігармонічних СНС, збудованими за розглянутими принципами з урахуванням тенденцій розвитку вимірювальної та обчислювальної техніки, а також мікросхемотехнічних пристроїв. 6. Методи дослідження базуються на теорії сигналів, рядів Фур’є та Тейлора, теорії оптимізації функцій, комп’ютерному моделюванні з використанням сучасної системи комп’ютерної математики MATLAB, теорії обробки результатів вимірювань, теорії похибок і теорії випадкових процесів. 7. Достовірність та обґрунтованість отриманих наукових результатів підтверджується наступним: високою адекватністю результатів натурних експериментальних досліджень створеного макета калібратора бінарних ЧІМ сигналів з теоретичними результатами; збігом деяких часткових результатів дисертації з відомими, у тому числі з роботами закордонних авторів; впровадженням окремих результатів; коректним використанням адекватного математичного апарата для розв’язання часткових задач, поставлених у роботі. 8. Наукові та прикладні результати досліджень, отримані в дисертації, доцільно використовувати: в метрологічних та інших організаціях при проведенні робіт з повірки (калібрування, атестації або контролю) СЗВТЧ, у науково-дослідних організаціях для обґрунтування напрямків удосконалення метрологічної техніки, оцінки її основних похибок, прогнозування метрологічної надійності та поведінки метрологічних характеристик СЗВТЧ, а також засобів їх метрологічного забезпечення; на підприємствах приладобудівної промисловості при створенні нового покоління повірочних установок з поліпшеними метрологічними й технічними характеристиками; у вищих навчальних закладах для метрологічних і приладобудівних спеціальностей. |