У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуальної наукової задачі формування ефективного механізму банківського іпотечного кредитування в Україні у контексті створення передумов для забезпечення сталого розвитку банківської системи і збільшення обсягу інвестицій у реальний сектор економіки. Запропоноване вирішення спирається на такі основні наукові результати й положення. Банківське іпотечне кредитування має великий потенціал щодо забезпечення суттєвих якісних зрушень в економіці України, оскільки воно вважається ефективною формою залучення довгострокових дешевих фінансових ресурсів для інвестування у розвиток реального сектору господарства. Проте лібералізація кредитної політики в умовах конкуренції, що посилюється, формує загрозу підвищення рівня кредитних ризиків, які беруть на себе банківські інституції. Тому у даний час необхідно особливу увагу приділити формуванню ефективного механізму банківського іпотечного кредитування з урахуванням особливостей інституціонального середовища України. Важливими факторами формування і розвитку механізму іпотечного банківського кредитування є міжнародний досвід та його адаптація до вітчизняної законодавчої бази з урахуванням умов, притаманних сучасній економіці України, зокрема нестачі довгострокових ресурсів і підвищених ризиків. Виходячи з цього обґрунтовано, що розвиток системи іпотечного кредитування доцільно починати з інвестицій у житлове будівництво, оскільки при будівництві житла період від початку інвестицій (видачі іпотечного кредиту) до одержання закінченого будівництвом об'єкта значно коротший, ніж при кредитуванні промисловості. Спираючись на положення сучасної теорії фінансового посередництва й аналіз досвіду різних країн у сфері іпотечного кредитування, обґрунтовано, що на відміну від існуючого в Україні удосконалений механізм банківського іпотечного кредитування має включати етапи надання кредитів під заставу нерухомості комерційними банками і комплекс визначальних принципів і нових умов (фінансових, організаційно-економічних, нормативно-правових), які об'єднують такі елементи у єдине ціле для створення стійкої системи і враховують специфіку сучасного стану розвитку банківської системи. Процес участі банківських інститутів у розвитку парабанківських створює тісні взаємовідносини між банківськими та небанківськими фінансово-кредитними установами, які у взаємовигідній співпраці виступають фінансовими посередниками на грошовому ринку, акумулюють вільний грошовий капітал та розміщують його серед позичальників. Обґрунтовано, що розвиток цього процесу може сприяти розвитку іпотечного та фондового ринків в Україні в цілому і Донецькому регіоні зокрема.
5. Запропоновано сформувати новий механізм іпотечного кредитування банками України на основі встановлення взаємовигідних економічних зв’язків між банками і створеними ними фондами (фінансування будівництва, операцій з нерухомістю) та парабанківськими фінансовими інститутами (страховими компаніями, недержавними пенсійними фондами, професійними учасниками ринку цінних паперів, інститутами спільного інвестування). Такі взаємозв’язки дозволяють підвищити економічну ефективність іпотечного кредитування: банківські інститути одержують можливість формувати довгострокову та дешеву ресурсну базу для іпотечного кредитування, розширювати операції з надання іпотечних кредитів як фізичним (під 15-21% у гривні та 12-15% у доларах США), так і юридичним особам (під 18-22% у гривні та 15-17% у доларах США), а також одержувати додаткові доходи від короткотермінового розміщення залучених коштів від емісії сертифікатів ФОН при операціях "овернайт" під 2-3%, отримувати плату за виконання функцій управителя у розмірі 1-5% від обсягу емісії сертифікатів ФОН, а за участі банківського інституту як партнера у впровадженні даного проекту – одержувати до 40% прибутку від продажу нерухомості. При цьому забудовники забезпечені додатковими джерелами фінансування нерухомості та отримують винагороду в розмірі від 2 до 5% від вартості реалізованих об’єктів будівництва. 6. Питання залучення вільних коштів для подальшого кредитування вирішується завдяки участі банківських інститутів у створенні фондів фінансування будівництва, фондів операцій з нерухомістю та інститутів спільного інвестування, що, з одного боку, дозволяє залучити дешеві ресурси на первинний та вторинний іпотечний ринок, мінімізувати сукупні банківські ризики при інвестуванні коштів інвесторів у сертифікати фондів операцій з нерухомістю, іпотечні облігації, іпотечні сертифікати та нерухомість, а з іншого – учасники фондів операцій з нерухомістю отримують дохід (20-23% річних), що на сучасному етапі розвитку економіки України є достатньо ефективним та найменш ризикованим інвестуванням коштів. 7. З метою захисту інтересів позичальників та створення належних умов для розвитку системи іпотечного банківського рефінансування доцільним є внесення змін до Закону України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" щодо єдності та взаємообумовленості обігу на фінансовому ринку таких його елементів, як консолідований іпотечний борг та іпотечні пули, необов’язковості отримання згоди позичальника на приєднання його основного зобов'язання до консолідованого іпотечного боргу та включення іпотеки до іпотечного пулу. 8. Запропоновано комплекс заходів з удосконалення економіко-правового забезпечення механізму банківського іпотечного кредитування, спрямованих на обмеження ризиків та підвищення привабливості з точки зору прибутковості, а також гарантованості погашення наданих іпотечних кредитів шляхом створення Єдиного державного реєстру кредитних історій, власником якого має стати НБУ разом із Держкомісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Визначено, хто повинен формувати інформацію, яка становить кредитну історію, та нести відповідальність за її недостовірність, обґрунтовано доцільність застосування до банків та небанківських фінансових установ встановлених законодавством заходів впливу у разі неподання, несвоєчасного подання або подання недостовірних даних, які становлять кредитну історію. З метою створення умов для забезпечення функціонування механізму обігу заставних як інструменту рефінансування доцільно внести зміни до Закону України "Про іпотеку". 9. Обґрунтовано, що для здійснення ефективного контролю за іпотечним кредитуванням та попередження проблем підрозділи внутрішнього аудиту банків мають здійснювати не тільки наступний, а також і поточний контроль за проблемними, простроченими іпотечними кредитами, концентрацією іпотечних кредитів з метою управління ризиками, притаманними банківській кредитній діяльності. Для забезпечення незалежності внутрішнього аудиту й запобігання конфлікту інтересів необхідно впровадити затвердження Наглядовою радою банку прийому та звільнення, умов оплати праці внутрішніх аудиторів. Практична апробація результатів дослідження підтвердила можливість та ефективність реалізації запропонованих рекомендацій з розвитку механізму іпотечного кредитування банками України. |