У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності поняття корпоративного контролю, його об'єктів і суб'єктів, розвитку суб’єктно-об’єктних зв’язків, розробки та обґрунтування теоретико-методичних підходів до управління системою балансування інтересів зацікавлених осіб. Результати дисертації дозволяють зробити наступні висновки теоретико-методичного змісту та науково-практичного спрямування: 1. Управління підприємствами корпоративного типу потребує використання специфічного інструментарію корпоративного управління, а досягнення його мети, яка полягає у збалансуванні інтересів зацікавлених осіб для збільшення добробуту акціонерів, можливе лише через невід’ємну його складову - систему корпоративного контролю. 2. Необхідність адаптації систем корпоративного контролю в АТ до умов трансформації економіки зумовила розробку принципів корпоративного контролю, визначення основних параметрів реалізації функції контролю у корпораціях, завдань системи корпоративного контролю, кола його суб’єктів і об'єктів. 3. Варіювання підходів до формування кола об’єктів корпоративного контролю дозволила закласти теоретичні підвалини подальшого дослідження поведінки зацікавлених в діяльності корпорації осіб залежно від базової системи їх інтересів, що надає суб’єктам корпоративного контролю інструмент аналізу та прогнозування такої поведінки. 4. Поєднання критеріїв концентрації власності та балансування інтересів дозволило виокремити моделі корпоративного контролю за ознакою основної контролюючої групи, притаманні умовам трансформаційного етапу економіки, коли відсутність зовнішніх механізмів контролю компенсується посиленням внутрішніх механізмів, а саме: одноосібного контролю, коаліційного контролю, інсайдерського контролю, а також державного контролю. 5. Аналітична оцінка суперечностей чинного законодавства, які суттєво впливають на можливості реалізації суб’єктами корпоративного контролю своїх прав на контроль, поглиблений аналіз стану суб'єктів і об'єктів корпоративного контролю й існуючого характеру їх взаємозв’язків дозволили виявити притаманні трансформаційному періоду економіки особливості здійснення корпоративного контролю, обґрунтувати адекватну об’єктну базу корпоративного контролю й запропонувати шляхи розвитку суб’єктно-об’єктних взаємозв’язків у системі корпоративного контролю у середньостроковій перспективі. 6. Критичний перегляд об’єктної бази корпоративного контролю дозволив виявити рентні тенденції мотивації інсайдерів в українських АТ, визначити фінансові потоки, за рахунок контролю над якими утворюється інсайдерська рента, ідентифікувати показники, які свідчать про її наявність, розробити принципову схему вирішення проблеми обмеження її рівня, визначити задачу оптимізації рівня інсайдерської ренти та окреслити повноваження й заходи, які мають вжити органи управління АТ з цією метою, розрахувати економічний ефект від встановлення обмежень щодо стягнення інсайдерської ренти. 7. Оцінка існуючих механізмів здійснення корпоративного контролю в АТ довела необхідність модифікації інструментів впливу на поведінку зацікавлених осіб, що дозволило обґрунтувати роль стратегічної бюджетної політики для мінімізації розмірів інсайдерської ренти, визначити інструменти її практичної реалізації в АТ. Як наслідок, розвиток корпоративного контролю спонукає до вдосконалення корпоративне планування. 8. Визнання суттєвості впливу механізмів реалізації зацікавленими особами своїх прав на прийняття управлінських рішень в АТ дозволило узагальнити найважливіші принципи голосування для рівної реалізації прав суб'єктів корпоративного контролю, обґрунтувати необхідність внесення змін до чинного законодавства для поширення практики кумулятивного голосування, визначити об’єктивні передумови запровадження у практику корпоративного управління системи голосування за дорученнями акціонерів, провести розрахунки частки акцій дрібних акціонерів, які можливо консолідувати у банківській системі для довірчого управління й зменшення формальних активів контролю, підсумувати додаткові річні доходи банків від надання послуг з голосування. 9. Необхідність збалансування інтересів зацікавлених груп при голосуванні на засіданнях спостережних рад, обумовила проведення розрахунків збільшення чисельності останніх і розробку на цій підставі відповідних правил формування кількісного складу ради для забезпечення представництва у ній інтересів різних груп акціонерів. Враховуючи вищезазначене, також запропоновано проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань корпоративного управління”, у якому враховано необхідність усунення суперечливих положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України „Про господарські товариства” і передбачено зміну підходів до формування спостережних рад акціонерних товариств. 10. Потреба вирішення поставлених у дослідженні завдань обумовила проектування за результатами концептуалізації теоретичних засад корпоративного контролю і проведення емпіричних досліджень принципової схеми механізму адаптації системи корпоративного контролю у процесі логічного її розвитку до умов трансформації економіки. |