Одержані наукові результати дозволили виконати наукове завдання, що має важливе значення для розвитку вітчизняної науки розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, а саме: визначено і науково обґрунтовано шляхи удосконалення розвитку і розміщення малого підприємництва у виробничій сфері економіки та розроблено механізми підвищення ефективності цих процесів на макроекономічному і регіональному рівнях. Проведене дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати наступні загальні висновки. 1. Малий бізнес є функцією технічно і технологічно швидко прогресуючого, немонополізованого виробництва, а його розвиток – необхідною умовою переходу всієї економіки на ринкові засади, ефективної реструктуризації виробництва, підвищення рівня життя населення. Маючи найнижчі інвестиційні потреби і швидкий обіг капіталу, малий бізнес забезпечує в 2-3 рази більшу ефективність капіталовкладень за обсягом коштів і терміном віддачі. 2. Встановлено, що для сталого розвитку економіки, який є запорукою соціально-економічної стабільності суспільства будь-якої країни в цілому, необхідні взаємодія та оптимальне співвідношення великих, середніх і малих підприємств. Емпіричний аналіз свідчить, що в розвинутих економічних системах найбільш поширеним співвідношенням між малим, середнім і великим бізнесом є: 70-80%, 15-25% і 1-5% відповідно за кількістю підприємств. Згідно із результатами аналізу, доцільно удосконалювати форми і методи кооперації між великими та малими підприємствами як один з пріоритетних напрямів реструктуризації виробництва, стимулювати розвиток підприємництва в наукоємних галузях економіки на основі інноваційних стратегій, що сприятиме забезпеченню конкурентоспроможності національної економіки на міжнародних ринках. 3. Доведена необхідність оптимізації розміщення і територіальної організації малого бізнесу на основі сприяння його розвитку в районних центрах, сільській місцевості, регіонах з високим рівнем безробіття і надлишком робочої сили. Для цього потрібно створювати державні й недержавні фонди сприяння розвитку підприємництва, залучати кошти іноземних інвесторів у його розвиток в малих містах і сільській місцевості, надавати гарантії інвесторам, комерційним, фінансово-кредитним установам у поверненні кредитів, забезпечувати інфраструктурну й організаційну підтримку розвитку малого бізнесу. 4. У період глобалізації економічного простору планети необхідно стимулювати експортні можливості малих підприємств, зокрема: шляхом створення механізмів сприяння сертифікації їх продукції, поширення експортних пропозицій малих підприємств за кордоном через торговельно-економічні місії, створення баз даних про інвестиційні та інноваційні проекти таких підприємств, а також створення центру підтримки експортної діяльності підприємств малого бізнесу. Підвищення ринкової спроможності малих підприємств у виробничій сфері економіки, їх капіталізація забезпечать участь малого бізнесу України в міжнародному поділі праці в умовах глобалізації. 5. Необхідно посилити практику створення територіально-галузевих виробничих систем-кластерів, які забезпечують високий ступінь спеціалізації фірм, що дозволяє підприємцям створювати нові фірми, які обслуговують конкретну промислову нішу. В економіці регіонів існує кілька груп взаємозв'язаних галузей або виробництв (кластерів). В основу побудови кластерів можна покласти спільне використання ресурсів різними галузями (переважно місцевими), наявність єдиних технологій, використання продукції одних галузей регіону в діяльності інших тощо. 6. Як свідчать результати аналізу, необхідно більш ефективно вирішувати проблему фінансового забезпечення національної, регіональних і місцевих програм сприяння розвитку малого підприємництва, вжити дійових заходів щодо фінансування цих програм в обсягах, передбачених відповідними бюджетами. 7. За прогнозами, Україна згідно з фактичними нормативами розвинутих країн повинна мати не менше як 2-3 млн. малих підприємств. Для революційного прориву в цій сфері у найближчій перспективі необхідно щорічно створювати до 100 тис. підприємств малого бізнесу з мільйоном робочих місць. Це вимагає посилення регуляторної політики держави і регіональних органів влади щодо бізнесу на основі стратегічного планування, програмно-цільових методів, ефективного менеджменту і маркетингу. 8. Дослідження показали, що посилення ролі та функцій регіональних і місцевих органів влади сприятиме активізації підприємницької діяльності. Необхідно також підвищити значення громадських організацій підприємців в управлінні малим бізнесом, що вимагає передачі їм окремих державних регуляторних функцій у сфері підприємницької діяльності, а також запровадження відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, за чинення перешкод підприємницькій діяльності. |