1. Готовність вчителів до формування оцінювальних умінь у молодших школярів – це інтегративне професійно значуще новоутворення особистості, структуру якого складають три взаємодіючих компоненти: мотиваційно-орієнтувальний (система особистісно значущих мотивів педагогічної діяльності і пов'язаних з ними ціннісних ставлень, орієнтацій, інтересів, настанов), змістово-операціональний (системні знання у психолого-педагогічній та соціально-предметній сферах і уміння оперувати ними в умовах професійної діяльності) та оцінно-рефлексійний (самоаналіз, самокорекція, здатність до саморегуляції, самодобудовування, оцінка рівнів готовності в собі і в інших). 2. Аналіз існуючої освітньої практики виявив, що більшість учителів початкових класів недостатньо готові до формування оцінювальних умінь у молодших школярів, не усвідомлюють значущості відповідної педагогічної діяльності, не в змозі визначити її завдання, мету, недостатньо обізнані щодо теоретичних основ і методики формування оцінювальних умінь, мають фрагментарні уявлення про етапи і специфіку їх становлення в навчальному процесі, епізодично застосовують інноваційні технології та завдання, що сприяють формуванню оцінювальних умінь, недостатньо рефлексують власний досвід, не відчувають потреби в самоосвіті за даним напрямом. 3. Оцінювальні уміння молодших школярів – це один із проявів суб`єктної активності дитини в навчально-пізнавальній діяльності, психічна властивість особистості, що є внутрішньою можливістю найбільш успішного виконання навчальної діяльності. Дана можливість формується на основі суб'єктних дій учня, спрямованих на встановлення відповідності результату навчально-пізнавальної діяльності її цілям, визначення й аналіз навчальної ситуації (завдання), розробку й реалізацію системи дій з вирішення (корекції) ситуації. Вирішальною умовою становлення оцінювальних умінь у молодших школярів є цілеспрямована діяльність учителя з їх формування в навчальному процесі. Важливим напрямом підготовки педагогів до реалізації особистісно орієнтованої освіти є спеціальна підготовка вчителів початкової школи до формування оцінювальних умінь у молодших школярів. 4. Основними критеріями готовності вчителя до формування оцінювальних умінь у молодших школярів є такі: цільова особистісна спрямованість на гуманізацію освітньої діяльності; позитивна активність особистості; методологічна культура; технологічна грамотність; орієнтація на взаємодію в соціально-освітньому середовищі учнів; усвідомлення значущості педагогічної діяльності, спрямованої на формування оцінювальних умінь у молодших школярів; адекватність і обґрунтованість уявлень щодо власної педагогічної діяльності. На основі теоретичного узагальнення та порівняльного аналізу результатів діагностики виділено показники, що визначають за виокремленими критеріями успішність педагогічної діяльності з формування оцінювальних умінь у молодших школярів. 5. Обґрунтовано, що необхідними педагогічними умовами, що визначають ефективний розвиток у післядипломній освіті готовності вчителів початкової школи до формування оцінювальних умінь у молодших школярів, є такі: - забезпечення програмно-цільової спрямованості курсової, науково-методичної підготовки й самоосвіти вчителів початкових класів на розвиток професійно-особистісних якостей, що входять у структуру готовності до формування оцінювальних умінь у молодших школярів; - здійснення курсової підготовки на засадах особистісно-діяльнісного підходу; - проведення колективної професійної рефлексії індивідуального досвіду практичної педагогічної діяльності; - здійснення поетапної оперативної діагностики і корекції рівня готовності вчителів до формування оцінювальних умінь у молодших школярів. 6. Організаційно-методичне забезпечення в навчальному процесі інституту післядипломної освіти виокремлених педагогічних умов дозволило вірогідно підвищити рівень розвитку готовності слухачів до формування оцінювальних умінь у молодших школярів. Виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. У подальшому доцільно звернутися до глибшого теоретичного аналізу професійної готовності учителя до забезпечення становлення суб`єктної активності школярів через розвиток рефлексійної пізнавальної діяльності, використання інтерактивних діалогово-стимулюючих технологій у навчальному процесі. |