Анотація до роботи:

Бунєєв Т.В. Розвиток готовності в молодих офіцерів-прикордонників до самостійного виконання посадових обов’язків. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 20.02.02 – Військова педагогіка та психологія. – Національна академія Прикордонних військ України ім. Богдана Хмельницького. Хмельницький, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню питань розвитку готовності молодих офіцерів-прикордонників до самостійного виконання посадових обов’язків. З’ясовано, що важливою умовою розвитку готовності офіцерів до самостійного виконання посадових обов’язків є підвищення рівня їх самостійності у розв’язанні педагогічних завдань. У роботі проведено психолого-педагогічний аналіз проблеми, визначено та обґрунтовано основні педагогічні умови і шляхи підвищення ефективності розвитку самостійності молодих офіцерів.

Розроблено показники і методику визначення рівня самостійності виконання офіцерами посадових обов’язків, обґрунтовано та експериментально перевірено комплексно-цільову програму вдосконалення розвитку самостійності молодих офіцерів. Встановлено, що підвищення рівня самостійності позитивно впливає на особистісний розвиток молодих офіцерів-прикордонників, створює сприятливі умови для ефективного розв’язання оперативно-службових і педагогічних завдань на державному кордоні, активізує розвиток готовності офіцерів до самостійного виконання посадових обов’язків.

Основні результати дослідження використано у навчально-виховному процесі в Чернівецькому та Котовському загонах Прикордонних військ України.

1. Готовність молодих офіцерів-прикордонників до самостійного виконання посадових обов'язків – це складна військово-професійна якість, що виражається в сукупності інтелектуальних, емоційних, вольових і мотиваційних характеристик особистості та глибоких військово-професійних знаннях, уміннях і навичках, які дають можливість офіцеру здійснювати ініціативні, творчі дії, не відчуваючи страху за прийняте рішення та його наслідки.

У структурі самостійності офіцера підрозділу виділяються такі компоненти: інтелектуальний (самостійність мислення офіцера), особистісний (самостійність характеру і спрямованості), діяльнісний (самостійність діяльності і відсутність страху відповідальності за виконані дії).

2. Дієвим чинником розвитку готовності молодих офіцерів до самостійного виконання посадових обов'язків у виховній діяльності є розв'язання педагогічних завдань. Педагогічне завдання в діяльності офіцера-прикордонника – це неоднозначна педагогічна ситуація, що виникає під час охорони державного кордону, навчання та виховання прикордонників і пов’язана з суперечністю між рівнем навченості (вихованості) особового складу (або окремого прикордонника) та сучасними вимогами до нього, які визначаються розвитком військової справи, зміною форм і способів несення служби, інтересами зміцнення військової дисципліни і підтримки постійної бойової готовності.

3. Основними критеріями самостійності розв’язання офіцерами педагогічних завдань є такі: характер стилю і результати діяльності в процесі розв’язання педагогічних завдань; вияв ініціативи під час розв’язання завдань виховання і навчання підлеглих; готовність нести відповідальність за самостійно прийняті рішення.

Аналіз практики військово-педагогічної діяльності та результатів експериментального дослідження дозволив визначити три рівні самостійності розв’язання офіцерами педагогічних завдань: виконавчий, репродуктивний і творчий. Виконавчий рівень виявляється в діяльності, що не виходить за межі поставлених завдань і здійснюється у відповідності з конкретними вказівками старшого начальника. Репродуктивний рівень характеризується обмеженими виявами ініціативності та самостійності офіцерів. Офіцерам з творчим рівнем самостійності властивий нестандартний, оригінальний стиль діяльності: вони вносять свої пропозиції щодо реалізації військово-педагогічних завдань; виходять за межі звичайних, стандартних способів розв’язання завдань.

4. Ефективний розвиток самостійності молодих офіцерів у виконанні посадових обов’язків відбувається за таких педагогічних умов: посилення внутрішньої мотивації молодих офіцерів до самостійного розв’язання педагогічних завдань; вдосконалення змісту і методики організації педагогічної діяльності офіцера підрозділу; оволодіння молодими офіцерами методикою самостійного розв'язання педагогічних завдань; активізація самовиховання молодих офіцерів.

Розроблена на основі обґрунтованих педагогічних умов комплексно-цільова програма діяльності командирів, виховних органів дозволила суттєво підвищити ефективність розвитку самостійності молодих офіцерів-прикордонників.

5. Основними шляхами удосконалення розвитку самостійності молодих офіцерів у процесі розв’язання педагогічних завдань є такі: перебудова змістового, методичного та організаційного аспектів навчально-виховної роботи командирів, органів виховання з молодими офіцерами; розвиток в офіцерів цілеспрямованості та науково-діалектичного світогляду; формування потреби у здійсненні педагогічної діяльності; виховання любові до педагогічної праці, розвиток педагогічних інтересів; включення молодого офіцера до системи стосунків, які стимулюють прагнення виявляти самостійність у діяльності; проведення цілеспрямованої виховної роботи командирів, виховних органів щодо організації самовиховання молодих офіцерів.

6. Розроблені методичні рекомендації щодо вдосконалення військово-професійної підготовки офіцерів-прикордонників дають можливість підвищити ефективність розвитку їх самостійності, сприяють якісній підготовці висококваліфікованих офіцерських кадрів для Прикордонних військ України.

Результати експериментальної роботи підтвердили гіпотезу дослідження, дозволили розробити методичні рекомендації щодо вдосконалення військово-професійної підготовки офіцерів-прикордонників. Водночас проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: розвиток самостійності молодих офіцерів у процесі виконання ними завдань з підвищення бойової готовності і зміцнення військової дисципліни в підрозділі; розвиток у молодих офіцерів готовності до самостійного виконання посадових обов’язків підрозділів на основі самоосвіти та самовиховання; вивчення психологічних основ розвитку самостійності як професійної якості офіцера; дослідження особливостей розвитку готовності до самостійного виконання посадових обов’язків у офіцерів-жінок ПВУ.

Публікації автора:

1. Бунєєв Т.В. Сутність і структура самостійності офіцера як суб’єкта службово-педагогічної діяльності // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ. – 2001. – № 16. Ч. ІІ. – С. 190-194.

2. Морозов С.М. Бунєєв Т.В. Основні шляхи розвитку самостійності офіцерів у розв’язанні педагогічних задач. // Збірник наукових праць. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ. – 2001. – № 18. Ч. ІІ. – С. 207-209.

3. Бунєєв Т.В. Розвиток самостійності офіцерів підрозділів в розв’язанні педагогічних задач. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. – 2002. – № 4. – С. 66-69.

4. Бунєєв Т.В. Самостійність офіцера в педагогічній діяльності: сутність і структура // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. – 2001. – № 5. – С. 76-77.

5. Морозов С.М. Бунєєв Т.В. Самостійність офіцера у рішенні службово-педагогічних завдань. // Збірник наукових праць. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (Спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво НАПВУ. – 2001. – №17. Ч. II. – С. 123-126

6. Бунєєв Т.В. Основні напрями розвитку педагогічної самостійності у молодих офіцерів. // Збірник наукових праць. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (Спеціальний випуск). – Хмельницький: Видавництво НАПВУ. – 2002. – №19. Ч. II. – С. 221-223.

7. Бунєєв Т.В. Розвиток самостійності в молодих офіцерів-прикордонників у розв’язанні педагогічних завдань: Методичні рекомендації. – Хмельницький: Видавництво НАПВУ, 2002. – 24 с.