Анотація до роботи:

Брусник С. М. Розробка методів визначення стану земної поверхні при масових вибухах у кар'єрах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.15.01 – маркшейдерія. – Криворізький технічний університет, Кривий Ріг, 2007.

Дисертацію присвячено питанням визначення, урахування й прогнозування впливу масових вибухів у кар'єрах на стан земної поверхні у віддалених зонах і на результати маркшейдерсько-геодезичних спостережень.

Виконаний аналіз сучасних методів визначення стійкості земної поверхні, будівель та інженерних споруд дозволив установити, що на достовірність отриманих результатів впливають головним чином точність вимірів і стійкість вихідних реперів, на яку істотно впливають підривні роботи при відкритій розробці родовищ корисних копалин

Установлено залежність зміщень реперів від маси вибухових речовин, відстані від місця вибуху, тривалості вибуху й акустичної жорсткості порід між якорем репера й корінними породами.

Розроблено методику проведення маркшейдерсько-геодезичних спостережень в умовах інтенсивних гірничих робіт.

У дисертації, що є завершеною науково-дослідною роботою, поставлено й вирішено актуальну науково-практичну задачу, яка полягає в установленні закономірностей, урахуванні й прогнозуванні вертикального деформування земної поверхні при масових вибухах у кар'єрах залежно від параметрів вибухів і геологічних умов.

Основні висновки, наукові й практичні результати полягають у наступному.

1. Установлено, що одним з факторів впливу на стан земної поверхні у віддалених зонах і на результати маркшейдерсько-геодезичних спостережень є сейсмічний вплив масових вибухів, проведених у кар'єрах.

2. При визначенні стійкості земної поверхні й виконанні маркшейдерсько-геодезичних спостережень найбільш прийнятними є репери, закладені в корінні породи, наслідки сейсмічних впливів на які практично відсутні.

3. Основними факторами, що впливають на стан земної поверхні й стійкість маркшейдерсько-геодезичних реперів, закладених в осадочну товщу порід в умовах сейсмічного впливу масових вибухів у кар'єрах, є сумарна маса ВР, відстань від місця вибуху, тривалість вибуху й акустична жорсткість порід між якорем репера і корінними породами. Визначено залежність зміщень реперів від зазначених факторів.

4. Установлено, що при вирішенні маркшейдерсько-геодезичних задач з використанням реперів, закладених в осадочну товщу порід, спостереження слід проводити через 3 доби після масового вибуху. У цьому випадку сейсмічний вплив вибухів на результати вимірів буде відсутнім. У випадку проведення вимірювань відразу після масових вибухів для підвищення точності їх результатів у відмітки реперів уводяться відповідні поправки.

5. Розроблено методику виконання маркшейдерсько-геодезичних спостережень у зонах впливу відкритих гірничих робіт.

6. Доведено можливість використання електророзвідувального методу при оцінці стійкості земної поверхні в зонах вибухового впливу для спостережень за перерозподілами напружень, що виникають у поверхневих шарах осадочної товщі порід.

7. Досліджено сейсмічний вплив масових вибухів у кар'єрах на стійкість земної поверхні на великих площах з метою її моніторингу для вирішення природоохоронних задач і перспективного будівництва.

8. Побудовано карту регіону Криворізького залізорудного басейну, яка дозволяє враховувати сейсмічний вплив масових вибухів у кар'єрах на стан земної поверхні при проведенні маркшейдерсько-геодезичних спостережень.

9. Результати дисертаційної роботи впроваджено на ДП «Криворізька ТЦ», що знаходиться в зоні впливу масових вибухів у кар'єрах Центрального гірничо-збагачувального комбінату. Економічний ефект від використання результатів досліджень склав 137,76 тис. грн. Результати дослідження використовуються також відділом спеціальних маркшейдерсько-геодезичних досліджень Асоціації «Укррудпром».

Публікації автора:

1. Брусник С. Н. Устойчивость реперов, заложенных в толщу осадочных пород, при воздействии массовых взрывов в карьерах // Разработка рудных месторождений: Респ. межвед. научн.-техн. сб. – Кривой Рог: КТУ, 2000. – Вып. 72. – С. 158-160.

2. Брусник С. Н. Особенности решения маркшейдерско-геодезических задач в условиях интенсивных горных работ // Разработка рудных месторождений: Респ. межвед. научн.-техн. сб. – Кривой Рог: КТУ, 2000. – Вып. 73. – С. 21-26.

3. Брусник С. Н., Савчук Н. А., Перегудов В. В. Оценка состояния маркшейдерско-геодезической высотной основы геофизическими методами в условиях производства массовых взрывов в карьерах // Сб. научн. трудов НГУ. – № 17. – Том 1. – Днепропетровск: РИК НГУ, 2003. – С. 442-445.

4. Брусник С. Н., Перегудов В. В. Методика учета устойчивости реперов при производстве маркшейдерско-геодезических наблюдений // Разработка рудных месторождений: Научн.-техн. сб. – Кривой Рог: КТУ, 2004. – Вып. 84. – С. 77-83.

5. Брусник С. Н. Влияние условий закладки маркшейдерско-геодезических реперов на их устойчивость // Вісник Криворізького технічного університету. – 2005. – № 6. Технічні науки. – С. 120-123.

6. Перегудов В. В., Брусник С. Н., Чирва А. И. Точность определения деформаций земной поверхности и сооружений в зонах влияния горных работ // Разработка рудных месторождений: Научн.-техн. сб. – Кривой Рог: КТУ, 2006. – Вып. 90. – С. 79-83.

7. Брусник С. Н., Сидоренко В. Д., Перегудов В. В. Постановка геодинамических исследований в условиях антропогенных воздействий // Актуальные вопросы охраны окружающей среды от антропогенного воздействия: Тезисы Всесоюзной науч.-техн. конференции. – Севастополь, 1990. – С. 78-79.

8. Сидоренко В. Д., Перегудов В. В., Брусник С. Н. Оценка воздействия массовых взрывов в карьерах на устойчивость земной поверхности // Сборник трудов Всеукраинской научно-технической конференции “Современные пути развития маркшейдерско-геодезических работ на базе передового отечественного и зарубежного опыта”. – Днепропетровск: НГАУ, 1997. – C. 127-130.

Особистий внесок автора в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в наступному: [3, 4] – розробка методики врахування й прогнозування сейсмічного впливу масових вибухів у кар'єрах на стійкість земної поверхні й результати маркшейдерсько-геодезичних спостережень; [6] – установлення залежностей точності визначення положення пунктів маркшейдерсько-геодезичних мереж від умов їх розташування; [7, 8] –розробка методів визначення впливу масових вибухів у кар'єрах на стійкість реперів, закладених в осадочну товщу порід.