Розробка вібраційних робочих органів для проколу горизонтальних свердловин у ґрунтах стримується відсутністю наукових положень, необхідних для їхнього створення. Аналіз існуючих видів вібраційного обладнання для проколу ґрунту дозволяє зробити висновок, що найбільш ефективним є вібраційний робочий орган, оснащений віброголовкою з умонтованим збудником коливань, що генерують кругові коливання в площині, перпендикулярній осі проколу ґрунту, застосування якого вимагає проведення спеціальних досліджень. Розроблено математичну модель установки для проколювання грунту з вібраційним робочим органом, виконаному у вигляді віброголовки з умонтованим віброзбуджувачем коливань, що генерує кругові коливання в площині, перпендикулярній осі проколу. Отримано аналітичні залежності, що описують поводження динамічної системи і дозволяють установити закономірності руху вібраційного робочого органу і станини установки в режимі холостого ходу. Установлено, що амплітуда коливань вібраційного робочого органа змінюється від А1=0,28 мм до А1=0,16 мм, а амплітуда коливань станини установки являє собою величину другого порядку малості порівняно з амплітудою коливань вібраційного робочого органу і швидко зменшується із збільшенням довжини труби.
Отримано аналітичні залежності, що враховують хвильові процеси в ґрунтовому шарі, що розподіляє здатність ґрунту і його фізико – механічні характеристики – коефіцієнт жорсткості ґрунту і коефіцієнти дисипативного опору й залежно від напрямку вібраційного впливу. Установлено, що на коефіцієнти жорсткості й опору істотний вплив чинять площа елемента взаємодії вібраційного робочого органу з ґрунтом , модуль пружності ґрунту , показник , щільність ґрунту , частота кругових коливань , фазова швидкість поширення збурювання в ґрунті , глибина прокладки труби , товщина шаруючи ґрунту , що відповідає довжині хвилі збурювання .
6. Розроблено математичну модель динамічної системи «вібраційний робочий орган – ґрунт», у якій ґрунт представлений у вигляді системи з розподіленими параметрами й отримані теоретичні вирази, що дозволяють установити закон руху вібраційного робочого органа в контакті з ґрунтом, амплітуду коливань вібраційного робочого органу в контакті з ґрунтом у вертикальному і горизонтальному напрямках. Обґрунтовано раціональні параметри вібраційного робочого органу залежно від фізико – механічних характеристик ґрунту. 7. Теоретичні положення запропонованої математичної моделі установки для проколювання грунту з вібраційним робочим органом підтверджуються результатами експериментальних досліджень вібраційного робочого органа в режимі холостого ходу. Результати моделювання й експериментальних досліджень співпадають в межах 11%. 8. Експериментальні дослідження процесу взаємодії вібраційного робочого органу з ґрунтом показали, що фізико – механічні характеристики ґрунтів істотно впливають на амплітуду коливань вібраційного робочого органу. Дослідження поводження динамічної системи «вібраційний робочий орган – ґрунт» з амплітудою змушуючої сили Q=1710 Н и круговою частотою коливань =300 рад/с показали, що амплітуда коливань динамічної системи спочатку зростає зі збільшенням довжини шляху проколу ґрунту. При подальшому збільшенні довжини шляху проколу амплітуда коливань вібраційного робочого органа зменшується. Результати теоретичних і експериментальних досліджень співпадають в межах 20% при проколюванні піску, 18% при проколюванні глини і 24% при проколюванні суглинку.
10. Експериментальні дослідження технологічних параметрів процесу проколу ґрунту показали, що застосування вібраційного робочого органу з амплітудою змушуючої сили Q=1710 Н и круговою частотою коливань =300 рад/с сприяє зниженню енергоємності процесу проколювання горизонтальних свердловин в піску – на 20% при щільності 1719 кг/м3, на 7,6% при щільності 1991 кг/м3, на 7,4% при щільності 2079 кг/м3; в суглинку – на 26% при щільності 1608 кг/м3, на 25% при щільності 1768 кг/м3, на 24% при щільності 1945 кг/м3; в глині – на 32% при щільності 1413 кг/м3, на 26% при щільності 1556 кг/м3, на 18,5% при щільності 1710 кг/м3. 11. Застосування вібраційного робочого органу для проколювання ґрунту в польових умовах дозволило знизити енергоємність проколу ґрунту в середньому на 24%. 12. Розбіжності між зусиллями проколу, отриманими за результатами польових експериментів з даними, визначеними при проведенні лабораторних експериментів не перевищує 10% для статичного робочого органа і 12% для вібраційного робочого органа. 13. На підставі результатів теоретичних і експериментальних досліджень розроблена методика інженерного розрахунку вібраційного робочого органа установки для проколювання грунту, що дозволяє визначати раціональні параметри вібраційного робочого органа залежно від фізико – механічних характеристик ґрунту. 14 Проведено виробничі іспити установки для проколювання грунту з вібраційним робочим органом на підприємстві ВАТ «Техтрансмаш» (м. Кременчук), що показали високу ефективність застосування вібраційного робочого органу при проколюванні суглинисто – глинистого ґрунту. 15. Результати дисертаційної роботи впроваджені в ІТЕСУ «Нафтогазбудізоляція», м. Київ. |