1. Аналіз літературних джерел і передового досвіду в галузі відновлення деталей показав, що відсутня будь-яка інформація про експлуатацію деталей у машинах, що працюють в умовах підвищеної завантаженості, які входять до складу сільськогосподарських механізованих комплексів (трактор – сільськогосподарська машина – автомобіль). Одним із перспективних є метод вібраційної обробки. Виявлено технологічну можливість і економічну доцільність відновлення деталей типу втулок методом вібраційного деформування. 2. Виконано аналіз експлуатаційної завантаженості (Кн) та ступеню готовності (Кг) машин, в тому числі тих, що працюють в технологічних сільськогосподарських комплексах. При цьому враховували умови їх роботи та надійності. Це дозволяє планувати кількість ремонтів техніки в заданий відрізок часу для її безперебійної роботи. Показано, що на протязі двох сезонів роботи техніки, незалежно від ступеню її завантаженості, поршневі пальці, відновлені по розробленій технології, не потребували заміни. Разом з тим при експлуатації машин в механізованому сільськогосподарському комплексі (велика ступінь завантаженості) загальна кількість ремонтів зростає в 1,44 рази. При цьому величина зносу поршневих пальців, відновлених по розробленій технології, вище в 1,28...1,3 рази в порівнянні з умовами експлуатації машин, що працюють в менш навантажених умовах. Зношування нових поршневих пальців знаходиться на рівні відновлених розробленим методом. 3. Встановлено, що ступінь деформації при вібраційній обробці, а також зміцнення оброблюваного матеріалу залежать від форми і кута ухилу пуансона, матеріалу і розміру відновлюваних деталей, швидкості деформування, амплітуди і частоти коливань робочого органа – пуансона. Визначено оптимальні параметри обробки й інструмента: форма пуансона – конусна з кутом ухилу робочої його поверхні b =10030', швидкість деформування v = 0,03 м/с, амплітуда коливань пуансона А = 1,25 мм, частота коливань 2100 хв-1.. 4. При роздачі зразків спостерігається налипання металу на робочу поверхню пуансона. Для конусних пуансонів налипання менше в 3,4 рази при звичайній роздачі і у 3,8 рази при вібраційному навантаженні в порівнянні з кульовою його формою. Величина металу, що зрушується, на торець зразка менше відповідно в 1,6 і 2,0 рази. Це пов’язано з ослабленням контакту пуансона з оброблюваною поверхнею. Зменшення кута нахилу пуансона сприяє налипанню металу внаслідок збільшення контакту поверхні з деформованим зразком. Для досліджуваних деталей зовнішнім діаметром 25-35 мм оптимальним значенням кута ухилу є b =10030'. Якість оброблюваної поверхні залежить від виду застосовуваного мастила і висоти калібруючої частини пуансона. Найбільш ефективним є мастило М–10Г2 + 1,5% ПАФ–4, що має досить високу в'язкість й охолодну здатність, при якій утворюється міцна масляна плівка. Встановлено, що при застосуванні цього мастила величина металу, який налипає на робочу поверхню пуансона при вібраційному деформуванні, знижується в 1,79 раз. Шорсткість обробленої поверхні зразка залежить від висоти h калібруючої частини пуансона. Найменше значення параметра Rz = 9 – 9,3 мкм відповідає h = 4-5 мм. 5. Отримані експериментальні математичні залежності, що зв'язують припуск на обробку, величину залишкової деформації і ступінь зносу поршневих пальців. Збільшення припуску на обробку викликає зріст залишкової деформації по зовнішньому діаметру. При зносі поршневих пальців від 0,035–0,045 мм необхідна залишкова деформація по зовнішньому діаметру може бути досягнута при вібраційному деформуванні за один прохід з припуском 0,17–0,26 мм. Такий обробіток дозволяє отримати дрібнозернисту структуру, що сприяє зміцненню оброблюваної поверхні. 6. Дослідження з використанням тензометричної апаратури дозволили одержати математичні залежності по визначенню зусилля деформування при звичайному і вібраційному навантаженні. Отримані залежності рекомендовано використовувати для визначення зусилля обробки деталей типу втулок, виготовлених з матеріалів, які відрізняються модулем пружності, шляхом введення поправочних коефіцієнтів. При вібраційному деформуванні величина зусилля обробки залежить від амплітуди коливань. Найменше зусилля має місце при амплітуді коливань пуансона А = 1,25 мм. Експериментально встановлено, що вибір оптимального значення амплітуди коливань пуансона залежить від оброблюваного матеріалу. При деформуванні деталей з більш низькою границею текучості мінімальне зусилля обробки має місце при А=2,0-2,5 мм, а виготовлених з матеріалу з високим рівнем – при амплітуді А=1,0-1,25 мм. 7. В умовах вібраційного навантаження ступінь деформації по зовнішньому діаметрі в 1,33 рази більше, а по довжині в 2,31 рази менше в порівнянні зі звичайною роздачею. Міцність відновлених поршневих пальців методом вібраційного деформування задовольняє технічним умовам на їхнє відновлення. Середнє значення руйнівного навантаження поршневих пальців, відновлених вібраційним і звичайним деформуванням, а також нових відповідно складає 103; 83 і 94 кН. При вібраційному деформуванні з припуском П = 0,20-0,40 мм величини тангенціальних напруг, що викликають руйнування, далекі від граничних. Величина зносу поршневих пальців, відновлених вібраційним методом, у 1,13 рази менше в порівнянні з відновленими звичайною роздачею. 8. Дослідження багаторазовості відновлення поршневих пальців виконані з довірчою імовірністю = 0,95 і максимальною помилкою результату обробки даних експлуатаційних випробувань не перевищуючої 8,95%. Вони свідчать про можливості 2-3 кратного відновлення цих деталей вібраційним методом. Запропонована та пройшла перевірку методика оцінки ступеня завантаженості машин і обґрунтовані метод і параметри відновлення деталей, що знижують вплив цього фактора в експлуатації. Проведені експериментальні дослідження підтверджені експлуатаційними випробуваннями відновлених за новою технологією поршневих пальців, що були встановлені в машинах, використаних у складі механізованих сільськогосподарських комплексів при збиральних і інших сільськогосподарських роботах. Собівартість одного поршневого пальця, відновленого вібраційним методом, у 1,29 рази нижче в порівнянні з традиційно застосовуваною технологією. Економічний ефект від впровадження розробок склав 28400 грн. Очікуваний річний економічний ефект при обсязі відновлення 120000 пальців вібраційним методом складе 85200 грн. |