1. Дерново-підзолисті грунти Полісся України характеризуються низкою родючістю і незадовільним агроекологічним станом. Основними видами виявлених деградацій цих грунтів, що приводять до виникнення передкризових та кризових ситуацій, є їх дегуміфікація, фізична та радіологічна деградація. Поліпшення агроекологічного стану цих грунтів в короткі проміжки часу можливо досягти за рахунок внесення в ці грунти багатокомпонентних меліорантів в суспензійному стані. 2. Внесення в дерново-підзолисті грунти меліорантів (суглинку, сапропелю, мергелю, туфів, торфу) в сухому або суспензійному стані обумовлює 5 - 8 кратне зниження вмісту цезію-137 в сільськогосподарських культурах в порівнянні з контролем, де вносились мінеральні добрива. При цьому, надходження цезію-137 з грунту в урожай сільськогосподарських культур в залежності від глибини оглеєння описується рівняннями параболи, а у залежності від вмісту гумусу, фізичної глини, кислотності, суми поглинутих основ, вмісту кальцію, калію та фосфору - рівняннями ступеневої функції та гіперболи. 3. Моделі прогнозування коефіцієнту переходу цезію в озиму пшеницю, розроблені з використанням множинного регресивного аналізу, мають вигляд лінійних рівнянь з повними (6) та неповними (від 2 до 5) даними властивостей цих грунтів. 4. Моделі прогнозування складу меліорантів базуються на встановленні maxI, max II, max III по надходженню цезію-137 в зерно озимої пшениці. Розрахунки коефіцієнтів переходу рекомендується здійснювати за нелінійними залежностями встановлених за базою даних виробничих дослідів з використанням таких показників родючості грунтів, як вміст гумусу, фізичної глини, суми поглинутих основ, кислотності, вмісту сполук кальцію та калію. Оптимізації, в першу чергу, підлягають показники родючості, які знаходяться в мінімумах min I, min II та min III і обумовлюють max I, max II та max III надходження цезію-137 в сільськогосподарські культури. 5.Дуже високу потребу в меліорантах з вмістом сполук кальцію, фракцій фізичної глини, органічної речовини мають забруднені радіонуклідами дерново-підзолисті грунти з низькою родючістю, помірну та незначну - грунти, які мають підвищений та високий рівень родючості. 6.Дослідження складу та властивостей місцевих меліорантів показало, що найвищу комплексну оцінку (кількісну більше 7,3 та якісну - добру) мають меліоранти: сапропель, торф, фосфорити зернисті та лесовидні суглинки. Покровний суглинок та мергель при кількісній оцінці 7,1...5,2 мають задовільний стан, а фосфогіпс і туф розмелений при кількісній оцінці 3,1 та 2,8 - відновідно характеризуються незадовільним станом. 7.Дослідження технологічних параметрів процесу приготування багатокомпонентних меліорантів в суспензійному стані та гідравлічних і технічних параметрів гідромеханічного обладнання показали: тривалість процесу приготування меліорантів залежить від шпарності сітчатого фільтра, об'єму та густини меліоранту, густини води, витрати води та швидкості потоку на виході із зонта-відбивача; швидкість потоку на виході з зонта-відбивача, для забезпечення швидкого та ефективного розмиву меліорантів та переведення їх в стан суспензії, повинна бути не меншою 0,1 м/с; при витраті води від 6 до 7л/с в системі час розмиву фосфогіпсу не перевищує 145с, суглинку 346с, торфу 600с та сапропелю 1126с. Вивчення гідравлічних опорів сітчатого фільтра, зонта-відбивача та рихлих меліорантів показало, що ці опори формують зростаючий ряд: опори сітчатого фільтра, зонта-відбивача - незначні і істотно не впливають на процес розмиву, а фосфогіпсу, суглинку, торфу, сапропелю - значно більші. 8.Вдосконалення машини МВМ-10М здійснено за рахунок нової системи розмиву, яка включає відцентровий насос, вакуум - компресор, сітчатий фільтр виготовлений у формі зрізаного конуса, в нижню частину якого підведений напірний трубопровід, який обладнаний конусоподібним зонтом-відбивачем, внутрішня поверхня якого має струминонаправляючі дугоподібні ребра. Розроблена технологічна карта на внесення меліорантів машиною МВМ-10М для меліорації грунтів, в тому числі забруднених радіонуклідами, яка передбачає проведення наступних робіт: монтаж робочого обладнання, заправку машини водою та меліорантами, розмив меліорантів, транспортування суспензії до поля, підгрунтове внесення, повернення машини на майданчик завантаження, ревізію пристрою розмиву і повторне заповнення машини водою. Для зменшення часу повного циклу та забезпечення безперервної роботи по внесенню меліорантів продуктивність завантажувального засобу повинна бути не меншою 100 м3/год, швидкість транспортування 15...20 км/год, а швидкість внесення 6 км/год при роботі двох машин. 9.Встановлено, що за основними техніко-економічними показниками, і насамперед, продуктивності, капітальним вкладенням, затратам праці, грошових затратах, порівняльної економічної ефективності модернізована машина МВМ-10М за рахунок пристрою розмиву має кращі економічні показники в порівнянні з машиною МВМ-10. Використання машини МВМ-10М в порівнянні з МВМ-10 при застосуванні в якості меліоранту 30% суспензії суглинку в нормі 100 т/га забезпечує ріст продуктивності праці на 29,2%, зменшення затрат часу на завантаження та розмив в 7,7 рази, зниження прямих затрат на впровадження машини - 91,4% при додатково отриманому приросту врожаю - 20 грн на 1 тону меліоранту та 6 років окупності капітальних затрат на її придбання. |
