Анотація до роботи:

Мєшков Ю.Є. Розробка технологічного процесу одержання короткого лляного волокна підвищеної якості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.18.03 – первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва. – Херсонський національний технічний університет, Херсон, 2007.

Захищається дисертація, яка містить теоретичні й експериментальні дослідження в галузі переробки відходів тіпання лляної сировини з метою одержання короткого волокна підвищеної якості.

У роботі проаналізовано існуючі технологічні лінії отримання короткого волокна з відходів тіпання. Встановлено, що для підвищення виходу високоякісного волокна необхідно здійснювати ретельну переробку сировини за запропонованою в дисертаційній роботі технологією.

Доведено, що використання даної технології дає можливість збільшити вихід волокон з меншим вмістом домішок, більш високою міцністю та паралелізованих відносно потоку.

Застосування розробленого живильно-паралелізаційного комплексу при виробництві короткого волокна з відходів тіпання льону дасть змогу зменшити енерго- та матеріалоємність обладнання, отримати річний економічний ефект 560 тис. грн., що в перерахунку на 1 тону продукції це складе 1125 грн., за рахунок підвищення його якості та підвищити рівень рентабельності виробництва лляної продукції до 30,7 %.

1. Розроблено нову технологію одержання короткого лляного волокна підвищеної якості з відходів тіпання за рахунок оптимізації процесів потоншення, м’яття та паралелізації волокон. Доведено, що розволокнення шару відходів тіпання при його потоншенні та паралелізація волокон сприяють більш інтенсивному виділенню вільної костриці, а застосування експериментальної м’яльної машини та відсутність процесу тіпання сприяє збереженню міцності волокна.

2. Теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено вибір оптимальних режимів обробки відходів тіпання та конструктивних параметрів окремих вузлів і робочих органів нової технологічної лінії одержання короткого волокна. Визначено найбільш раціональну форму робочих органів, якими є площинно-конусні кілки, а також оптимальний кут їх нахилу.

3. Встановлено, що для забезпечення ефективності технологічного процесу з урахуванням пропускної здатності обладнання при максимальній виробничій висоті шару відходів тіпання 250 мм коефіцієнт потоншення в живильнику-потоншувачі повинен становити = 50. Це досягається за рахунок різниці швидкостей кілкових барабанів і витяжних пар рифлених вальців.

4. Вперше запропоновано для інтенсифікації процесу руйнування зв’язку між коротким волокном і зв’язаною кострицею застосовувати м’яльну машину з дрібнорифленими вальцями. Експериментально визначено, що оптимальна кількість пар вальців у цій машині дорівнює п’яти. Вміст костриці в короткому волокні, одержаному за новою технологією, становить 3,8 %, що в 4,7 рази менше порівняно з куделеприготувальним агрегатом.

5. Встановлено, що оптимальний ступінь паралелізації короткого волокна з урахуванням вмісту волокон пухової групи досягається при обробці сировини в паралелізаційному механізмі з трьома парами кілкових барабанів, у яких крок кілків по довжині барабана в першій, другій та третій парах становить відповідно 20, 15 і 10 мм.

6. Визначено, що для забезпечення оптимального ступеня паралелізації волокна, а також додаткового очищення його від костриці під час обробки на живильно-паралелізаційному комплексі, частота обертання верхніх кілкових барабанів повинна не менше ніж у два рази перевищувати частоту обертання нижніх барабанів.

7. Встановлено, що вологість відходів тіпання при переробці їх за новою технологією не має значного впливу на показник вмісту костриці в короткому волокні, який при вологості вхідної сировини 8%; 14%; 20% становить відповідно 4,97%; 6,54%; 9,84%. Таким чином, відпадає необхідність підсушувати відходи тіпання перед їх переробкою на коротке волокно.

8. Теоретично і експериментально доведено, що застосування запропонованої технології сприяє підвищенню якісних показників короткого лляного волокна порівняно з традиційною технологією, за рахунок зменшення його закостриченості. Крім того, розривне навантаження волокна, одержаного за новою технологією, на 5,4 даН вище, ніж у волокна, отриманого за традиційною технологією.

9.Економічно обгрунтовано доцільність використання нової технології одержання короткого лляного волокна підвищеної якості з відходів тіпання. Визначено, що очікуваний економічний ефект від впровадження запропонованої технології становить 560 тис. грн., що в перерахунку на 1 тону продукції це складе 1125 грн., за рахунок підвищення його якості, а рентабельність виробництва збільшилася майже в два рази і дорівнює 30,7%.

Публікації автора:

1. Мєшков Ю.Є., Чурсіна Л.А. Сучасний стан технології і обладнання модифікації короткого лляного волокна // Праці Таврійської державної агротехнічної академії. – Мелітополь: ТДАТА, 2004. – Вип. 18. – С. 32 – 36. Особистий внесок: аналіз сучасного стану технології та обладнання модифікації короткого лляного волокна, виявлення основних недоліків існуючих способів підготовки сировини до подальшої переробки.

2. Мєшков Ю.Є. Модифіковані лляні волокна – новий вид бавовноподібних натуральних волокон // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. – №1(8). – С. 118 – 121.

3. Мєшков Ю.Є. Модифіковані лляні волокна – область перспективних технологій // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. – №2(9). – С. 50 – 53.

4. Гілязетдінов Р.Н., Макаєв В.І., Мєшков Ю.Є. Вплив строків брання льону-довгунця на якість довгого волокна // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2004. – №1(10). – С. 35 – 37. Особистий внесок: визначення строків брання льону та здійснення контролю за процесом перетворення соломи в тресту, аналіз переробки трести на лабораторному обладнанні, формалізація даних.

5. Мєшков Ю.Є., Коб’яков С.М. Удосконалення процесу отримання короткого волокна льону і зниження витрат на його виробництво // Легка промисловість. – 2005. – № 4. – С. 59. Особистий внесок: проведення експериментальних досліджень з удосконалення процесу отримання короткого волокна льону, аналіз факторів, що впливають на процес зниження вмісту костриці.

6. Коропченко С.П., Гілязетдінов Р.Н., Мєшков Ю.Є. Отримання лубу конопель із заданими параметрами зі стебел з різними фізико-механічними властивостями // Легка промисловість. – 2006. – № 1. – С. 51 –53. Особистий внесок: постановка завдання досліджень та обґрунтування економічної ефективності впровадження нової технології з урахуванням отримання додаткових коштів від переробки відходів виробництва в будівельній галузі.

7. Коропченко С.П., Гілязетдінов Р.Н., Лук’яненко П.В., Баранник В.Г., Мєшков Ю.Є. Шляхи удосконалення технології збирання та переробки насіннєвих конопель // Легка промисловість. – 2006. – № 2. – С. 46 – 47. Особистий внесок: Коропченко С.П аналіз технологічного процесу виділення лубу конопель; Гілязетдінов Р.Н пошук та обгрунтування досліджень; Лук’яненко П. В аналіз технологій збирання насіннєвих конопель; Баранник В.Г обґрунтування основних операцій процесу переробки конопель; Мєшков Ю.Є. економічний порівняльний аналіз технології збирання та первинної переробки насінневих конопель.

8. Пат. 14280 U Україна, МПК D01В1/32. Живильник куделеприготувальних машин / С.М. Коб’яков, Ю.Є. Мєшков; Заявл. 21.10.05; Опубл. 15.05.06, Бюл. № 5. – 2 с.

9. Пат. 14379 U Україна, МПК D01D1/00. Спосіб одержання короткого волокна з відходів тіпання і низькосортної лляної трести / С.М. Коб’яков,

Ю.Є. Мєшков; Заявл. 14.11.05; Опубл. 15.05.06, Бюл. № 5. – 3 с.

10. Мєшков Ю.Є., Коб’яков С.М. Аналіз штапелювання короткого лляного волокна в процесі його модифікації // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції (7–21 лютого 2005 р.) „Наука і освіта, 2005”.– Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 57 – 58. Особистий внесок: аналіз процесу штапелювання короткого лляного волокна, розробка рекомендацій з вибору оптимального технологічного способу вкорочення волокон.

11. Мєшков Ю.Є., Коб’яков С.М. Проблеми підготовки лляної сировини, аналіз процесу виробництва короткого волокна // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. – 2005. – №1(10). – С. 282 – 284. Особистий внесок: аналіз і обґрунтування напрямків розвитку технології виробництва короткого лляного волокна та удосконалення діючого обладнання.

12. Мєшков Ю.Є., Коб’яков С.М. Процес паралелізації короткого волокна в куделеприготуванні і його удосконалення // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (20 – 28 лютого 2006 р.). – Дніпропетровськ: „Сучасні наукові дослідження – 2006”. Наука і освіта, 2005. – С. 41—43. Особистий внесок: теоретичне обґрунтування можливості паралелізації короткого лляного волокна безпосередньо в процесі його виробництва.