Анотація до роботи:

Бардахівська К.І. „Розробка та експериментальне вивчення властивостей вуглецевих ДНК-вмісних імуносорбентів з підвищеною потужністю”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.09 – імунологія. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено розробці нового покоління вуглецевих ДНК-вмісних імуносорбентів з підвищеною потужністю та вивчення їх специфічних та неспецифічних сорбційних властивостей.

Синтезовані ДНК-вмісні імуносорбенти з підвищеною потужністю поєднують властивості вуглецевих матриць та ДНК, що дозволяє їх використовувати для вилучення з плазми крові хворих не тільки анти-ДНК антитіла, а і білок-зв’язані метаболіти, речовини „середньої” молекулярної маси.

При дослідженні вмісту анти-ДНК антитіл у хворих встановлений нелінійний характер відповіді концентрацій антитіл на послідовні розведення сироватки. Ефективність вилучення антитіл із плазми крові хворих на різні аутоімунні захворювання вказує на перспективність застосування ДНК-вмісних імуносорбентів при будь-яких станах, пов’язаних з гіперпродукцією та нагромадженням анти-ДНК антитіл. Для поглиблення очистки плазми крові від антитіл можна використовувати методи регіонарної гемодилюції та додаткової рециркуляції плазми.

Покриття високопористого сорбенту нативною ДНК дає додаткову адсорбцію прозапальних цитокінів, що вказує на можливість його застосування також при станах, пов’язаних із розвитком синдрому системної запальної реакції.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення аспектів проблеми створення нових ефективних засобів та методів, що можуть використовуватися при лікуванні як аутоімунних захворювань, так і сидрому системної запальної реакції та інших станів, пов’язаних з гіперпродукцією прозапальних цитокінів.

1. Синтезовані ДНК-вмісні імуносорбенти з підвищеною потужністю

поєднують властивості вуглецевих матриць та ДНК, що дозволяє їх використовувати для вилучення з плазми крові хворих не тільки анти-ДНК антитіла, а і білок-зв’язані метаболіти, речовини „середньої” молекулярної маси, прозапальні цитокіни.

2. Для синтезу імуносорбентів можливе використання ДНК не тільки з

тимусу телят, а і з інших джерел, наприклад, з молочок оселедця, що може значно зменшити вартість матеріалу при одночасному збереженні специфічних сорбційних властивостей сорбентів щодо вилучення анти-ДНК антитіл.

3. Встановлено недоцільність використання значних кількостей ДНК для

іммобілізації на вуглецевих матрицях.

4. У хворих на аутоімунні захворювання та пострадіаційну нейросоматичну

поліпатію виявлені не тільки підвищені концентрації анти-ДНК антитіл, а і нелінійний характер відповіді концентрацій анти-ДНК антитіл при послідовних розведеннях, що вказує на те, що певна частина анти-ДНК антитіл знаходиться не у вільній розчинній формі, а у складі відповідних імунних комплексів, які здатні досить легко дисоціювати.

5. ДНК-вмісні імуносорбенти з підвищеною потужністю виявляють високу

ефективність щодо вилучення антитіл проти ДНК із плазми крові хворих на різні аутоімунні захворювання, що вказує на перспективність їх застосування при будь-яких станах, пов’язаних із гіперпродукцією та нагромадженням анти-ДНК антитіл.

6. Із збільшенням пористості вуглецевих матриць різниця у показниках

неспецифічної сорбції маркерних сполук між непокритими та покритими ДНК сорбентами значно зменшується, тобто вони стають „нечутливими” до присутності на їх поверхні біоліганду.

7. Для поглиблення очистки плазми крові хворих від анти-ДНК

антитіл доцільно використовувати метод дилюції, тобто, попереднього розведення плазми крові, а також метод додаткової рециркуляції плазми.

8. Покриття високопористого сорбенту ГСГД нативною тимусною

ДНК виявляє додаткову адсорбцію прозапальних цитокінів при одночасному зменшенні адсорбції загального білка, що вказує на ефективність його застосування при станах, пов’язаних з розвитком синдрому системної запальної реакції.

Публікації автора:

1. Николаев В.Г., Сарнацкая В.В., Бардахивская К.И., Сусак Я.М., Снежкова Е.А., Черномыз В.Д., Цимбалюк Р.С., Уваров В.Ю., Гурина Н.М. Новые подходы к сорбционной терапии заболеваний печени // Эфферентная терапия. – 2003. – Том 9, № 1. – С.26-39.

2. Zakharash M.P., Ivanova N.V., Maslenny V.N., Sakhno L.A., Gurina N.M., Sklyarenko V.G., Shmatko L.L., Snezhkova E.A., Bardakhivskaya K.I., Sarnatskaya V.V., Nikolaev V.G. Progress and prospects of adsorption therapy in the treatment of postradiation neurosomatic polypathia // International Journal of Radiation Medicine. – 2003. – №5(1-2). – P.256-262.

3. Бардахівська К.І., Гуріна Н.М., Ніколаєв В.Г. Біоспецифічні сорбенти для лікування імунозалежних захворювань // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2004. - №1. – С.273-283.

4. Бардахівська К.І., Гуріна Н.М., Ніколаєв В.Г. Антитіла проти ДНК та прозапальні цитокіни при імунозалежних захворюваннях // Актуальные проблемы медицины и биологии. – 2004. - №1. – С.291-302.

5. Бардахівська К.І., Гуріна Н.М., Михаловський С.В., Ніколаєв В.Г. Вилучення прозапальних цитокінів неспецифічними та біоспецифічним вуглецевими сорбентами // Імунологія та алергологія. – 2004. - №3. – С. 34-35.

6. Бардахівська К.І., Гуріна Н.М., Ніколаєв В.Г. Спектр ДНК-тропних речовин у хворих на імунозалежні захворювання// Імунологія та алергологія. – 2005. - №1. – С. 25-28.

7. Бардахивская К.И., Снежкова Е.А., Николаев В.Г., Маляренко В.В. Быстрые сорбционные системы на основе ДНК-содержащих сорбентов // YI Российский Национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. – Москва, 1999. – С.386.

8. Снежкова Е.А., Бардахивская К.И., Николаев В.Г., Белоглазов В.А., Король В.Н., Яременко О.Б. Гранулированные углеродные ДНК-содержащие гемоиммуно-сорбенты: поглотительные свойства и некоторые результаты клинического применения // YI Российский Национальный конгресс «Человек и лекарство»: Тезисы докладов. – Москва, 1999. – С.472.

9. Zakharash M.P., Pinchuk L.B., Ivanova N.V., Snezhkova E.A., Sklyarenko V.G., Maslenny V.N., Bardakhivskaya K.I., Sidorenko A.S., Sarnatskaya V.V., Tkachenko Yu.Ya., Mazur V.M. and Nikolaev V.G. Adsorptive treatment of radiation and postradiation syndroms: update and prospects // Int. Seminar “Sorption methods and technologies in settlement of ecological and endoecological problems of the Chernobyl accident”: Program & Abstracts. – Kiev – Ukraine, 2000. – P.75.

10. Bardakhivskaya K., Snezhkova E., Zakharash M., Maslenny V., Korneeva L., Sklyarenko V., Nikolaev V. Non-linear response of DNA-bound substances concentration on plasmadilution as a base for new type of hemoimmunoadsorptive technique // Artif. Organs. – 2001. - Vol. 25, N 10. – P.785.

11. Bardakhivskaya K., Nikolaev V. DNA-containing plasmoimmunosorbents on the base of activated charcoal powder and carbonic microfibers // Artif. Organs. – 2001. – Vol. 25, N 10. – P.786.

12. Bardakhivskaya K.I., Nikolaev A.V., Snezhkova E.A., Yushko L.A., Sarnatskaya V.V., Gordeliy V.I., Nikolaev V.G. Influence of DNA coating on adsorptive properties of high- porosity carbonic materials // 9^th Congress of the World Apheresis Association: Abstract Book. – Paris – France, 2002. – P.54.

13. Bardakhivskaya K.I., Snezhkova E.A., Maslenny V.N., Nikolaev V.G. Moderate enhancement of carbonic matrix does not change spesific adsorption onto DNA- containing synthetic charcoals // 9^th Congress of the World Apheresis Association: Abstract Book. – Paris – France, 2002. – P.54.

14. Бардахивская К.И. Адсорбция проинфламаторных цитокинов новыми адсорбентами на основе высокоактивных углеродных матриц и нативной ДНК // Онкология (приложение к журналу «Экспериментальная онкология): Матеріали науково-практичної конференції “Проблеми онкоімунології: наукові та прикладні аспекти”. – 2003. – Т.5, №2. – С.173- 174.