У дисертації, що є завершеною науково-дослідною роботою, поставлена і вирішена актуальна науково-практична задача, яка дозволяє скоротити час провітрювання, підвищити надійність й ефективність вентиляції мережі гірничих виробок рудників після масових вибухів, що досягаються коректним вибором режимів провітрювання мережі як об’єкта, який має негерметичні властивості, оперативною зміною параметрів вентиляції за рахунок регулювання режимів роботи ВГП, підвищенням надійності вентиляційної мережі і застосуванням нових конструкцій вентиляційних споруд, що самовідновлюються і забезпечують збереження аеродинамічних параметрів мережі і стабільність режимів провітрювання. Основні наукові та практичні результати роботи полягають у наступному: 1. Установлено, що практично всі системи розробки рудників відзначаються масовим обваленням руди за допомогою підривних робіт, при яких одночасно вибухає 100 і більш тонн ВВ (масові вибухи), що приводить до інтенсивного загазовування мережі гірничих виробок і, як наслідок, до тривалих простоїв рудників. Крім того, існуючі способи і засоби провітрювання гірничих виробок рудників після масових вибухів в умовах складних і важко керованих вентиляційних мереж рудників не забезпечують необхідні вентиляційні режими їхнього оперативного провітрювання. 2. Визначено аеродинамічні параметри місцевих опорів, протяжних виробок з різними видами кріплення та комплексу негерметичних виробок виїмкових панелей, характерних для рудників Кривбасу. 3. Приведене теоретичне обґрунтування моделі турбулентного руху повітряного потоку в гірничих виробках з перемінною витратою по довжині й отримані значення коефіцієнтів аеродинамічного опору в залежності від характеру та ступеня негерметичності, калібру кріплення та шорсткості. 4. Установлено, що взаємні накладення збурень потоку близько розташованими елементами негерметичності приводять до додаткового збільшення аеродинамічного опору негерметичних гірничих виробок при позитивній негерметичності (притоках повітря) і, навпаки, до його зниження при негативній негерметичності (витоках повітря) (до 15...20%, при ступені негерметичності 0,1), що викликано змінами енергії повітряного потоку при його розподілі чи злитті. 5. Установлено, що профіль швидкості в негерметичній гірничій виробці відрізняється від профілю швидкості в герметичній і характеризується зсувом його від її осі і зміною форми, при цьому площа деформації повітряного потоку кількісно пов’язана зі зміною аеродинамічної характеристики гірничої виробки. 6. Розроблено новий спосіб провітрювання гірничих виробок після масових вибухів, що включає подачу свіжого повітря по вентиляційних виробках, омивання свіжим повітрям відбитої руди, відвід забрудненого повітря через випускні дучки і виробки блоку, що відводять повітря, і установку пристрою, який розподіляє повітря, відповідно до параметрів негерметичності, що дозволяє підвищити ефективність вентиляції. Спосіб відрізняється від відомих тим, що практично виключає можливість загазовування гірничих виробок газами з відбитої руди при її випуску і подальшому транспортуванні. 7. Установлено аеродинамічні параметри основних вентиляційних напрямків рудників, що дозволяють більш вірогідно визначати режими роботи їх вентиляторів головного провітрювання. 8. Отримано математичну модель режимів спільної роботи вентиляторів головного провітрювання, що дозволяє коригувати режими їх роботи відповідно до змін, що відбуваються у вентиляційній мережі. 9. Розроблено новий спосіб вибору режимів спільної роботи шахтних вентиляторів після підривних робіт, що включає зміну продуктивності вентиляторів у залежності від витрати повітря на ділянках проведення масових вибухів. Спосіб відрізняється від відомих тим, що змінюють режими роботи вентиляторів, установлюючи їх ВРП у визначені (шляхом розрахунку кількості повітря) положення, що забезпечують максимальну кількість повітря на ділянці ведення підривних робіт. 10. Розроблено нову конструкцію стійкої до вибуху вентиляційної перемички, що самовідновлюється. Конструкція відрізняється від відомих тим, що придатна для близького розташування до місця підривних робіт, має високу надійність, самовідновлюється після дії на неї УПХ та характеризується низькою матеріалоємністю конструкції. 11. Розроблено нову конструкцію перемички для гасіння УПХ в гірничій виробці, яка характеризується простотою спорудження і використанням як матеріалу її конструкції вторинної сировини – автомобільних покришок, що відробили свій ресурс. Крім того, під впливом ударної хвилі відбувається диспергування води, яка знаходиться усередині її конструкції, на що додатково витрачається її енергія і що сприятливо позначається на пиловій обстановці у виробках. 12. На підставі досліджень в дисертації розроблені і передані ДПІ “Кривбаспроект” для впровадження в проектах відпрацьовування горизонтів 1045 і 1135 рудника “Рекомендації з перспективної схеми провітрювання шахт РУ ім. Кірова”. 13. Широке впровадження розроблених способів і засобів провітрювання гірничих виробок рудників після масових вибухів дозволяє підвищити ефективність вентиляції рудників з масовим обваленням руди за допомогою підривних робіт і, як наслідок, знизити тривалість їхніх простоїв, поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці на робочих місцях і підвищити рівень безпеки ведення підземних гірничих робіт. Впровадження розроблених способів і засобів провітрювання гірничих виробок після підривних робіт на рудниках Криворізького залізорудного басейну підтвердили правильність і ефективність запропонованих рішень, а також їхню працездатність у реальних умовах експлуатації. Наукові положення та результати опубліковані у 12 працях, з яких основні такі: 1. Долинский В.А., Микрюков С.Б., Симоненко И.Н. Аэродинамическое качество негерметичных горных выработок рудников Кривбасса // Науковий вісник НГА України. - Дніпропетровськ: НГА України. - 2001. - № 6. С. 80-84. 2. Мікрюков С.Б. Оперативне управління загальношахтною вентиляцією рудника після масових вибухів при спільній роботі декількох вентиляторів на мережу / Охорона праці та навколишнього середовища на підприємствах гірничо-металургійного комплексу. - Наук.-техн.зб.- Кривий Ріг: НДІБПГ- 2001.- № 3 –
С. 3-12. 3. Литвиненко А.А., Шибка Н. В., Ищенко А. С., Микрюков С.Б. Способ управления проветриванием действующей шахты / Сб. научных тр. НГА Украины, № 5. - Днепропетровск, 1999. - С. 139-142. 4. А.С. № 1670150 А1 СССР, кл. Е 21 F1/00 Способ проветривания подземных горных выработок при проведении массовых взрывов / В.А. Бойко, А.С. Ищенко, С.Б. Микрюков и Р.С. Кирин (СССР). - № 4667405/03; Заявлено 27.03.89; Опубл. 15.08.91. Бюл. № 30. - 4 с. 5. А.С. № 1633140 A1 СССР, кл. Е 21 F5/00 Перемычка для гашения ударной воздушной волны в горной выработке / В.А. Бойко, Н.В. Шибка, А.С. Ищенко,
С.Б. Микрюков и Р. С. Кирин (СССР). - № 4608728/03; Заявлено 23.11.88; Опубл. 07.03.91. Бюл. № 9. - 5 с. 6. А.С. № 1701932 А1 СССР, кл. Е 21 F1/00 Способ определения режимов совместной работы шахтных вентиляторов после взрывных работ / В.А. Бойко,
А.С. Ищенко, Н.В. Шибка, А.А. Литвиненко и С.Б. Микрюков (СССР). - № 4726795/03; Заявлено 02.08.89; Опубл. 30.12.91. Бюл. № 48. - 10 с. 7. А.С. № 1807216 А1 СССР, кл. Е 21 F1/14, 5/00 Шахтная взрывоустойчивая перемычка “Лотос” / В.А. Бойко, Ю.Г. Анцыгин, Н.В. Шибка, А.С. Ищенко и
С.Б. Микрюков (СССР). - № 4916313/03; Заявлено 21.12.91; Опубл. 07.04.93. Бюл. № 13. - 6 с. 8. Кременчуцкий Н.Ф., Бескровный В.И., Микрюков С.Б. К вопросу проветривания подземных выработок во время их проходки с применением автотранспорта / Сб. научных тр. НГА Украины, № 1. - Днепропетровск, 1998. -
С. 113-117. 9. Микрюков С.Б., Ищенко А. С. Способы и средства интенсификации проветривания шахт после массовых взрывов / Тезисы докладов IV Всесоюзной конференции молодых ученых “Интенсификация горнорудного производства”. - Свердловск, 1989. - С. 29-30. | 