1.Симбіоз між рослинами сої і штамами бульбочкових бактерій сприяє підвищенню врожайності і поліпшенню якості насіння сої. 2.Інокуляція насіння сої штамами бульбочкових бактерій активізує процес фотосинтезу і симбіотичну азотфіксацію у рослин сої. Виявлена специфічність ризобіальної системи. Площа листової поверхні максимально збільшується на 65%. Нітрогеназна активність бульбочкової тканини на величину до 260%. 3.Максимальні прибавки врожайності за рахунок нітрагінізації насіння в порівнянні з спонтанною інокуляцією складає: у сої сорту Вітязь 50 – 6,6 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum 71Т) і 5,8 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum М8), у сої сорту Валюта 3,5 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum М8) і 3,2 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum 71Т), у сої сорту Деймос – 4,0 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum М8) і 4,0 ц/га (штам Bradyrhizobium japonicum 71Т). 4.Підвищення врожайності сої обумовлюється збільшенням кількості бобів і ваги насіння на одній рослині. 5.Застосування найбільш активних штамів Bradyrhizobium japonicum для обробки насіння сої сприяє поліпшенню якості насіння. Вміст протеїну збільшується в межах від 3,13% до 3,40% в залежності від сорту і штаму мікроорганізму. 6.На прикладі сортів Вітязь 50, Валюта і Деймос встановлена штамова-сортова специфічність сої і мікроорганізмів, використовуваних для інокуляції насіння. 7.Інокуляція насіння сої підвищує ефективність її вирощування дозволяє отримати додатковий прибуток у межах від 95 до 572 гривень/га. Рентабельність виробництва підвищується у межах від 6,1 до 32,2%, а коефіцієнт енергетичної ефективності максимально збільшується на 0,11. 8.Cпецифічність симбіозу рослина-штам дозволяє отримувати високі врожаї насіння сої без додаткового внесення мінерального азоту. 9.Соя, як бобова культура, є добрим попередником, включення її до сівозмін підвищує вихід зерна з одиниці площі, поліпшує формування гумусу в ґрунті, збільшує виробництво білку. |