Анотація до роботи:
Суха І.В. Розробка полімерних композитів з наповнювачами, модифікованими полімерними четвертинними амонієвими солями. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.06 – технологія полімерних і композиційних матеріалів. – Український державний хіміко-технологічний університет, Дніпропетровськ, 2003. Дисертація присвячена розробці полімерних композиційних матеріалів на основі термопластичних та термореактивних полімерів, наповнених дисперсними та волокняними наповнювачами, які модифіковані алкілароматичними полімерними четвертинними амонієвими солями (ПЧАС). Модифікацію здійснювали з водних розчинів ПЧАС, які володіють високою поверхневою активністю; незворотно зв'язуються з поверхнею мінералів закріпленням органічних катіонів на обмінних позиціях у процесі іонообмінної адсорбції та адсорбції силанольними групами кислого характеру органічних катіонів. Оптимальна концентрація модифікуючого розчину ПЧАС складає 0,01-0,02 г/дл. Показано, що введення модифікованих дисперсних мінералів у гумові композиції призводить до активації сірчаної вулканізації при зниженні тривалості досягнення оптимуму вулканізації більш ніж у 2 рази. Відбувається перерозподіл поперечних звязків з одночасним підвищенням їх концентрації на 40%. Пружньо-міцністні характеристики гум підвищуються у 1,3-1,6 рази. Встановлено, що модифікований ПЧАС сапоніт при введенні у малих дозах сприяє підвищенню міцності зв'язку між гумою і латуньованим металокордом у 1,2-1,5 рази, щодо контрольних гум. Модифікація монтморилоніту ПЧАС супроводжується збільшенням термодинамічної сумісності мінералу і полімерної матриці, у результаті чого при введенні 1% модифікованого ПЧАС монтморилоніту в полістиролі або поліпропілені відбувається поліпшення міцнісних характеристик. Апретування ПЧАС коротковолокняного поліамідного наповнювача сприяє підвищенню когезійної міцності гумоволокняних композитів (ГВК), умовній міцності при розтяганні, коефіцієнта анізотропії, опору роздиранню при одночасному зниженні теплотворення ГВК. Апретування ПЧАС лляних волокон у результаті комплексоутворення гідроксильних груп целюлози та амонієвих груп полімерних четвертинних амонієвих солей призводить до збільшення міцності на розрив (до 30%), ударної в'язкості (до 20%) поліпропілену армованого модифікованими волокнами. |