Ємець Зоя Василівна. Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів : Дис... канд. наук: 06.02.01 - 2006.
Анотація до роботи:
Ємець З.В. Розробка моделей селекційної оцінки вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру корів. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2006.
Дисертація присвячена порівняльній оцінці впливу на вміст жиру в молоці корів і вихід молочного жиру основних генетичних і негенетичних факторів. Виділено та проаналізовано основні фактори, що зумовлюють вміст жиру та вихід молочного жиру. Оцінено ступінь впливу окремо кожного з факторів і основні характеристики залежностей вивчених продуктивних показників від них. Проведено одночасну оцінку впливу найбільш впливових генетичних і негенетичних факторів на вміст жиру та вихід молочного жиру. Шляхом об’єднання факторів розроблено придатні для практичного використання моделі оцінки та прогнозування вмісту жиру та виходу молочного жиру на базі сукупностей факторів. Встановлено селекційну ефективність добору худоби з застосуванням створених моделей.
Моделі селекційної оцінки вмісту жиру в молоці корів і виходу молочного жиру на базі генетичних і негенетичних факторів дозволяють контролювати до 34,3 % мінливості вмісту жиру в молоці корів і до 55,8 % виходу молочного жиру (P>0,999). Застосування даних моделей при доборі 5 – 15 % кращих за прогнозом тварин дає можливість підвищити відповідно середній вміст жиру в молоці відібраних тварин племінного ядра на 0,33 – 0,51 % і вихід молочного жиру - на 54,5 – 71,3 кг у порівнянні з тваринами без попереднього добору.
Вибракування 5 % гірших тварин на основі створеної нами моделі прогнозування виходу молочного жиру за комплексом генетичних і негенетичних факторів забезпечує виведення зі стада тварин із середнім виходом молочного жиру 104,5 кг, що на 81,1 кг менше, ніж у залишеній у стаді племінній групі, при селекційному диференціалі Sd = 4,1 кг.
Найбільш значимим із досліджених генетичним фактором є батько. Цим фактором можливо описати 13,1 % мінливості вмісту жиру в молоці і 20,7 % мінливості виходу молочного жиру. Істотні також спільні впливи фактора «батько» з іншими: «батько * рік отелення» (2=0,085 на вміст жиру і 2=0,114 на вихід молочного жиру), «батько * вихід молочного жиру матері» (2=0,077 і 2=0,099 відповідно).
Виявлені плідники, дочки яких мають як високий вихід молочного жиру, так і високу жирність молока – Аніс 201, Тохтаан Ісо 88, Сокол 127, Нікель 387680-90, Вуд 1703660, Сеул 1715628-129, Пейт Акрес Президент 1875683, Север 1701, Антей 7237, Атлант 8375.
Стадо має вірогідний (P>0,999) вплив на вміст жиру в молоці корів (2=0,124) і на вихід молочного жиру (2=0,201). Суттєвий влив даного фактора можна пояснити тим, що він поєднує як генетичну, так і середовищну складові.
Установлено, що вплив породи на вміст жиру в молоці корів складає 2=0,064 (P>0,999). Ступінь впливу даного фактора на вихід молочного жиру становить 2=0,032 також при високому ступені вірогідності (P>0,999). Найбільш жирномолочною є айрширська порода (4,192%), а найвищим виходом молочного жиру характеризується українська червона молочна порода (196,2 кг).
При підвищенні вмісту жиру в молоці матері на 1 % можна очікувати росту цього показника у дочок на 0,35 %. Кореляційний зв’язок між виходом молочного жиру матерів та дочок досягає r = 0,33 (P>0,999). Коефіцієнти успадковуваності вмісту жиру в молоці і виходу молочного жиру дорівнюють відповідно 0,59 та 0,66.
За допомогою генетичної групи можливо контролювати до 2,9 % мінливості вмісту жиру в молоці і до 4,9 % мінливості виходу молочного жиру (P>0,999). Найбільш високопродуктивними генетичними групами на основі симентальської породи є С1/4+Г1/4+А1/2, С1/4+М1/4+Г1/2, С1/4+ Г1/4+М1/2. Корови, які належать до них характеризуються найвищим виходом молочного жиру (186,4 кг - 199,6 кг) при високому вмісті жиру в молоці (3,99 %; - 4,01 %).
Визначений в подібних середовищних умовах вплив батьків на вміст жирних кислот у жирі молока їх дочок коливається від 7,2 % (гептадецинова кислота) до 27 % (деканова кислота). По життєво важливих для організму людини олеїновій, линолевій і ліноленовій жирних кислотах цей вплив становить відповідно 19,8 %, 16,7 %, і 12,4 %.
Розроблені на базі виключно генетичних факторів моделі прогнозування виходу молочного жиру забезпечують при доборі вірогідні (P>0,999) різниці між племінною і вибракуваною групами на рівні 60,2 – 74,7 кг молочного жиру при селекційних диференціалах до 70,9 кг, що дозволяє більш точно планувати ефект від впровадження селекційних заходів.