У дисертації подано теоретичне удосконалення та вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в розробці теоретичних й методичних засад і вирішенні завдань розробки методу оцінки організаційно-технічного рівня виробництва на основі енергопоказників, що дозволяють підвищити ефективність використання енергетичних ресурсів на гірничо-збагачувальному комбінаті. Результати дослідження дозволили зробити наступні висновки: 1. На основі аналізу існуючих практичних, теоретичних і методичних розробок вітчизняних і зарубіжних авторів установлено, що під організаційно-технічним рівнем виробництва слід розуміти рівень стану організації, техніки та технології. 2. У результаті наукового дослідження виявлено, що існуючі методи та підходи до оцінки організаційно-технічного рівня виробництва мають ряд недоліків, упущень. Запропоновано оцінювати організаційно-технічний рівень виробництва при застосуванні системного підходу, який дозволяє не тільки встановити сукупність факторів організаційно-технічного рівня виробництва, але й у подальшому впливати на ефективність використання виробничих ресурсів підприємства. 3. Доведено, що найбільш достовірно та якісно складові організаційно-технічного рівня виробництва можна оцінити за допомогою енергетичних показників в натуральному вираженні, що дозволяє уникнути нестабільності впливу тарифів на енергоресурси та обґрунтовано і достовірно визначати ефективність їх використання 4. Розроблено метод оцінки організаційно-технічного рівня виробництва на основі енергопоказників, який дозволяє кількісно оцінити організаційну, технічну та технологічну складові виробництва за допомогою відповідно: коефіцієнта корисного використання енергетичних можливостей активної частини основних виробничих фондів, коефіцієнта енергоозброєності праці та коефіцієнта енергопродуктивності. 5. Доведено вплив виробничо-господарських факторів на складові організаційно-технічного рівня виробництва. Так: – на організаційну складову найбільший вплив мають: коефіцієнт корисного використання устаткування за потужністю; коефіцієнт оновлення устаткування; коефіцієнт корисного використання устаткування за часом, величина невиконаних ППР; – на технічну складову найбільший вплив мають: величина енергетичної потужності парку устаткування; кількість робітників; час простоїв устаткування через технічні причини; величина фізичного зносу активної частини ОВФ; фактичний час роботи устаткування; – на технологічну складову найбільший вплив мають: матеріаломісткість; вміст Feзаг у хвостах; вміст Fe у концентраті; показник вилучення заліза в концентрат. 6. Доведено, що за рахунок упровадження методу оцінки організаційно-технічного рівня виробництва на основі енергопоказників зміна показників організаційної, технічної та технологічної складових впливає на питомі енерговитрати. Так, найбільший вплив на величину питомих енерговитрат мають: показник організаційної складової, при збільшенні якого на 0,01 відбувається зниження питомих енерговитрат на 0,289 кВтгод/т; показник технологічної складової, при збільшенні якого на 0,01 відповідно питомі енерговитрати знизяться на 0,168 кВтгод/т; та показник технічної складової, при збільшенні якого на 0,01 відповідно питомі енерговитрати знизяться на 0,167 кВтгод/т. 7. Запропоновано механізм управління рівнем складових, який дає можливість: – підвищення рівня технічної складової за рахунок: коефіцієнта охоплення парку активної частини ОВФ капітальним ремонтом, коефіцієнта охоплення парку активної частини ОВФ комплексною модернізацією, коефіцієнта охоплення парку активної частини ОВФ заміною морально застарілої техніки сучасною; – підвищення рівня організаційної складової здійснюється за рахунок розробки й упровадження відповідних заходів, які дозволяють підвищити коефіцієнт корисного використання устаткування за потужністю, коефіцієнт корисного використання устаткування за часом, знизити кількість невикористаних годин планово-попереджувальних робіт. Це в подальшому забезпечить підвищення організаційно-технічного рівня виробництва і зниження питомих енерговитрат в основних підрозділах гірничо-збагачувальних комбінатів. 8. Запропоновано критерій реагування на зміни рівнів організаційної, технічної, технологічних складових та інтегрального критерію для конкретизації ситуації про стан електроспоживання та прийняття рішень на будь-якому часовому інтервалі управління, що дає можливість підприємству вчасно запобігати зростанню питомих енерговитрат. 9. На основі впровадження методу оцінки складових організаційно-технічного рівня виробництва за допомогою енергетичних показників знизились питомі енерговитрати: на 0,289 кВтгод/т при збільшенні рівня організаційної складової на 0,01 і відповідно на 0,167 кВтгод/т при збільшенні рівня технічної складової. Загальне зниження питомих енерговитрат при обсязі виробництва 5 млн т склало 1445000 кВтгод. |