1. Одержані наукові та експериментальні результати дозволили розв'язати конкретну прикладну народногосподарську задачу - розробити комплексний експрес-метод оцінки технологічних властивостей вугілля, що дозволяє в одному експерименті охарактеризувати їхні спікливість, термостійкість і деякі інші властивості. 2. Доведена єдиноспрямованість процесів термічної деструкції органічної маси вугілля по методу прикоксовування на металевому стрижні з процесами, що ідуть у грубній камері коксової батареї, що дало підставу затверджувати, що метод прикоксовування може бути використаний у дослідницькій практиці, не уступаючи іншим методам у точності відтворення термохімічних перетворень органічної маси вугілля, але перевершуючи відомі методи в простоті експерименту і швидкості його проведення. 3. Запропоновано характеристичні параметри процесу прикоксовування на металевому стрижні, що мають наступний фізичний зміст: П, г – маса зв'язаного залишку термодеструкції вугілля, що включає шари різного ступеня деструктованості; ЧГ, с – час горіння летких продуктів розкладання органічної маси вугілля, що виділяються в процесі утворення прикоксу, функціонально зв'язане з виходом летких речовин Vdaf; ВП, мм – максимальна висота полум'я, що утворюється при горінні летких продуктів розкладання органічної маси вугілля і для спікливого вугілля зв'язана з показником максимальної швидкості газовиділення з вугілля у пластичному стані; ЗЗ, відн. од. – відносний показник зусилля зриву прикоксу зі стрижня. Характеризує рівень міцності спікання контактного шару на межі прикокс – метал стрижня, що залежить від адсорбційно-хімічної взаємодії речовин деструкції вугілля з поверхнею металу. Тісно зв'язаний з показником стиранності І10. ЧГ/П, с/г – комплексний показник, що відбиває питомий вихід летких речовин з полішару (через час їхнього горіння, віднесений до маси полішару) і характеризує термостійкість органічної маси вугілля; ВПП, ммг – комплексний показник пропорційний кількості зв'язаного полішару (П, г), що утворюється при дозованому нагріванні вугілля, і величині максимального газовиділення в період пластичності (через максимальну висоту полум'я ВП, мм). Відбиває рівень спікливої здатності вугілля. Vdafприкоксу,, % - вихід летких речовин із прикоксу - показник, що характеризує термічну стійкість полішарового прикоксу, відбиває частку прикоксу, що зберігає здатність перетерплювати термохімічні перетворення при подальшому його нагріванні. 4. Для орієнтованої оцінки марочної приналежності випробовуваного вугілля встановлені інтервали значень кожного оцінного параметра. 5. На основі запропонованих параметрів, установлено: маса полішару (П) у ряді метаморфізму змінюється по кривій з максимумом в області добреспікливого вугілля; час горіння летких речовин термічного розкладання органічної маси вугілля (ЧГ) змінюється відповідно до зміни виходу летких речовин (Vdaf), а висота полум'я горіння летких речовин (ВП) має максимальне значення для вугілля марки Ж; ступінь взаємодії вугілля у бінарних сумішах, що оцінюється по запропонованим параметрам, зменшується в міру далекості взаємодіючого вугілля по ступеню метаморфізму, що може бути зв'язане зі зростаючою розбіжністю температурних інтервалів пластичного стану випробовуваного вугілля; у полішарових залишках деструкції добре спікливих вугілля (Ж і К) переважають більш конденсовані компоненти –«карбени» і «карбоїди», а для слабоспікливого вугілля (ДГ, Г, ОС) відзначається підвищений зміст більш низькомолекулярних «мальтенів» і «асфальтенів»; 6. Розроблено метод лазерної деструкції органічної маси вугілля, що дає можливість экспрессно визначити їхні термостійкість і спікливість. 7. Комплексний метод прикоксовування впроваджений на Алчевском коксохімічному і Харківському коксовому заводі і використовується для вхідного контролю технологічних властивостей концентратів, що надходять. |