При проведенні наукових досліджень, які знайшли відображення в дисертаційній роботі, отримані наступні основні результати. Проаналізований об’єкт дослідження – функціонування аеронавігаційної системи України та її складових. Розглянуті основні вимоги до АНС. На базі системного підходу розроблені теоретичні питання стійкості однієї з найважливіших складових авіаційної транспортної системи – АНС в умовах дії дестабілізуючих факторів. Проаналізовані реально існуючі дестабілізуючі фактори, які негативно впливають на функціонування АНС. Показано, що стійкість АНС є функцією ряду факторів, які поділяються на дві основні групи. Одна група факторів забезпечує стійкість системи, а друга – дестабілізує її роботу. Стійкість системи визначається співвідношенням впливів цих двох груп факторів. Розглянуті питання оцінки сталості АНС з використанням узагальнених та часткових показників, що стосуються окремих сторін функціонування АНС. Розроблений комплекс аналітико-статистичних моделей, які дозволяють всебічно аналізувати функціонування АНС, здійснювати оцінку та прогнозування показників її функціонування.
До цього комплексу входять моделі: оцінки стійкості АНС з економічних міркувань; аналізу доцільності керування рухом у повітряному просторі; оцінки характеристик обслуговування авіарейсів у повітряному просторі; оцінки безпеки виконання польотів; роботи авіадиспетчерів; функціонування системи обслуговування польотів повітряних суден при посадці та ін. Ці моделі розроблені особисто автором і можуть розглядатися як внесок в розвиток теорії стійкого функціонування аеронавігаційної системи. 4. Розроблено та в значній мірі практично реалізовано комплекс рекомендованих заходів спрямованих на стійке функціонування та розвиток АНС України: 4.1. Заходи політичного характеру: - участь у роботі міжнародних авиационных организаций; - підтримання безпосередньої постійної взаємодії з авіакомпаніями, що здійснюють польоти в Україну та транзитом через її повітряний простір, для узгодження дій в галузі аеронавігації; - взаємодія із зарубіжними фірмами з питань закупівлі засобів УПР; - співробітництво з питань УПР з сусідніми дердавами на двохсторонній основі. 4.2. Організаційні заходи: - спільне цивільно-військове використання АНС, що сприяє підвищенню її стійкості; - ініціювання вдосконалення державного нормативно-правового законодавства, спрямованого на прийняття спеціальних законів, які сприяють функціонуванню та розвитку АНС; - вдосконалення організаційної структури з метою економного використання фінансових ресурсів; - надання належної уваги соціальним питанням робітників підприємства, їх медицинського обслуговування, що має безпосередній вплив на стійкість функціонування АНС; - гармонізований развиток АНС України у зв’язку з інтеграцією в єдиний європейський повітряний простір стосовно організації повітряного руху та впровадження сучасних технічних засобів. 4.3. Заходи щодо організації повітряного руху: - раціональний розподіл повітряного простору; - планування повітряного руху; - організація потоків повітряних суден; - оперативне УПР; - забезпечення аеронавігаційною інформацією; - впровадження принципів та засобів забезпечення зональноі навігації. 4.4. Заходи щодо вдосконалення функціональної структури: - розширення функціональних можливостей систем та засобів АНС (впровадження покращених функцій екстраполяціі траекторій польоту, систем документування інформації в каналах повітряного радіозв’язу, документування стану повітряного руху з метою отримання можливості контролю роботи авіадиспетчерів та розслідування авіаційних пригод та ін.); 4.5. Заходи економічного характеру: - заключення довгострокових договорів з авіакомпаніями; - співробітництво з ЄБРР; - регулювання цінової політики щодо аеронавігаційних зборів; - скорочення експлуатаційних витрат; - економія енергетичних та технічних ресурсів; 4.6. Заходи соціального характеру: - соціальне страхування; - регулювання рівня заробітної плати; - матеріальне стимулювання робітників підприємства. 4.7. Заходи кадрового характеру: - вдосконалення поточного та перспективного кадрового забезпечення АНС (підбір, розстановка кадрів, участь в підготовці фахівців в навчальних закладах, підвищення їх кваліфікації тощо), що особливо важливо у зв’язку з впровадженням нового обладнання та сучасних інформаційних технологій, а також в перспективі при очикуваному демографічному спаді; - організація спеціалізованого навчального центру підвищення кваліфікації; - розробка та реалізація концепції мовної підготовки авіаційного персоналу щодо оволодіння англійською, яке сприятиме підвищенню безпеки повітряного руху; 4.8. Заходи експлуатаційно-технічного характеру: - розробка загальнодержавної системи збирання, розповсюдження та обробки радіолокаційної інформації про стан повітряного руху з метою забезпечення більш високої якості інформації та стійкості системи; - вдосконалення метеорологічного забезпечення польотів шляхом впровадження сучасних систем SADIS, Волмет, цифрових засобів мовного інформування та документування; - використання різних видів резервування, таких як: доцільна організація руху у повітряному просторі з резервуванням ешелонів (за рахунок скорочення мінімумів ешелонування), зон очікування тощо; забезпечення необхідної кратності апаратурного резерву; забезпечення необхідного резерву каналів зв’язку; використання та перспективне планування функціонального резерву з використанням традиційних та перспективних систем зв’язку, навігації, спостереження та автоматизованого управління повітряним рухом в рамках концепції CNS/ATM; створення та раціональне використання кадрового резерву авіаційного і технічного персоналу; створення та використання резерву часу в циклі управління на випадок складних погодних умов, відмови техніки, непередбачених подій з персоналом; створення раціональних резервів витратних матеріалів; створення раціональних фінансових резервів підприємства; - забезпечення безвідмовності, відновлюваності та довговічності засобів АНС; - впровадження дискретно-адресних систем вторинної радіолокації, як найбільш захищених від перевантажень та завад; - впровадження спеціального автономного бортового обладнання, яке дозволяє здійснювати польоти при імовірних відмовах засобів управління повітряним рухом (систем попередження зіткнень, систем орієнтування та навігації); - спільне використання бортових систем реєстрації польотної інформації та наземних систем документування з метою контролю якості роботи авіадиспетчерів і розслідування авіаційних пригод; - впровадження засобів індикації зайнятості ВПП, охоронної та пожежної сигналізації, засобів охорони праці; - використання апаратних засобів забезпечення завадостійкості радіотехнічних засобів КПР при впливі завад різної природи; - забезпечення електромагнітної сумісності роботи радіотехнічних та електричних засобів (авіаційної та інших галузей); - використання методів та засобів захисту інформації від впливу несанкціонованого втручання, протидії і вірусних факторів; - розробка та впровадження авіадиспетчерських тренажерів з використанням розроблених автором аналітико-статистичних моделей функціонування АНС; - використання розроблених моделей дя прогнозування показників функціонування АНС з метою підвищення її стійкості. Виконання запропонованих заходів дозволить забезпечити стійке функціонування АНС України. 5. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані в спеціальних фахових виданнях, обговорювались на науково-технічних конференціях, семінарах, нарадах. |