Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія. - Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ, 2008.
Дисертаційна робота присвячена хіміко-токсикологічному дослідженню антиепілептичного препарату – вальпроєвої кислоти.
Науково обгрунтовано та експериментально підтверджено використання різних способів пробопідготовки в залежності від природи біологічного об’єкту і аналітичного методу.
Розроблені селективні рухомі фази і реагенти-проявники, які дозволяють ідентифікувати вальпроєву кислоту методом тонкошарової хроматографії в присутності інших медикаментів.
Вивчені умови взаємодії 3-(2-бромацетил)-7 метоксикумарину з вальпроєвою кислотою і розроблені способи її виявлення методами реакційної тонкошарової, газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії
На основі проведених досліджень розроблено алгоритм судово-токсикологічного дослідження для виявлення і визначення вальпроєвої кислоти у біологічному матеріалі і рідинах організму людини.
Вперше проведено комплекс досліджень, спрямований на розробку схеми аналітичної діагностики отруєнь вальпроєвою кислотою, яка включає методики пробопідготовки різних видів біологічного матеріалу, виявлення вальпроєвої кислоти методами звичайної і реакційної тонкошарової, газорідинної і високоефективної рідинної хроматографій, а також визначення рівня її концентрації у крові.
Вперше проведено порівняльне вивчення ізолювання вальпроєвої кислоти із біологічного матеріалу методами Васильєвої, Стаса-Отто і органічними розчинниками. Показана низька ефективність використання методів Васильєвої та Стаса-Отто для ізолювання вальпроєвої кислоти (ізолюється 8,6 % і 10,8 %, відповідно).
Вивчені і оптимізовані умови гідролізу глюкуроніду вальпроєвої кислоти до вільної кислоти. Факт її утворення підтверджується результатами хромато-мас-спектрометрії. На основі одержаних даних розроблена методика пробопідготовки сечі для проведення судово-токсикологічного дослідження.
Встановлено, що в умовах міжнародної і вітчизняної систем скринінгу токсичних речовин в біологічному матеріалі, вальпроєва кислота не може бути виявлена. Запропоновані хроматографічні системи і проявляючі реагенти, які дозволяють знайти вальпроєву кислоту в присутності інших медикаментів із групи карбонових кислот, а також лікарських засобів, які вживаються в комбінації з вальпроєвою кислотою.
Вивчена можливість використання кислотно-основних індикаторів як реактивів для візуалізації речовин кислої природи на пластинках. З цією метою запропоновано доповнити існуючу систему скринінгу і ввести для виявлення токсичних речовин із групи карбонових кислот груповий реактив – 1% спиртовий розчин метилового червоного.
Методами ТШХ, УФ - абсорбційної спектрофотометрії вивчені і оптимізовані умови взаємодії 3-(2-бромацетил)-7 метоксикумарину з вальпроєвою кислотою і розроблені чутливі способи її виявлення методами реакційної тонкошарової, газорідинної і високоефективної рідинної хроматографії у біологічному матеріалі.
Розроблені методики кількісного визначення вальпроєвої кислоти у біологічних об’єктах методами прямої і реакційної передколоночної газорідинної і високоефективної рідинної хроматографії, визначені їх метрологічні характеристики.
Методом газорідинної хроматографії досліджено вплив різних депротеїнізаторів на виходи вальпроєвої кислоти із трупної крові, оптимізовані умови її пробопідготовки, а також вивчена зберігаємість вальпроєвої кислоти в гнильно зміненому біологічному матеріалі. Встановлено, що вальпроєва кислота може бути надійно виявлена протягом 5 місяців зберігання.
На основі проведених досліджень розроблено алгоритм проведення судово-токсикологічного дослідження за спеціальним завданням для виявлення і визначення вальпроєвої кислоти у трупному матеріалі і рідинах організму людини.
Публікації автора:
Петюнін Г.П., Ісам Насер. Газохроматографічне визначення вальпроєвої кислоти у біологічному матеріалі // Фармацевтичний журнал. – 2007. – №1. – С. 64 – 67. (Ісам Насер брав участь в визначенні завдання та мети дослідження, виконав експериментальні дослідження, аналізував та узагальнював отримані результати, підготував статтю).
Петюнін Г.П., Ісам Насер. Виявлення вальпроєвої кислоти методом тонкошарової хроматографії у біологічному матеріалі // Вісник фармації. 2007.№1(49). C. 9 11. (Ісамом Насером визначено мету, завдання роботи, проведено досліди, аналіз, узагальнення результатів та написання статті).
Петюнін Г.П., Ісам Насер. Визначення вальпроєвої кислоти у крові мет-
одом реакційної високоефективної рідинної хроматографії // Журнал
органічної та фармацевтичної хімії. 2007. Т. 5, вип. 2 (18). С. 79 -
82. ( Ісам Насер брав участь в експериментальних токсикологічних
дослідженнях, а також в аналізі та узагальненні отриманих результатів,
написанні статті).
Исам Насер. Изучение хроматографического поведения вальпроевой кислоты в смеси с другими веществами кислого характера // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник науково-практичних матеріалів. Харківський НДІ судових експертиз, «Право» 2006. Вип. 6. – С. 302 305.
Петюнін Г.П., Ісам Насер. Газохроматографическе определение вальпроевой кислоты в биологическом материале // Стан, перспективи судово-токсикологічної служби та наукових досліджень. Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків: Вид-во НФаУ, 2005. - С. 57 - 58. (Особистий внесок здобувача – проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготовка тез).
Петюнин Г.П., Исам Насер. Определение вальпроевой кислоты в биологическом материале методом тонкослойной хроматографии // Матеріали науково–практичної конференції «Фармацевтичне право в системі правовідносин: виробник-лікар-пацієнт-провізор-ліки-контролюючі та правоохоронні органи»: Ліки України. 2005. № 9(98). С.203. (Особистий внесок здобувача – проведення експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих даних, підготовка тез).
Ісам Насер. Вивчення ізолювання вальпроєвої кислоти з біологічного матеріалу // Матеріали науково–практичної конференції молодих вчених «Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини». м.Харків. – 2005. – С.39.
