У дисертаційній роботі вирішено актуальну наукову задачу розробки методів адаптивного керування з паралельною еталонною моделлю при наявності суттєвих параметричних збурень. У процесі досліджень отримані результати, що удосконалюють схему керування об’єктами різного порядку та різної фізичної природи з використанням адаптивної системи з еталонною моделлю. Ці результати дозволяють зробити наступні висновки: - вдосконалено схему реалізації адаптаційних процедур в адаптивних системах з еталонною моделлю (АСЕМ), внаслідок чого відчутно зменшилась кількість цифрових фільтрів, необхідних для оперативного розрахунку функцій чутливості, та відповідно скоротився час реалізації кожного такту корекції коефіцієнтів регулятора; - теоретично та експериментально підтверджено ефективність запропонованих методів синтезу АСЕМ в умовах раптових параметричних збурень, що досягають рівня 20% від амплітуди початкових значень параметрів; - вперше запропоновано метод оцінки робастності АСЕМ та здійснено відповідні оцінки для конкретних типів систем; - визначено можливості підвищення якості градієнтних АСЕМ на базі теорії гіперстійкості та наведено модифіковану схему рекурентного оцінювання параметрів керованого процесу, що поширює функції та сферу застосування запропонованих методів; - реалізовано схему моделювання динаміки АСЕМ для об’єктів різної фізичної природи та різного порядку на базі стандартних мікропроцесорних засобів. Результати дисертаційної роботи частково впроваджено для моделювання адаптивної системи керування синхронними генераторами в корпорації „Гідроелекс” (м. Харків), а також у навчальний процес у Харківському національному університеті радіоелектроніки. Сукупність практичних та теоретичних результатів дисертації може бути використована при розробці систем цифрового керування об’єктами енергетики, хімічної технології і т.і., а також для моделювання їх динаміки. |